У Черкасах військовослужбовець, який втратив руку на фронті, роздає повістки чоловікам

Воював, а тепер роздає повістки. У Черкаському центрі комплектування працює військовослужбовець Павло Жілін. Чоловік після поранення на війні лишився без руки і вже міг би покинути службу, але доки триває війна – відмовився демобілізуватися. Тепер шукає тих, хто зміцнить українське військо, йдеться в сюжеті 5 каналу.

Працівники виходять роздавати повістки у військкомат у центр Черкас, але місце тримають у таємниці.

Військові починають спілкуватися з чоловіками на вулицях, виписувати повістки. У складі групи – 23-річний Павло Жілін. Хлопець воював 3 роки. У 2019-му його мобілізували, а 24 лютого торік призначили оформлення на контрактну службу. Проте Павло пішов у військкомат не лише з документами, а з рюкзаком, щоби стати на захист країни від ворога. Його одразу направили на Київщину, згодом – перевели на Донецький напрямок. Там бійця тяжко поранило, він втратив руку.

"Міна 120-го калібру прилетіла, бах, вспишка, все червоне, потім давай замотувать, бо вже опинився на землі, потім в госпіталі вилікувався і до дружини бігом. Війна вже для мене закінчилась, а от у навчальних центрах, закладах, військкоматах, треба нести службу, мені було приємно вернутися знову, вдягнуть форму і стоять в строю з усіма", – розповідає військовослужбовець.

Потенційні кандидати на призов звертають увагу, що у Павла немає руки. Є такі, що ображають, але здебільшого – ставляться з повагою.

Після лікування та реабілітації Павло міг демобілізуватися, але каже, поки триває війна, служби не покине. Навчився вправно працювати лівою рукою. Нею виписує повістки і роздає їх чоловікам, які, на його погляд, можуть посилити українське військо.

"Одні в очі кажуть, що тут війни немає, не хочуть іти воювати і на облік ставати не хочуть, інші нормально реагують, виконують прохання, пред'являють документи, військово–облікові і особисті документи, ми їх перевіряємо і виписуємо повістку, назначаємо, на яку дату, час", – пояснює Павло Жілін.

У черкаському центрі укомплектування кажуть: нині більшість їхніх працівників – військові, які через травми воювати не можуть. Саме ними замінили тих, хто може тримати зброю.

"Більшість людей має ступінь обмежено придатний, більшість з тих, хто далі не можуть продовжувати у бойових підрозділах свою службу – вони продовжують в територіальних центрах укомплектування, це стосується і повномасштабної війни, і ті, хто раніше брав участь в Операції об'єднаних сил", – зауважила пресофіцерка Черкаського обласного центру укомплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея.

Брак бійців для війська Павло та колеги намагаються компенсувати придатними для служби чоловіками. Переконують – українську армію треба посилити, щоб нарешті здобути довгоочікувану перемогу.

Сили витримати усі труднощі Павлу дає кохана дружина Ілона. Розповідає: познайомився з нею в переддень повномасштабної війни.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram