Тетяна Єщенко PR-менеджер, медіаексперт, публіцист, керівник відділу комунікацій консалтингового агентства GOLUBi Group

Пропоную не “песиміздити”, а пройтися по фактах

22 лютого 2020, 15:29

Ця історія не про "доброзичливість" чи ворожість націй". І не про те, що Homo homini lupus est.

"Українці ворожі і злі", "Нація пройшла шлях від жертовності Майдану до "моя хата скраю" - це інтерпретації! Кому вигідні такі інтерпретації? Чому в інформаційному полі з великим відривом лідирують саме ці історії, саме в такому контексті? Чи варто ставати розповсюджувачем таких історій?

Чи коректно порівнювати сьогоднішню картину людських вчинків (Тернопільщина і Нові Санжари) із Майданом шість років тому, і протиставляти тодішню жертовність сьогоднішній окремішності? Я вважаю, що протиставляти некоректно. Важливо аналізувати, в чому інакшість цих історій. Ці історії - про різні людські мотивації.
Кожна людина діє під впливом прагнень і страхів.

Прагнення Майдану - змінити життя країни і довести, що гідність і свободу не зламати навіть вогнем і смертю. А страх - що беркутівці і тітушки переможуть, і країна не зміниться. Це прагнення і страх пов'язані з людськими потребами вищого рівня: самоповага та самоактуалізація.

Люди, які винесли шини на Тернопільщині і блокують дороги в Нових Санжарах - ті ж самі українці. Але з інакшими прагненнями і страхами, які пов'язані з базовою людською потребою - вижити, бути в безпеці. Біологічна потреба в виживанні - однакова в усіх осіб виду хомо сапієнс. Люди не хочуть помирати! Люди не почуваються в безпеці.

Засуджувати їх, критикувати, кепкувати з такого поводження - це нічого не змінить! Апелювати до вищих цінностей і потреб вищого порядку (повага, краса вчинків, самореалізація) - поки не закриті базові потреби в виживанні і безпеці, ці слова будуть як горохом об стінку, вибачте.

"У людей паніка, вони одне одного накручують та плачуть, ширяться чутки і фейки", - пише очевидець. Чому чутки та фейки? Елементарно: інформаційний вакуум завжди наповнюється негативом, у всіх без винятку ситуаціях.

Чи була у людей можливість одержати іншу інформацію? Чи думав хоч хтось із осіб, які приймають рішення, як доставити цю інформацію? Чи аналізували, в якому стані магістральні судини і капіляри, по яких розходиться інформація в державі? Чесно: я не певна, що хтось узагалі про це думав! Картина інформаційного простору в регіонах і рівень державних комунікацій - це жах, плач і сором.

Багато говорять про Середньовіччя в головах людей. Нарешті про це заговорили відверто і голосно! Ця криза нарешті поставила питання руба: що неможливо одночасно паразитувати на цьому Середньовіччі (вішаючи локшину людям і виграючи вибори) і намагатися модернізувати країну. Варто визначитись із цінностями та цілями. І тоді не буде метань і протиріч, які смисли продукувати і транслювати: "Битву екстрасенсів" чи про науку і критичне мислення.

Шлях до одужання починається із діагнозу і прийняття факту хвороби. Катастрофа в освіті, середньовічні уявлення про здоров'я, нульовий рівень державних комунікацій - це факт і точка відліку на сьогодні.

 Digital - не панацея! Годі вже про Державу в смартфоні, давайте спочатку творити Державу в головах! Уже фахівці, науковці, психологи не те що говорять, а криком кричать: найбільша загроза людству в ХХІ столітті це цифрове слабоумство. Гугл, Вікіпедія, море безкоштовної інформації в інтернеті, плюс прогалини в освіті - призводять до того, що людина може спокійно собі жити, не завантажуючи в мозок елементарних знань про себе і світ, у якому вона живе. Але людський мозок може оперувати тільки тією інформацією, яку людина туди завантажує: читаючи, навчаючись, здобуваючи професійний досвід тощо. Якщо не завантажувати в мозок інформацію - її там не буде, нема чим оперувати! Про пласку Землю (бо так написано в Інтернеті) - це вже не анекдот...

 Ментальне Середньовіччя+Digital - не дорівнює новітньому Просвітництву!

Ментальне Середньовіччя+Digital= глобальна епідемія Середньовіччя, з усіма її наслідками...

Що з цим робити?

"У критичній ситуації людина не підіймається на рівень своїх очікувань, а падає на рівень своїх компетенцій", - Архілох.

Компетенції ХХІ століття: не покладатись на Google, Wikipedia etc, мати елементарні знання про природу і світ, читати, завантажувати в мозок знання і досвід, критично мислити.

А ще - навчитися боротися з відчаєм. Захищати світ своїх уявлень від вторгнення світів інших людей (особливо тих, у кого цей світ Середньовічний - безрадісний, ворожий і злий).

Вміти швидко загоювати свої емоційні рани і мати в своїй "аптечці" розумні книги, а в оточенні - людей, які розвиваються і вміють думати.

Чого всім бажаю!

Всі тексти автора

Коментарі

Вгору