Артем Чапай презентував книгу «The Ukraine» черкаському студентству

21 листопада 2018, 10:07

Артем Чапай презентував книгу «The Ukraine» черкаському студентству

Вечірній презентації книги «The Ukraine» передувала влаштована командою «Книжкового маестро» творча зустріч із українським письменником, перекладачем, репортером, мандрівником Антоном Водяним, відомим під літературним псевдонімом Артем Чапай, у Черкаському державному технологічному університеті.

Аби відразу встановити зв'язок з аудиторією та зануритися в атмосферу збірки «The Ukraine», письменник розпочав зустріч із невеличкого уривка з оповідання «По одній душі у кожній хаті» про Черкащину, про Шевченків край, про філософію місцевих бабусь.

- Ця книжка – це те, що я вважаю найбільш характерним для України, – зазначив Артем Чапай. – Мову я намагаюся зберігати якомога близькою до оригіналу, наскільки це можливо без диктофона.

Загалом ідея написати про Україну, виникла після того, як Артем пустився в подорож Латинською Америкою, і перша його книга була саме про заокеанську мандрівку.

Артем Чапай презентував книгу «The Ukraine» черкаському студентству

- Коли мені було років 23-24, на той час я ще був студентом, у Могилянці є такий вираз «студент бакалаврату восьмого року навчання». У якийсь момент я просто кинув навчання і зрозумів, що зараз треба подорожувати, поки молодий і нічим не зв’язаний, а те, що немає грошей – байдуже. На позичені гроші поїхав в Америку, – поділився з аудиторією Артем Чапай.

Власне Сполучені Штати були початковим етапом подорожі для Артема, адже він поставив за мету проїхати на південь країни настільки далеко, наскільки було можливо. Відтак, упродовж півторарічної авантюрної мандрівки Чапай побував у Мексиці, на Кубі, у Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Гватемалі та інших країнах і отримав стільки різних вражень, що виявилося неможливим втриматися від закарбування мандрівки на папері.

Артем Чапай презентував книгу «The Ukraine» черкаському студентству

- Коли я подорожував, це був 2007-2008 рік, тоді не було соціальних мереж і всі писали в інтернеті під вигаданими прізвиськами. Я взяв собі прізвисько Чапай, оскільки я був молодий і мав такий характер, як у Чапая з анекдотів про Василя Івановича і Петьку, коли він спочатку робить, а тоді думає, тобто, спочатку купуєш квиток в один кінець, а потім думаєш, як повертатися назад, – привідкрив завісу історії свого псевдоніма письменник. – Відтоді я почав писати пости під нікнеймом «Чапай», і з цих постів зрештою склалася перша книжка, тож вже не було сенсу по-іншому писати.

Книжка «Авантюра» набула популярності серед людей Артемового віку, його покоління, і стала поштовхом для дослідження своєї країни, найвіддаленіших її куточків, про які варто було розповісти читачам.

Артем Чапай презентував книгу «The Ukraine» черкаському студентству

- Не хотілося бути тією людиною, яка знає інші країни краще, ніж свою власну. Хотілося якомога більше мандрувати своєю країною, – наголосив Артем Чапай. – Почалося все з того, що в 2011 році ми з дружиною, щойно одружившись, почали їздити маленьким мотоциклом, щось середнє між мотоциклом і скутером, не лише по обласних центрах, а й по маленьких райцентрах, по селах, по тих дорогах, де доводилося їхати 20 кілометрів на годину, щоб не впасти. І це, мабуть, стало початком цієї збірки, до якої увійшло кілька історій, а потім почалося накопичення досвіду допоки не зібралося достатньо матеріалу, аби видати цілу книжку.

У книжці «The Ukraine» автор виділяє чітку межу між людьми різних соціальних прошарків, підкреслює з одного боку різницю між регіонами, а з іншого – те, в чому ми всі схожі, те, в чому у всіх нас подібні проблеми, подібний досвід. Саме тому книжка і називається «The Ukraine».

- Є Україна як така, а ця книжка про саме «ту Україну», «ту Україну», яку знають в першу чергу люди, які її люблять, люди які тут постійно живуть, – розповів письменник. – Для мене важливо показати, що на Заході не живуть фашисти, а на Сході не живуть орки. На Сході живуть люди, у яких свої проблеми, які по-іншому до чогось ставляться. Але люди на Сході мріють про те саме, що й люди на Заході: старші мріють, щоб їхні діти жили краще за них, молоді люди мріють, щоб у них все склалося, щоб була можливість подорожувати. Є певні розбіжності, наприклад, коли ти переїжджаєш з Донецької області у Запорізьку – таке враження, що ти перетинаєш кордон, зовсім інша не те що мова – зовсім інший гумор, інший спосіб знайомства.

Для письменника, насамперед, було важливо показати, наскільки люди фундаментально схожі, попри розбіжності в культурі, мові чи поведінці. Артем Чапай впевнений, що на сторінках книги багато хто впізнає себе, чи своїх знайомих.

Перше оповідання збірки «The Ukraine» «Пан Іван і три ведмеді» має доволі символічний епіграф: «Мабуть на основі реальних подій…». Автор мусив додати цей епіграф, оскільки не знав, що з того, про що розказував його герой – пан Іван правда, а що вигадка. Саме тому це оповідання стало першим у збірці, аби продемонструвати, поєднання правди документальної і правди художньої. За словами Артема Чапая, художнє оповідання іноді буває правдивішим, ніж будь-який репортаж. Зважаючи на те, що Артем працював репортером, його досвід має неабиякий вплив на те, як він пише твори.

- У збірці є кілька оповідань з Донбасу. У 2014-на початку 2015 року я їздив на Донбас постійно, і мені було важливо побачити те, що реальність дуже відрізняється від того, що показують в новинах, особливо центральні ЗМІ, – ділиться письменник-репортер. – Я намагався писати правду, але водночас ти іноді пишеш художні оповідання, оскільки часом дійсність буває настільки абсурдна, що  художня вигадка «fiction» передає її краще.

У книзі «The Ukraine» поєдналися реальний факт і художній вимисел. Різні території, різні за віком, способом існування персонажі з їхніми історіями, ситуаціями, епізодами, моментами, позитивне, не дуже, негативне, прекрасне і потворне (зокрема і в їхній відносності) – усе це елементи колажу, що передає цілісний образ України – такої, як вона є, у найбільш характерних, разючих проявах.  Артем Чапай порадив читачам, як відрізнити реальні події, описані в книзі, від художнього вимислу.

- Як правило, якщо щось здається дуже абсурдним, це, скоріш за все, правда, репортажна частина. Якщо щось здається дуже типовим, то, скоріш за все, це вигадане оповідання. Це такий своєрідний синтез – поєднання документального і художнього, – зауважив Артем Чапай.

Наприкінці творчої зустрічі-презентації Артем Чапай поділився з аудиторією своїми творчими планами. Одним із літературних задумів письменника є написати книжку з точки зору вагітної жінки. Артем ретельно готується до написання нового твору, багато читає про те, що жінки відчувають під час вагітності, адже йому цікаво відчути перевтілення: проникнути в психологію іншої людини. Інша ідея письменника, яку він вже розпочав втілювати, теж про певне перевтілення, адже оповідь вестиметься навіть не з точки зору людини, а від імені неандертальця, якого за ДНК відтворили українські вчені десь в гаражних кооперативах на Кіровоградщині.

Підготувала Ольга Квятковська

Вгору