Фото: Вичерпно
Прадавні міста-гіганти, що виникли в часи створення найдавніших в історії цивілізації міст Месопотамії, десятки народів, які залишили свій слід в надрах землі, скіфське золото та козацькі реліквії – це все історична та культурна спадщина Черкаського краю. Кожна розкопка, кожна знахідка – це пазл, який допомагає заповнити пробіли в прадавній історії Черкащини, пише "Вичерпно".
Багата земля - багата історія
Черкащина, або як в давні часи ще називали Південна Київщина, це, без перебільшення, унікальний край. Його особливістю також є те, що він завжди був на перехресті широтних та меридіональних шляхів величезного Євразійського субконтиненту, що стало певною мірою визначальним для вибору саме цих земель як місця проживання древніх народів.
– Я хочу підкреслити, що світ сивої давнини не був окордонений. Люди спокійно собі переміщалися, відсутність кордонів полегшувала торгівлю. Важливу роль в цьому грали і кліматичні умови. Подивіться, по території лісостепу (саме територія Черкащини – ред.) за 2 тисячі років прокочували кімерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, авари, хазари, булгари, угри, печеніги, половці, не кажучи вже про народи, які навіть не мали власної назви, так звані носії ямної, катакомбної, зрубної культур. Всі вони залишали сліди свого перебування, тобто свої культурні шари. Десятки народів пройшли територією Черкащини. Хтось ішов далі, хтось залишався. Наприклад, для кочовика було смерті подібно соватися в ті місця, де немає гарної питної води. Тому і залишалася їм саме територія лісостепу, яка чітко накриває територію Черкаської області, яка витягнута від Дніпра і до Поділля. Тут багато відкритих місць, є вода, є й ліс, є де пастися худобі, - розповів завідувач кафедри археології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Анатолій Морозов.
Фото: Вичерпно
Археологічні пам'ятки Черкащини
Хронологічно найдавнішою на Черкащині є Межиріцька пізньо-палеолітична стоянка мисливців на мамонтів, розташована в селі Межиріч Канівського району. Там, до слова, була знайдена найдавніша карта: на кістці мамонта були зображені кілька жител, розташованих в рядочок. В Черкаській області знаходяться найбільші міста-гіганти поселень трипільців. Вони розташовувалися на кордоні із племенами, які займалися кочовим скотарством, а не осідлим способом життя.
Фото: Вичерпно
– Якщо трипільська культура, яка простяглася на понад тисячоліття, відома невеликими поселеннями в межах Румунії,
Молдови, нашого Поділля, то у нас ці поселення займали до 400 гектарів – це Тальянки, Доброводи, Легедзине, Майданецьке (Звенигородський і Тальнівський райони). На той час ці міста стають практично мегаполісами.
Ми їх, умовно кажучи, називаємо протомістами, тому що вони не мали всіх елементів міста, однак дослідження показують, що у них і горна були, й культові об'єкти, й оборонний вал й таке інше, - розповів директор Центру вивчення пам'яток археології ЧНУ ім. Б. Хмельницького, викладач кафедри історії України Андрій Касян.
Що цікаво, в часі виникнення цих «мегаполісів» збігається із найдавнішими в історії цивілізації містами Месопотамії – Ур, Лагаш, Урук. Тобто, коли в долині річок Тиргу і Єфрату виникли перші міста, такі самі по потужності міста виникли й на території, яку нині займає Черкаська область. Далі на Черкащину приходять індоєвропейські племена, які стали основою формування європейської цивілізації як такої, це кочові носії ямної культури. Далі з'являються скіфські об'єкти – це Холодний Яр, Мотронинське городище, опоясане великими валами, на території якого велика кількість курганів – більше 80. До нашого часу вони добре збереглися, за рахунок того, що знаходилися в лісі і їх не встигли розорити.
Також нещодавно було обстежене городище Віха у Канівському районі площею 30 га. Воно має дещо менші укріпні вали, ніж Мотронинське, та ще мало досліджене. Однією з найцінніших знахідок є скіфське золото, відкопане у 2011 році в кургані поблизу села Нетеребка Корсунь-Шевченківського району. Зокрема, там було знайдено скіфську гривню – прикраса головного убору, налобну діадему із зображенням грифона. Окрім золота, відкопали металеві та кістяні ножі, набір стріл у колчані, намисто, розбиту зернотерку, уламки посуду з клеймом, імовірно, грецького міста Гераклея.
Окрім того, представлені на Черкащині об'єкти пізніших часів – давньоруський час, зарубинецька культура, яка є однією з ключових у формуванні слов'янського етносу, а також козацька археологія, яка представлена Чигирином і Суботовом.
– Здавалося б, у Чигирині вже все розкопали, а у минулому році знайшли там велику кількість людських черепів на городі приватного подвір'я неподалік Замкової гори, - відзначив Андрій Касян.
Дослідження городища Лисуха
Наразі на території Черкащини ведуться розкопки недалеко від Трахтемирова у Канівському районі, на березі Канівського водосховища. Основна пам'ятка, яка досліджується, це городище Лисуха, а також паралельно вивчається кілька поселень в окрузі. Це городище відоме десь з 1970 років, але на ньому проводилися лише невеличкі розвідки.
– Наші розкопки дали можливість більш точно визначити культурну належність цієї пам'ятки. Найбільш ранні матеріали відносяться до скіфського часу – V-IV століття до нашої ери. І потім тут іде потужний пласт знахідок перших століть нашої ери, а саме: пізній етап зарубенецької, київської, черняхівської культури та якісь елементи сарматської культури. Городище цікаве тим, що на ньому збереглися залишки оборонних споруд у вигляді валу, ескарпу, рову. На жаль, до нашого часу вони збереглися погано внаслідок будівельних робіт у 80-их роках минулого століття, коли була перша спроба будівництва Канівської ГАЕС. Значна частина гори була пошкоджена, зрізана. Тим не менше те, що залишилося (а городище велике, площею близько 4 га), ще досліджувати не один рік, - розповів старший науковий співробітник інституту археології Національної академії наук України, кандидат історичних наук Дмитро Куштан.
Всередині городища було досліджено близько сотні об'єктів – господарчі ями, невеличкі землянки з опалювальними пристроями, так званими камінами, які були вирізані в стінах. У цих об'єктах виявлено велику кількість кісток тварин, битого керамічного посуду. Що цікаво, і в скіфський час, і для перших століть нашої ери, характерна наявність античного імпорту у вигляді амфор. Якщо для скіфського часу – це грецькі амфори, для перших століть н.е. – римські.
Також знайдені звичайні для цього часу знахідки – бронзові вістря стріл, фібули (застібки, які скріпляли поли плаща), кілька монет римського часу. Знайдено також три поховання, культурну приналежність яких важко визначити, бо вони були безінвентарні. Але деякі риси вказують, що вони могли бути сарматського часу.
– Для нас наразі проблема з'ясувати, до якого ж хронологічного відрізку належать ці оборонні споруди. Чи то їх скіфи спорудили, чи вже через півтисячоліття на початку нашої ери черняхівське населення. Будемо досліджувати, ще не один рік нам тут копати. Сподіваюся, ще буде багато цікавих знахідок, – додав Дмитро Куштан.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
