Роми Черкащини: стереотипи, дискримінація та постійна боротьба за своє “місце під сонцем”

27 лютого 2020, 20:34

Фото тематичне

Етнологи говорять, що роми прийшли до нас з Індії та відразу відчули вороже до себе ставлення: через іншу зовнішність, культуру та релігію. За даними представників ромської громади, нині  на території Черкаської області проживають від 5 до 7 тисяч ромів. Вони не раз стикалися з дискримінацією і з боку правоохоронців, і з боку роботодавців, проблемами з освітою та несприйняттям у суспільстві.

Журналісти "Про все" дізнавалися про причини упередженого ставлення, випадки дискримінації на Черкащині та приклади інтеграції ромів в українське суспільство.

За інформацією українських правозахисників, роми визнані вразливою верствою населення на міжнародному рівні. Ще у 2002 році стався перший масштабний погром в Одеській області. Почалося все з банальної сварки між молоддю, після якої все село напало на ромське поселення. Роми були змушені покинути свої домівки, все своє нажите майно та втікати. А у 2011-2012 рр в Києві, якраз перед "Євро-2012", люди масово спалювали ромські поселення й табори. 

За словами Петра Бурлаченка, юриста, правозахисника, представника ГО “Центр права” за останні 4 роки знову почалися напади на представників ромських громад та на їхні табори. 

Фото з Фейсбуку Петра Бурлаченка

- На Черкащині, слава Богу, ситуація не така критична, до масових вбивств не доходило. Хоча були гучні прецеденти і у місті Чигирин, і у Жашкові, і у Золотоноші, - говорить правозахисник.

Роми все ще залишаються найбільш вразливою та дискримінованою категорією населення в Україні

Упереджене ставлення до ромів поширене не лише серед звичайного населення. Дискримінація проявляється і з боку державної влади, і з боку органів місцевого самоврядування. 

- Найгірше, що подібне ставлення проявляється і серед правоохоронних органів. У всіх особових кримінальних справах, які мені доводилося переглядати як адвокату, вказувалася національність порушника, чого в принципі робити не можна. Це формує негативне ставлення до конкретного народу і є прямою дискримінацією. Правоохоронці повинні приймати заяви від усіх громадян і дивитися лише на ситуацію, а не на національність, рід занять чи соціальний статус особи, - зазначає Петро Бурлаченко. 

У відповідь на інформаційний запит наших журналістів, у поліції Черкащини повідомили, що вони не ведуть статистичної звітності звернень щодо дискримінації представників ромської національності. Натомість, за кожним постійним місцем проживання ромської громади закріплено дільничного офіцера для нагляду і попередження правопорушень з боку самих ромів.

Зображення тематичне

Негативно на репутацію ромів в суспільстві впливає і часте наголошування на національності правопорушників у ЗМІ.

- Коли по Черкаській області ми провели моніторинг, то ми виявили велику кількість тем, сюжетів, статей, де вкрай негативно описували ромську громаду (“ром украв”, “ром обманув” і тому подібне). А якщо так часто вказувати національність, то у читачів, які особисто не знають ромів, само собою формується упереджене, негативне до них ставлення, - говорить пан Петро.

Володимир Бамбула, керівник Черкаської обласної громадської організації «Романі Рота», координатор Європейського центру з захисту прав ромів розповідає, що однією з постійних проблем для ромів є пошук роботи. Зазвичай, їм доводиться працювати фізично на пилорамах, будівництвах та подібних підробітках. Часто вони змушені залишати сім’ї та їхати на заробітки закордон. 

Володимир Бурлаченко. Фото - Ukraїner

- Наприклад, в Золотоноші офіційно не оформлений жоден ром. Та й на неофіційну роботу беруть неохоче, саме через національність. А якщо на роботі щось зникне, то ніхто навіть розбиратися не буде, всі відразу скажуть - ром вкрав, - говорить Володимир Бамбула.

Велика проблема і досі залишається з навчанням. Багато ромів не отримують навіть середню освіту. Вони просто не бачать сенсу навчатися, рано йдуть працювати аби допомогти батькам.

- Зараз наша основна мета - інтегрувати дітей у суспільство. Ми проводимо бесіди і з батьками, і з дітьми про те, що важливо ходити до школи, навчатися та отримувати освіту. Ми хочемо, щоб наші діти змогли реалізуватися в майбутньому, - зазначає очільник “Романі Рота”.

"Головна мета - інтегрувати ромських дітей у суспільство"

Трішки з історії

Роми - це населення, що походить із західної частини Індійського півострова. З яких причин вони почали кочувати і досі достеменно невідомо, а перші згадки про них датуються XIV століттям. 

Андрій Темченко, етнолог, доцент кафедри історії України ЧНУ ім. Б. Хмельницького розповідає, що спочатку роми-кочівники осіли в районі Балкан, Греції та острова Крит. Проте після нападу Османської імперії їм довелося далі кочувати Європою: до Іспанії, Франції, південної Німеччини. 

Андрій Темченко

- Католицька церква з упередженням поставилася до чужинців. Тоді панувала інквізиція, яка переслідувала всіх, хто був не такий як ортодоксальні католики. Тому перші репресії проти представників ромської національності почалися ще в XV столітті, - розповідає пан Андрій. 

В Україні ж перші згадки про ромів датуються приблизно XVI-XVII століттям. Спочатку вони жили на західній Україні, потім заселили і центральну. 

