Адаптивний простір «Захист» для ветеранів, членів їхніх родин, людей з інвалідністю та всіх мешканців громади урочисто відкрили в селі Бобриця на Канівщині.
Він з’явився завдяки участі територіальної громади в конкурсі «Час діяти, Нестримні», що його в реалізовують Благодійний фонд «МХП-Громаді», в межах програми реінтеграції ветеранів «МХП Поруч», спільно з Міністерством молоді та спорту України та Державною установою «Агенція Масового спорту України». Партнером у реалізації проєкту на Канівщині також виступив місцевий бізнес МХП — «Миронівська птахофабрика».
У новоствореному просторі в Бобриці подбали про всі умови для фізичного відновлення та психологічної адаптації ветеранів. Він має стати місцем зустрічей, спілкування та взаємної підтримки для захисників і їхніх родин. «Захист» розташований поруч зі спортивною залою, тож відвідувачі можуть одразу скористатися її можливостями — пограти в теніс, рухливі ігри чи зробити розминку.
До речі, у день презентації адаптивного простору у громаді провели чемпіонат із настільного тенісу, у якому із задоволенням брали участь місцеві мешканці та гості з інших громад — від наймолодших до найстарших.
Адаптивний спорт, який під час повномасштабної війни став особливо затребуваним, нині є одним із найефективніших способів повернення ветеранів до повноцінного цивільного життя. Саме тому цей напрям активно й швидко розвивається в українських громадах.
Начальник Управління адаптивного спорту Державної установи «Агенція масового спорту України» Єгор Алєксєєнко під час відкриття клубу «Захист» повідомив, що нині в Україні вже працює 160 адаптивних клубів, а до кінця року планують відкрити ще 40.
За його словами, адаптивний спорт офіційно закріплений у законодавстві: цього року до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» внесли зміни, в яких окремим розділом визначено саме адаптивний спорт. Це відкриває можливість вишам готувати фахівців за новим напрямом. В агенції також ставлять за мету зробити всі спортивні простори безбар’єрними.
— Адаптивний спорт — це найефективніший інструмент для адаптації та реінтеграції ветеранів і їхніх родин у соціум, — наголосив Єгор Алєксєєнко. — Ми готуємо тренерів, навчаємо їх працювати з ветеранами, які мають різні типи травм чи ампутацій, і розвиваємо онлайн-курси спільно з Національним університетом фізичної культури. Важливо, щоб тренер був не лише інструктором, а й наставником, який підтримує фізичне, психологічне та емоційне здоров’я підопічних. Використовуючи новітні методики, ми формуємо новий, безпрецедентний формат єднання.
Голова Бобрицької сільської ради Олена Штефан називає адаптивний простір «Захист» місцем сили. Тому що кожен з тих, хто сюди прийде, не зважаючи на свої можливості та життєві обставини, відчує підтримку та отримає заряд енергії.
Бобрицька громада витратила на ремонт та облаштування приміщення для адаптивного клубу близько 500 тисяч гривень. Подавались на конкурс ще минулого року, але пощастило зараз. Однак встигли все підготувати належним чином та виконали необхідні роботи за два-три місяці. Завдяки перемозі в конкурсі та благодійникам обладнали простір тренажерами та необхідним інвентарем.
За словами Олени Штефан, для мешканців громади відкриття «Захисту» стало приємною несподіванкою.
- Ми сьогодні поєднуємо традиційні змагання з настільного тенісу та важливу соціальну подію, — звернула увагу сільська голова. — Адаптивний простір у нашій громаді реалізувався органічно. Було велике бажання мати в Бобриці такий спортивний ветеранський клуб, тож ми готувались заздалегідь та встигли продумати всі важливі кроки.
Голова Ради розвитку громад Благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяна Волочай наголосила, що відкриття адаптивного клубу в Бобриці стало прикладом ефективної співпраці громади, бізнесу та влади. На реалізацію проєкту Фонд спрямував майже 200 тисяч гривень, а «Агенція масового спорту України» — ще понад 170 тисяч гривень.
— Нині близько 80% фінансових зусиль Благодійного фонду спрямовані на підтримку військових, ветеранів та їхніх родин, — зазначила Тетяна Волочай. — Ми підтримуємо ветеранські простори, спортивні змагання, розвиток адаптивних клубів, ампфутболу та змагання «Звитяга Нескорених». Два роки тому разом із Міністерством молоді та спорту й «Агенцією масового спорту України» ми започаткували конкурс «Час діяти, Нестримні» для створення адаптивних спортивних клубів у громадах. За цей час підтримали 35 проєктів, 15 із них — минулого року, ще 20 – цьогоріч, – розповіла Тетяна Волочай. – Спорт — це найкращий у світі інструмент, що дає надію, реабілітацію, реінтеграцію та мотивацію для повернення до повноцінного цивільного життя».
У межах підготовки до відкриття адаптивного простору тренер Олег Крячок у листопаді пройшов спеціалізоване навчання від «Агенції масового спорту» в партнерстві з «Total Feet Ukrain». Педагог має понад 30 років досвіду викладання фізкультури дітям, однак робота з ветеранами — особливо з тими, хто має тяжкі поранення й ампутації — потребує зовсім інших підходів.
- Мені важливо було отримати додаткові методологічні знання із сучасними підходами: як правильно розраховувати навантаження, задіювати потрібні м’язи і найголовніше — знаходити психологічний контакт зі спортсменами-ветеранами, — розповідає Олег Крячок.
За його словами, найбільша нагорода — бачити, як у ветеранів з’являється запал і бажання повертатися на тренування.
- Якщо я буду корисним нашим ветеранам і всім, хто приходитиме в адаптивний простір, — це зробить мене щасливим. Адже тоді я справді виконую свою місію, — додає тренер.
Захисник Роман Власенко під час короткої відпустки завітав до новоствореного адаптивного простору разом із синами — Артемом та Данилом. Каже, що хотів показати хлопцям місце, де вони зможуть проводити час із користю, і, можливо, так само захопляться тренуваннями, як і він.
Роман родом із Канева, а в Бобриці живе вже десять років. За професією столяр і будівельник, нині служить водієм у підрозділі, що забезпечує підвезення паливно-мастильних матеріалів.
- Такі клуби справді потрібні кожній громаді, — ділиться він. — Особливо ветеранам, щоб відволікатися від негативних думок і важких спогадів. Прийшов із синами не лише на урочистості — хотів, аби вони теж отримали поштовх приходити сюди разом зі мною. Хочу, щоб займалися відповідно до свого віку, бо тренування поруч із дорослими — це чудовий приклад, який загартовує характер. Батьківська участь теж дуже мотивує.
АТОвець і ветеран повномасштабної війни Микола Сиволожський, який повернувся до цивільного життя за станом здоров’я, щиро радіє появі в громаді адаптивного простору.
- Планую приходити сюди разом із побратимами, щоб підтримувати себе у формі та дбати про здоров’я під контролем фахівців, — говорить Микола. — Спорт справді відволікає й додає снаги до життя, попри фізичні та психологічні травми. Він відновлює людину і допомагає знаходити нові сенси. Думаю, що цей простір стане для ветеранів місцем зустрічі однодумців.
Тетяна Балякіна
Реклама
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
