Щодня тисячі черкасців проходять повз обгороджену будівлю театру. Якщо підняти голову і подивитися на зовнішній стан споруди, може здатися, що скоро черкаський театр гратиме вистави у своєму рідному приміщенні. Та яка ж ситуація насправді? Чим, де і як живе театр сьогодні пише Інфоміст.
– Де зараз виступає черкаський театр?
– У Черкасах в основному це міський будинок культури ім. Івана Кулика. Також їздимо в Золотоношу, Смілу. Минулого року їздили на фестиваль “Мельпомена Таврії” у Херсоні, “Коломийські представлення” у Коломиї. Цього року плануємо ще раз туди. У планах також виїзд на “Тернопільські театральні вечори”.
– Наскільки впливає відсутність постійного “місця дислокації” на акторів і загалом на діяльність театру?
– Звичайно, нам би хотілось повернутися у рідну будівлю, але те, що зараз немає такої змоги, не заважає роботі театру. Справжній український театр здатний бути як стаціонарним, так і виїзним. Це не заважає нашим акторам залишатися професіоналами у будь-якій ситуації. Коли їх приймають добре в Черкасах – це зрозуміло. Бо ж тут вони – “свої артисти”. А якщо їх гарно приймають в іншому місті – це така собі перевірка професійних здатностей акторів.
– На якому етапі відбудови зараз будівля театру?
– Ідуть ремонтні роботи. В нас є генеральний забудовник, і від нього все залежить, а ми тільки очима кліпаємо. Звичайно, висловлюємо свої побажання або протести – нас слухають, слава Богу. Будівельники взагалі поняття не мають, як це “театр ремонтувати”, тому для них то новина. Театр ремонтувати – дуже специфічна робота. Робітникам непросто, це ж не дитячий садок відбудовувати і навіть не церкву. Фасад іще можна зробити, а всередині потрібно враховувати всі комунікації.
Зараз уже в роботі третій поверх, де розташовані адміністративний корпус і декораційний зал. Ремонт триває також у фойє третього і другого поверху та глядацького входу. Скоро почнеться ремонт сцени. То взагалі окрема розмова. Плануємо встановити нові штанкети, софіти, і, звичайно, нове сучасне світло. Це ще стільки ж роботи, скільки вже зроблено.
Буде повне оновлення: і перший поверх, і підвальне приміщення, і третій поверх. Незмінним залишиться тільки другий поверх, у місцях, які не постраждали після пожежі. Все приводиться до сучасного ладу, але ми повинні розуміти, що крім того, що відбулася пожежа, до цього будівлю нормально не ремонтували сорок років.
– То коли все ж таки черкасці зможуть прийти на виставу у свій театр?
– Не питайте, бо не знаю. Це секрет для всіх і для мене так само. Про це вам ніхто точно не скаже: ні губернатор, ні президент, ні сам Бог. Скаже тільки Владислав Мамчур, фірма якого відбудовує будівлю театру. Тому, якщо я скажу, що, наприклад, у березні відкриття – то збрешу. Планується наче до кінця року, але конкретики дати не можу. Я вам скажу так: краще пізніше, але краще, ніж швидше і як-небудь.
– Одразу після пожежі працівники театру створювали благодійний фонд, аби там акумулювати кошти для відновлення приміщення. Як їх було використано?
– Кошти пішли частково на ремонтні роботи. Ще ми купили швейну машинку нового зразка, на якій зараз шиємо костюми, і суперову барабанну установку “Мапекс”, яка зараз звучить на наших концертах і з якою поїдемо до Києва. Купу костюмів придбали. Все робиться для того, щоб театр жив, розвивався і був готовий до початку роботи у своєму приміщенні.
– Як держава сприяє пришвидшенню відбудови?
– Вони дають нам гроші. Спочатку розглядають по півроку бюджет, потім дають нам гроші. Ми просимо, щоб ще додали, бо не вистачає – вони пояснюють, що немає грошей, і знову півроку розглядають бюджет. І такий процес не поодинокий по відношенню до театрів в обласних центрах. Моя думка: або їх позакривати треба, або дати їм жити нормально. У нас є і недержавні спонсори. Ті дають нам невеликі кошти. Наприклад, допомагають купити інструменти чи “ось нате вам пару тисяч”. Не хочуть, щоб їх афішували, але є такі. Я впевнений, що ми спроможні і самі заробляти, за умови, якщо гратимемо у своєму приміщенні, бо зараз орендуємо. Тільки заробили, відразу віддаємо за оренду. Хоча держава повинна була б надати комфортне приміщення, в якому б ми могли працювати.
– Що грає театр сьогодні?
– Цьогоріч уже випустили одну нову виставу – “Коляда”. А попереду ще прем’єри вистав “Вісім люблячих жінок” і “Тестостерон”. Паралельно репетирують дві вистави.
– Люди ходять на вистави?
– Ми все робимо для того, щоб збільшити глядача на наших виставах, і нам це вдається. Приходьте на вистави, і ви переконаєтеся у цьому. Афіші висять по всьому місту. Хоча не завжди нам дозволяють встановити їх там, де нам би хотілось. Але то вже інша розмова. Будемо працювати над цим. Те, що ми живемо, і до нас на вистави почали ходити набагато більше людей, ніж раніше ходило – це факт.
– Чим буде радувати глядачів найближчим часом театр?
– Слідкуйте за розкладом і приходьте на всі вистави, запрошуйте коханих чи рідних! Ось 4 березня відбудеться прем’єра “Тестостерону”. Ми, знаєте, зараз працюємо під таким гаслом: “В неділю зранку з сім’єю в церкву, а ввечері – в театр”. Це споконвічні українські традиції.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