- У ті часи роми займалися зброярством та славилися як хороші ковалі. Проте, у нашій країні до них теж доволі вороже поставилися. Хоч роми і переймали релігії народів, на території яких проживали, але все одно залишали в собі  давні вірування індійців, зокрема зороастризм - культ вшанування вогню, якому вони поклоняються і досі. Для наших людей це було щось незвичне, - говорить етнолог.  

Саме через поклоніння культу вогню ромам здавна приписували магічні властивості, а у фольклорі зображували як негативних персонажів, отожнювали з нечистою силою.

Що таке ромофобія та як з цим боротися?

Упереджене ставлення до представників ромської національності навіть отримало окрему назву – ромофобія. Це специфічний та особливий вияв ксенофобії, гостра форма соціальної антипатії щодо представників ромської народності.

Інна Лук’янець, психолог-практик, кандидат психологічних наук та доцент ЧНУ ім. Б. Хмельницького, говорить, що ксенофобія – це несприйняття, страх чогось чужого: культури, раси тощо. Це страх невідомого, який базується на тому, що це невідоме несе небезпеку, загрозу самій людині, її звичному життю та зоні комфорту.

Фото з Фейсбуку Інни Лук'янець

- Ця фобія з’являється в суспільстві тоді, коли пропагується така державна політика , а громадяни в цьому живуть і вірять. Наприклад, за часів СРСР у нас була, так звана, «залізна завіса» стосовно США. Це формування ксенофобії на державному рівні, але часто причинами є  звичайні дитячі страхи або травми. Наприклад, коли батьки залякують чужинцями, котрі можуть завдати шкоди. Навіть після того, як дитина дорослішає і починає все розуміти, із цим страхом вона нічого зробити вже не може, - говорить психологиня. 

Анатолій Темченко зауважує, що люди завжди ставляться негативно до чужих через те, що вони “не такі як ми”, у них інша релігія, інші повадки, традиції, віра, звичаї та обряди. 

Фото тематичне

- До ромів ставилися з пересторогою не тому, що вони роми, а тому, що вони чужі. Так само колись ставилися і до євреїв, і до татар, і до вірменів. Коли люди нічого не знають і не розуміють, ними легко керувати. Такі народи легко налаштувати один проти одного. Роз’єднати насправді просто, а от примирити - це вже набагато важче. Тому треба змінювати такі стосунки, говорити про це і проводити просвітницьку діяльність. А держава повинна формувати такі закони, які однаково діятимуть на всіх, - говорить етнолог. 

За словами пана Анатолія, роми зараз активно асимілюються, влаштовуються на роботу та відкривають власний бізнес. 

- Насправді, це дуже чуйний та романтичний народ,  просто треба знати їх особливості і поважати культуру та історію, - зазначає Анатолій Темченко.

Фото - Ukraїner

Інна Лук’янець говорить, що для того, аби уникнути ксенофобії потрібно самим батькам бути помірними у застереженнях дітям, не вдаватися до залякувань і жахливих картинок. 

- Щодо державної політики, то вона також має бути об’єктивною і не проводитися у форматі інформаційної війни. Тоді суспільство буде адекватно сприймати інші культури і нації, - зазначає психологиня. 

Що далі?

Очільник «Романі Рота» Володимир Бамбула розповідає, що сьогодні ромська община всіляко намагається боротися зі стереотипами, проводить національні свята та фестивалі, аби знайомити українців зі своєї культурою.

 - Ми не відокремлюємося, а хочемо інтегруватися в українське суспільство, хочемо, щоб нас розуміли і поважали, адже ми такі ж люди як і всі. Також я вважаю, що в Україні повинні притягували до кримінальної відповідальності за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та дискримінацію за расовою приналежністю. Наразі ще не було жодного випадку, коли б за це дійсно когось покарали, - зазначає пан Володимир. 

Золотоніські роми часто влаштовають безкоштовні чаювання для всіх охочих

Правозахисник Петро Бурлаченко говорить, що зараз пишається своєю національністю, хоч у студентські часи навіть побоювався того, що ставлення до нього може змінитися, коли знайомі дізнаються, що він ром.

- Я пишаюся ще й тим, що наша ромська мова входить до одного з діалектів санскриту - найстарішої мови світу. Я пишаюся нашою культурою та історією, а своїм синам говорю те, що вони ніколи не повинні соромитися свого коріння. Саме за допомогою таких позитивних прикладів ми зможемо змінити ставлення до нас на краще, - каже Петро Бурлаченко. 

Роми Золотоноші. Фото - Ukraїner

Коментарі

Черкащанка сказав:

“Дискримінація”? А що вони роблять із нами?? За мої багато років досвід спілкування маю, бо батьківська хата була недалеко від циган (це зараз вони стали “ромами”, але самІ вони не змінилися, і як люди, як і їхні заняття. Що вони роблять із людьми на вокзалі Києва? А на центральномі базарі у нас? Вони досі цуплять гаманці та телефони,гадають і гіпнотизують, вони стали ще грубіші та нахабніші. Особисто у мене двічі викрадали гроші, а загіпнотизована моя колега сама віддала їм гаманець…Продавці на базарі кажуть, що поліція їх кришує. “Стереотипи” не виникають із нічого. “Как аукнется – так и откликнется”.Навіть, читаючи вашу статтю, я ніколи не зміню свою думку та буду обходити їх десятою дорогою. Щоб втретє не обікрали…

Анатолій сказав:

А чому циганів називають Ромами?

Євич Аліна сказав:

“Цигани” – це екзонім, тобто називання одним народом іншого певною назвою. Заборону використання слова “циган” пояснено тим, що воно в перекладі означає “шахрай”. А це, у свою чергу, як зазначають фахівці, стереотипізація.

Вгору