Отримав поранення на війні: скільки коштує для військових лікування у черкаських медзакладах і хто за це платить

24 жовтня 2022, 12:11

Під час війни будь-яке лікування поранень для  військових повністю безкоштовне. Навіть у випадку, якщо солдата відправляють за кордон. Водночас у соцмережах часто можна побачити термінові збори коштів для воїнів, які потрапили до лікарні. І суми зборів іноді сягають п’ятизначних або навіть шестизначних цифр.

Чому так відбувається і чи справді лікування захисників безкоштовне, розбиралися журналісти "Про все".

Черкаський журналіст, а нині військовослужбовець, Олександр Носенко в перший день війни знову взяв до рук зброю. Чоловік брав участь в АТО у 2014 році. Під час боїв на сході отримав важку контузію. Після цього досі лікується.

"Починаючи з евакуації із поля бою, навколо військових справедливо метушаться й надають всю необхідну медичну допомогу, - каже Носенко. - Сортують тяжких і нетяжких. Це має велике значення. В мене основна травма – тяжка контузія. З поля бою мене евакуювали до лікарні в Бахмуті. Там стало легше. Потім мене привезли в Черкаси. Я безмежно вдячний лікарям нейрохірургічного відділення обласної лікарні, особливо Рустему Усеінову. В першу ж добу вони стабілізували мій стан. Через велику кількість інших поранених, мене перевели у відділення неврології. Не знаю, що трапилося, але єдине лікування, яке в мене тоді там було – анальгін від болю і гідазепам від нервів".

Навіть попри лікування, чоловік почав втрачати слух.

"Перед переводом в інший лікувальний заклад виявилося, що я стрімко втрачаю слух, - пояснює Олександр. - Спроби лікарів допомогти не принесли суттєвого результату, бо час був втрачений. На сьогодні я повністю оглух на праве вухо і є прогресуюча втрата слуху на ліве. Медики не дають гарантій, чи я взагалі чутиму. Можливо, це така травма, що нічого не вдієш. Все лікування для військових безкоштовним було. Всі можливі вартісні досліди: КТ та МРТ також безкоштовно. Навіть у приватних деяких клініках. Єдине, що за власний кошт я купував - слухові апарати. Від держави мені нічого не виділили офіційно. І чи взагалі держава допомагає з таким видом протезування мені невідомо. Побратими скинулися і допомогли мені з коштами. Кожних 3 місяці я мушу лягати в лікарню, аби втримати залишки слуху. Не всі ліки є, але я докуповую на максимум 500 гривень".

Військовий із Звенигородки Єгор Кравчук потрапляв у лікарню ще під час АТО і нещодавно також лікувався. Каже, ні тоді, ні зараз грошей не платив.

"Я був у госпіталі для ветеранів, там тяжких немає,- розповідає Єгор. - Більшість з легкими осколковими пораненнями. Тяжких кладуть в інші медзаклади. Я лежав у Черкасах, то там жодних фінансових питань не виникало. Все безкоштовно. Я ще до повномасштабного вторгнення потрапляв у госпіталь з контузією, то також нічого не платив. Медики стараються максимально допомогти. Можливо, є певна недостача ліків, але це й зрозуміло, бо поранених теж чимало. Коли я запитував, чи є якісь кращі аналоги ліків, то їх можна було придбати в аптеці. Але такого, що чогось немає з безкоштовних, в мене не траплялося поки".

Колишній секретар Черкаської міської ради, а нині демобілізований військовий Ярослав Нищик пояснює, що кошти на лікування збирають у випадках, коли поранений солдат потребує негайного дороговартісного лікування.

"Я потрапив у госпіталь, який розташований в зоні бойових дій, то ні за що не платив, - говорить Нищик. - Все було добре. Так, багато людей у платах, але при цьому чиста білизна на ліжках, одяг з гуманітарки, але також чистий і випрасуваний. З медикаментів мені нічого не прописували з того, чого не було в госпіталі. Жодної копійки не витратив. Ті, хто збирає своїм рідним на лікування, трохи в іншій ситуації. Є така річ як державна компенсація. Але вона надходить через 3-4 місяці. Найнеобхідніше в госпіталях є, але як тільки мова заходить про дороговартісне лікування або протезування чи реабілітацію – треба чекати оці 3-4 місяці. Я особисто збирав на лікування побратиму, якому перебило руку. Кожен день важливий, бо зачепило нервові закінчення, а чекати кілька місяців не можна було. Тобто, коли поранення не тяжкі, ніхто нічого не потребує. А от коли з тяжкими, доводиться купувати дорогі препарати. З протезуванням є окрема державна програма".

