84-літній Олександр Костенко з села Рубаний Міст на Лисянщині видав першу збірку своїх віршів, яких у нього за п’ять років, відколи відкрив у собі поетичний дар, назбиралося з півсотні. Повідомляє кореспондент УНН-Центр.
- Писати почав, коли стукнуло сімдесят сім, - розповідає він. – Сталося це після того, як мені, після довгих років мовчанки, написав листа друг дитинства з Донбасу. Він тяжко хворів, і я, щоб його підбадьорити, надіслав відповідь у віршованій формі. З того часу, мов прорвало – немає й дня, щоб не з’явився в голові якийсь римований рядок. Я ношу з собою блокнот, куди, навіть посеред ночі, їх записую, а коли вималюється вірш, його "доводить до ума" моя дружина Ганна, за фахом філолог.
Олександр Костенко в юності закінчив ФЗУ, працював на цукровому заводі, МТС, завідуючим сільським клубом. Але передусім односельці знають його як художника-самоучку. Пейзажі, намальовані його рукою, можна побачити чи не в кожній хаті села. Картини дарував просто так, "по доброті душевній". Лише раз, зізнається, продав роботу за невеликі гроші заїжджому народному депутату для його домашньої колекції.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
