У краєзнавчому музеї відкрилась виставка «Військово-польовий Арт“. Головним куратором цієї унікальної виставки став боєць полку особливого призначення „Київ“, віце-президент Асоціації „Україна-Франція“ Павло Ротар. Суть проекту – перетворити військові предмети з зони АТО на арт-об’єкти з національною символікою. За два роки щемливу експозицію побачили в 23 містах України. До речі, на Черкащині (у різних містах області) вона експонується вже втретє, пише газета "7 днів".
— Спочатку у проекті було представлено 26 майстрів, а нині їх вже більше, ніж 120 з усіх регіонів України. Те, що ви сьогодні бачите, це 75 % від всього великого доробку, який ми вже маємо на сьогодні. Закінчимо свою подорож Україною в кінці наступного року, — поділився Павло Ротар.
Про кожну річ він може розповідати окремі історії, з якого міста Сходу вона потрапила до них та за яких обставин, а ще яким чином можна поєднати те, що, здається, взагалі не може поєднуватись: війна та мистецтво.
— Повертаючись після першої ротації, віз із собою різний фронтовий мотлох, щоб надіслати майстрам народного декоративно-вжиткового мистецтва, з якими попередньо домовився. Стали роїтися задуми, як ящики з-під набоїв, гранат, снарядів, гільзи, різну амуніцію, обладнання, технічні та засоби самозахисту застосувати в якійсь добрій справі. Ось так просто і розпочав утілення проекту „Військово-польовий Арт“, — розповів автор проекту.
Серед митців, що залюбки долучились до проекту, є лауреати Шевченківської премії, заслужені майстри, є багато робіт майстрів з Прикарпаття. Є унікальні роботи унікальних майстрів Черкаського краю.
На відкритті виставки Павло Ротар познайомив перших черкаських відвідувачів з представленими в краєзнавчому музеї експонатами. Про кожного автора розповів щось цікаве. Вертепне дійство на ящику з-під гранатометів, наприклад, намалював лауреат Шевченківської премії Кость Лавро. Це один із найкращих світових дитячих ілюстраторів. А це унікальна річ, адже тут і петриківський розпис, і косівське різьблення поєднано в композиції, що створили на одному ящику з-під боєприпасів. На такому самому виробі новатор української пірографії (випалювання по дереву) Вадим Сандига з Золотоноші підготував портрет дівчини. Таких майстрів у світі всього три. Є й аплікаційне панно, виготовлене з кісточок риб. Фіш-аплікацію зробила також єдина в світі такого рівня майстриня Олена Журавська, яка віртуозно володіє цією технікою, архітектор та дизайнер за фахом.
Гільзи з набоїв зуміли пристосувати на підсвічниках з опішнянської кераміки. Майстер з фігурного випилювання Валерій Сухар з Хмельниччини використав для художньої композиції ящик з-під набоїв. Декоративний розпис дивно прикрашає фляги, гільзи, стабілізатор від пускового пристрою ПТУР, інші військові предмети та спорядження.
Серед експонатів і ляльки-мотанки, вдягнені у камуфляж, для якого використаний справжній військовий одяг. Побачити можна й гільзу, розписану Петриківським розписом. Її привезли з гори Карачун. Коли Павло Ротар взявся відправляти цю металеву трубку майстру, то зауважив, що в ній зробили домівку оси. Ось таке природне підтвердження того, що сила життя міцніша за смерть. І навіть предмети, які несуть смерть, тепер є об’єктами прекрасного.
— Це квінтесенція виставки. Життя – скрізь, і воно проростає як трава, — підкреслив Павло Ротар.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
