25 жовтня в Україні відзначали день військового капелана - священнослужителя, який здійснює душпастирство над військовими. Видання Експрес розпитало капелана про особливості їхнього служіння.
Володимир Педько — священник ПЦУ, капелан 118-ї окремої бригади ТрО.
“Щойно в 2014 році почалася війна, в мене не було ніяких внутрішніх вагань, де моє місце. За цих дев’ять років моє служіння майже не змінилося. Різниця лиш у тому, що до 2022 року я був капеланом-волонтером, а тепер - повноцінний військовослужбовець. Тож, якщо на фронті зі мною щось трапиться, дружина та родина будуть соціально захищеними”, - каже отець Володимир.
За його словами, у війську капелан працює з усім особовим складом незалежно від того, хто якого віросповідання.
“Найважчі моменти на фронті бувають фізичні й моральні, - розповідає духівник. - З фізичного боку складними для мене були поранення, особливо друге, коли думав, що моя ліва рука повністю роздроблена. Нелегко також узимку перебути ніч на позиціях: не можеш ні стояти, ні спати, бо холод пробирає все тіло. А от морально найважче, коли нічим не можеш допомогти хлопцям, відчувати свою безпорадність. А таких моментів на війні вистачає.
Моя сила - у моїй вірі. І я прагну поділитися цим принципом з усіма військовими. Тому що втрата віри - це чи не найкритичніша проблема у війську. І я кажу не про аморфну віру й надію на Бога, а віру в себе і свої сили, віру в те, що все можливо, впевненість у перемозі. Все це ще можна назвати християнським оптимізмом.
За час війни я помітив, що став черствішим до ворога. Якось на одній з позицій, де ми були взимку, побачив вмерзлі в землю, розірвані трупи росіян, але я не відчув жалю чи жодної іншої емоції. А ще, зрозуміло, в мене збільшилася тривожність: тепер навіть у тилу я постійно відчуваю присутність війни й внутрішню напругу”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Кожен експонат тут має особисту історію”: в Черкасах презентували виставку, присвячену військовим капеланам
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
