Інформація про Голодомор і початок масових репресій на Черкащині у першій половині 1930-х давно витіснила будь-яку іншу про ті роки. Черкаський краєзнавець Борис Юхно спробував зробити історичну картинку об’ємнішою, додавши відомості про життя у Черкасах і районі мовою тодішньої періодики, пише "Дзвін".
1. У м. Черкасах є три гужових транспортних організації: філія Київського Облтранстресту, контора Облкооптрансу та кооперативна артіль “Гужовик”. Пересічний склад транспортного парку дорівнює 203 одиницям – по Облтранстресту 51 кінь, по кооптрансу 23 коня та по артілі “Гужовик” – 129 коней. Крім того філія Облтранстресту має 6 вантажних машин з загальним тоннажем 9 тонн.
2. З 1931 по 1934 рік довжина шляхів з камінним вкриттям залишилася без змін і становить 1,5 клм, шляхи з домішкою грунтових збільшилися на 1 клм та звичайні профіліровані шляхи збільшилися на 22 клм. Загальний протяг шляхів у районі складає 466 клм.
3. Відсоток хворих паровозів у депо ст. Черкаси у 1933 році складав 14,67% при плані 13,8%, в 1934 такий збільшився до 18,55 при плані 14,7%.
4. Лінією благоустрою та зовнішнього впорядкування м, Черкаси за звітний час проведено значну роботу. Останніх чотирьох років, включаючи й 1934 рік, на благоустрій міста вкладено 306 тис. карбованців. За цей час забруковано нових вулиць у погонних метрах – 2700, капітально відремонтовано бруків – 3064, капітально замощено тротуарів – 1840, продовжено Шевченківський бульвар у напрямку Соснівки – 680.
5. В озелененні міста робота комунального господарства характеризується такими показниками: посаджено плодових дерев по місту 4853 шт, декоративних 14291, кустарників 11760″.
6. До недоліків роботи водогону належить значна зношеність лічильників по мережі та кепська робота автоматичних водозаборів, що призводить до великих втрат води по мережі, які дорівнюють 23,8%. Вводів водогону є надто мало – лише в 550 будинках, що складає тільки 12% будинків в місті. Загальний протяг водогінної мережі міста дорівнюється 35,4 кілометри.
7. Асенізаційний транспортний обоз комунального господарства має 20 транспортних одиниць і потреби міста задовольняє лише на 30-35%. Боротьба за санітарний стан міста ставить, як невідкладне завдання, рішуче поліпшити асенізаційну справу. По-перше, треба як слід організувати асенізаційні поля та кількісно збільшити астрансобоз комунального господарства.
8. Три весняні міжрайонні колгоспні ярмарки, що відбулися у лютому-березні 1934 року, дали товарообіг по промтоварах на 235 тис. крб та реалізовано на цих ярмарках с.-г. продукції на 500 тис. крб. З 29 вересня по 5 жовтня 1934 року у Черкасах було проведено шкільний базар. а з 25 жовтня по 6 листопада – передсвятковий ярмарок, який дав товарооборот на 1 міл. 300 тис. крб, або 130% від запланованого. У ньому взяли участь 22 торговельні організації міста.
9. За останні чотири роки через Соснівські санаторії пропущено 29267 осіб.
10. У районі проведено низку фізкультурних виступів. У їх числі треба відзначити два кроси (масовий фізкульпробіг), де взяли участь 1300 чоловік, студентську весняну спартакіаду, фабрично-заводську, колгоспно-радгоспну спартакіаду і інш. Взято також участь у водній естафеті та проведено два велопробіги: Черкаси – Київ, Черкаси – Запоріжжя.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
