Теплі і позитивні: звірошапки все більш популярні серед черкащан

12 лютого 2017, 11:29

Донедавна в’язані головні убори з вушками та мордочками були атрибутами винятково дитячої моди. Проте все частіше звірошапки у вигляді котиків, совенят, білочок, зайчиків ведмедиків та навіть героїв мультфільмів з’являються у гардеробі дорослих, інформує vikka.ua.

- Завжди викликають посмішки на обличчях. Батьки, буває, розповідають, що їхні малюки і сплять у шапках, бо не хочуть знімати. Дорослі ж на різних ярмарках теж цікавляться, часто просять сфотографуватися. Після того іноді купують", – розповідає майстриня Аліна Свиридова.

Близько сотні таких головних уборів жінка зв’язала за останні два роки. Зараз її шапки вже мандрують всієї Україною. Всезагальними улюбленцями в її доробку є посіпаки та сови.

- Процес в’язання дуже затягує. Найголовніше – зробити мордочку,  спіймати той погляд, очі, носик, бровки. Я дивлюся на якийсь малюнок чи зображення тварини і намагаюся цей вираз передати. Але здебільшого сама стараюся придумувати героїв. А буває так, що запланую зайчика, а виходить котик. Таке враження, що гачок і нитки самі ведуть, – розповідає майстриня.

А от для черкаської тележурналістки Євгенїї Підлісевич любов до "звірошапок" почалася рік тому, коли з друзями відпочивали у Львові. Там на ринку вона побачила цілий стенд із такими кумедними шапочками і не змогла встояти.

- Вибрала собі біло-рожеву сову. Цієї зими одягла її на катання на санках, і мені прийшла ідея зв’язати таку ж чоловікові – шапку-ведмедика. Потім був ведмедик Тедді, потім шапка для моєї собаки Стели, потім дитяча шапка для доньки подруги, – зазначає Євгенія.

Ідея образу майбутньої шапки у неї завжди виникає спонтанно – без схем та креслень.

- Я овен за гороскопом, людина вогняна, швидко чимось запалююсь, проникаюсь, тому можу просто знайти десь схований і давно забутий клубочок ниток і почати в’язати – без схем, просто "на інтуїцію". Не люблю рахувати петлі, притримуватися схем, в’яжу просто так, для задоволення, релаксу, заспокоєння нервів, – пояснює журналістка.

Героїв для шапок їй підкидає саме життя.

- Найцікавіше вийшло з шапкою-білкою: ми з моєю подругою Світланою Пічугіною знімали в парку сюжет про "білкобум", нашестя білок, і вона мені каже: ти ж в’яжеш шапочки, то й мені зв’яжи. Над образом довго думати не довелося – підкорювачці-годувальниці рудохвостих дісталася шапка-білка, – додає Євгенія.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору