Тендітна фея. Лише замість чарівної палички в руках – штанга. Про свій шлях від фітнесу до важкої атлетики розповідає Марія Сергєєва, інструктор групових тренувань та тренер функціональних тренувань в одному зі спортивних клубів Черкас, пише "Нова Доба".
Тренування щодня, а подекуди й кілька разів на день. Спочатку, як і більшість дівчат, Марію привело у спортзал бажання схуднути й тримати своє тіло в тонусі.
– Мотивацією для мене постійно був мій чоловік. Він говорив: «У будь-якій незрозумілій ситуації вирушай на пробіжку! Коли проблеми, важкі думки, неприємні ситуації чи просто нудьгуєш – бігай, займайся, незважаючи на погоду», – згадує Марія. – Але ще років 5 тому для мене біг – то була справжня каторга, і я не розуміла всієї глибини цієї мудрої поради.
За першою освітою важкоатлетка – видавець-редактор. Але життя склалося так, що роботу за фахом потрібно було покинути й переїхати в інше місто. Прихистком для юної дівчини тоді став Кіровоград (нині Кропивницький). Щось втрачаємо, а щось знаходимо. Так нереалізованість за фахом замінили драйвові тренування. Марія зізнається: ходила на тренування щодня.
– Тоді такі зусилля мені здавалися правильними. А вже через місяць директорка фітнес-клубу зауважила і мої вміння, і мою посмішку, тому запросила пройти навчання на інструктора, а потім працювати у новому клубі. За збігом обставин той новий клуб відкривався просто в моєму будинку, де ми винаймали квартиру. Все пішло, як по маслу, – розповідає дівчина.
Через рік таких тренувань чоловік Марії умовив її спробувати кросфіт. І тоді, за словами спортсменки, почалася справжня «жесть»: вона тренувала в одному клубі, а сама займалася в іншому.
Із кросфітом я відчувала настільки глибоко й сильно своє тіло, що це стало моїм наркотиком, з якого я і досі не можу зійти, – переконує спортсменка. – У Кіровограді у мене з’явилися справжні наставники, тренери й творці мого спортивного шляху – В’ячеслав Гринюков та Сергій Коломойцев. Вклоняюся їм низько-низько! Хоча не лише кросфітом єдиним жило моє тіло. Були ще і скелелазіння, і біг, і туризм, танці тощо.
Із певних причин дівчині довелося повернутися в рідні Черкаси. Вона одразу ж почала активний пошук місця тренувань. А до того встигла вступити до Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка на факультет фізичного виховання. Каже, хотілося кваліфікації, оскільки до цього вона проходила лише деякі фітнес-начання.
– На сьогодні я тренуюся за програмою свого тренера Слави Гринюкова (він сертифікований тренер з кросфіту) в режимі онлайн: він прописує для групи атлетів програму за циклами, з усіма нюансами, а ми звітуємо за результатами. Зазвичай, я тренуюся 5 днів на тиждень приблизно півтори години, – розповідає Марія про свою теперішню завантаженість тренуваннями. – Наприклад, наразі завершую силовий цикл. Зараз мене вишколюють тренери з важкої атлетики Євгеній Володимирович Олійник і Павло Сергійович Брилах. З ними я пізнала багато тонкощів спорту!
А бувало, під час підготовки до змагань Марія тренувалася по двічі в день 5 разів на тиждень. Вранці приблизно годину й увечері – дві. Зазвичай свій день дівчина планує, відштовхуючись від часу тренувань. Зізнається, що іноді, поглянувши на себе збоку, аж дивується, наскільки важливими у її житті стали тренування.
– У кросфіті у кожного є свої слабкі місця, вправи, які даються найважче. Однак у цьому спорті вважають, що зробити те, що ти найменше любиш і вмієш, є більш цінним для росту атлета, ніж виконання улюблених вправ, – розповідає Марія. – Але серед улюблених моїх вправ у списку поряд стоять кантовка шини, присідання зі штангою на плечах та тяга ривкова (ривковим хватом).
Коли ми запитали улюблений спортивний чи ж мотивуючий вислів, Марія спочатку назвала: «Немає болю – немає результату».
– Але трохи подумавши, я згадую, що коли дуже складно і я борюся сама з собою, коли просто неможливо, то кажу собі лише одне слово: «Давай!». Моїм взірцем сили волі завжди буде мій чоловік. Він відкрив для мене спорт, безжалісність до себе, безстрашність перед труднощами, ревність до своєї справи, необхідність професійних знань і умінь, впевненість у собі, – розповідає спортсменка. – А прикладом для мене є мої тренери. Іще подобаються українські «катлетки» (кросфіт-атлетки) Олеся Губеня та Оксана Оробець.
ТОП-3 порад від Марії тим, хто хоче долучитися до здорового способу життя і розпочати свій спортивний шлях.
1. Створи забов’язання. Якщо складно почати, варто записатися в конкретний клуб, на конкретний час, а потім одразу оплатити мінімум місяць. Це на певну долю ймовірності просто змусить хоча би прийти у зал.
2. Стимул. Раджу придбати класний і зручний спортивний одяг, а краще щось одне (наприклад, лосини). Ви будете в очікуванні часу, коли вже їх треба буде вдягти + буде стимул займатися і придбати собі нову пляшечку для води, вітаміни, кросівки, скакалку, майку, топ тощо. Ці штуки реально працюють. Створіть собі комфорт і стимул. Але не перехиліть палицю, бо буде як із самотніми орбітреками, що припадають пилом у кутку.
3. Кайфуй! Я прихильниця тренувань для задоволення. Так, інколи потрібно потерпіти, змусити себе, перебороти, але в цілому тренування мають плавно й гармонійно увійти у ваше життя як щось невід’ємне, світле, що змінює на краще.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram