Отже, офіційні результати виборів до Черкаської міської ради оголосили, а також призначили другий тур виборів міського голови на 22 листопада. Очікувано в нього вийшли чинний мер Анатолій Бондаренко та молодий претендент Віктор Євпак. І це протистояння обіцяє бути не менш епічним та цікавим, ніж Трамп проти Байдена.
Тому серйозно раджу моїм немісцевим друзям, які цікавляться політикою, придивитися до черкаських баталій.
Віктор Євпак. Мало хто прогнозував його прорив, але завдяки активній і системній роботі штабу та сміливим рішенням 36-річний протестант і ІТ-шник від не найбільш популярної партії “Голос” таки зміг привернути до себе 20% виборців. Як би хто не сміявся з “євпаконосів” та “євпаковозів”, а задачу свою вони виконали. Більше того, відразу після голосування Євпак став знаменитістю, оскільки зміг поєднати непоєднувальне: про його підтримку зі старту заявили “Слуга Народу” та сам Петро Порошенко, а по тому - низка дрібніших партій. Також він стає бажаним гостем всеукраїнських каналів та видань, як людина здатна чинити опір тому, хто сам чинив опір.
Однак, спочивати на лаврах Віктору не варто: підтримка керівників партій зовсім не означає автоматичну підтримку прихильників. Більше того, місцеві керівники і рядові кандидати того ж ЄС не спішать публічно тиснути руки Євпаку та закликати до його підтримки. Тож в активі він має підсилення з Києва, але в Черкасах спирається все ще лише на власну команду.
Анатолій Бондаренко явно перший час після виборів перебував в шоці - дуже вже разючою була різниця між обіцяними рейтингами соціологів і реальністю. Але вже за кілька днів його штаб опритомнів та ринувся в бій. Черкаський інтернет-простір наводнили різноманітні чутки: Євпак - гей, сектант, краде в міста електрику і незаконно переводить гроші в офшори. У батьківських чатах розповідають, що ІТ-шник відразу переведе всіх на ненависний онлайн, а працівникам департаментів виконкому грозять повальними звільненнями в разі його обрання.
Вочевидь команда Бондаренка обрала тактику “тисячі порізів”: кожне таке повідомлення не є “смертельним” для політика, однак нанесені одночасно з різних боків змушують його шарпатись, постійно виправдовуватись і нервуватись.
Тим часом залишають собі можливість для розгортання важкої зброї масового ураження - інформаційної атаки каналу “1 + 1”. Ви ж не думаєте, що Коломойський покине свого нового адепта печально програвати? Тому вже найближчим часом не дивуйтеся, якщо побачите Бондаренка - позитивним героєм “плюсів”, а Євпака - фігурантом розслідувань а-ля Дубінський.
Тим часом, протистояння Бондаренко - Євпак, на мою думку, уособлює дещо більше, ніж містечкові виборчі перегони. Обидва кандидати - представники різних епох української політики: очкарик з європейською освітою, що їздить на Теслі і позиціонує себе як прогресивний управлінець і міцний господарник з купленим дипломом із Лисянки, що їздить на Мерсі і відтискається від підлоги свого кабінету.
Євпак - надія молодого покоління на швидкий прорив міста. Бондаренко - ставка старшого, консервативного прошарку, якому достатньо покладеної плитки. Мотивувати своїх виборців Євпак буде обіцянками подолати корупцію та налагодити ефективне управління. Натомість Бондаренко пропонуватиме ставити галочку не за нього, а за спасіння славного козацького міста від легковажних проявів сучасності.
Це і протистояння між двома президентами та вічним олігархом. Це і протистояння між різними парадигмами мислення - червоною та помаранчевою (для любителів інтегральної динаміки). Це і протистояння феодальної України (де “краде, але щось робить” - це нормально) із модерновою (де виборець - замовник і контролер послуг). Кому з них вдастся ефективніше мобілізувати своїх прихильників? Які ще несподівані союзи породить цей процес? Не перемикайтеся, буде цікаво!
Громадська активістка Вікторія Феофілова