В лікарнях підтверджують, що з бійців не беруть жодної гривні, поки вони в їхніх закладах.

"Все лікування на 100 відсотків безкоштовне, - запевняє головний лікар одного з медзакладів Черкас. – І немає різниці, скільки часу поранений військовий лікується. Те, що люди збирають для поранених бійців, то нехай збирають. Їм же ніхто цього не забороняє. Ми максимально забезпечуємо всіх, хто в нас лікується з пораненнями".   

Директор департаменту охорони здоров’я ЧМР Всеволод Кульчиковський уточнює, що лікування поранень не безкоштовне, а за рахунок держави.

"Якщо говорити правильно, то це все не безкоштовно, а за рахунок держави, - пояснює Кульчиковський. - В лікарні поранений боєць не лежить два чи більше місяці. Хіба що це дуже важкий випадок. Але, зазвичай, це не так. Він переходить на реабілітацію або доліковується в профільному закладі охорони здоров’я".

Зазвичай поранених захисників відправляють на лікування в спеціалізовані заклади, але можуть бути й винятки, говорить юрист, а нині військовослужбовець Назар Олексюк.

"Лікування поранених військовослужбовців повинне здійснюватись у військово-медичних закладах, за рідкими виключеннями і з погодження командування - у цивільних, де все лікування повинне бути виключно безоплатним, - розповідає юрист. - Не слід плутати лікування у зв’язку із пораненням та правом на отримання безкоштовних медикаментів ветеранами чи учасниками бойових дій. В другому випадку перелік таких препаратів дійсно є обмеженим та регламентованим.  У випадку, якщо вимагають купувати ліки, слід телефонувати на гарячу лінію Міністерства оборони України 0 800 500 442, або урядову гарячу лінію 1545".

4 місяці - максимальний   строк,   який   надається  для  безперервного  лікування,  включаючи відпустку і 12 місяців при лікуванні туберкульозу.

 "Після  спливу  4  місяців  обов'язково  проводиться  медогляд (ВЛК)  для  визначення ступеню придатності до подальшої служби, - каже Олексюк. - В разі продовження лікування понад 4 місяців начальник госпіталя повинен оформити клопотання на командира військової частини щодо продовження виплат грошового забезпечення у повному обсязі.  Тобто лікування може тривати й довше, але лише тоді, якщо для цього є необхідність, визначена лікарями".

В окремих випадках держава оплачує лікування навіть за кордоном.

"Якщо військовослужбовці  зазнали  ушкодження  здоров'я  внаслідок  участі  в  обороні  України  у  період  дії  воєнного  стану,  то  за  висновком  ВЛК  можуть  направлятися  для  лікування  або  медико-психологічної  реабілітації  за  кордон, - пояснює фахівець. - Відшкодування  вартості  необхідного  лікування/реабілітації,  а  також  проїзду  здійснюватиметься  за  рахунок  коштів  державного  бюджету,  окрім  випадків,  коли  такі  витрати  буде  фінансувати  держава, що приймає пацієнта".

Отримання будь-якого поранення військовослужбовцем саме по собі не має наслідком виплати компенсації. Компенсація, або одноразова грошова допомога у випадку поранення виплачується в тому випадку, якщо в результаті поранення особа втратила працездатність без встановлення інвалідності, або отримала такі порушення функцій організму, які мають наслідком встановлення групи інвалідності.

"Як я вже зазначив, в результаті лікування будь-якого поранення повинен бути проведений огляд ВЛК, в результаті якого має бути з’ясовано чи поранення пов’язане із захистом Батьківщини та чи придатна особа за наслідком лікування до подальшого проходження військової служби, - підкреслює юрист. - Після отримання відповідного висновку ВЛК та збору медичних документів слід звернутись до МСЕК, яка повинна встановити або втрату працездатності, або інвалідність відповідної групи".

Розмір одноразової грошової допомоги у випадку встановлення:

- інвалідності 1-ї групи: 400-кратний розмір прожиткового мінімуму (875600 грн.);

- інвалідності 2-ї групи: 300-кратний розмір прожиткового мінімуму (656700 грн.);

- інвалідності 3-ї групи: 120-кратний розмір прожиткового мінімуму (262800 грн.);

- часткової втрати працездатності: 70-кратний розмір прожиткового мінімуму (153230 грн.);

Законодавством не встановлено жодних умов чи обмежень до того, як ця допомога може бути виплачена.

Сергій Радченко

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору