Після сорока вже важче прийняти себе. Я про жінок.

04 серпня 2020, 18:29

Після сорока вже важче прийняти себе. Я про жінок.

Змінюється тіло, є великі зміни у роботі всього організму, прийняти психологічно, що твоя «дітонароджувальна» здатність завершується і ти рухаєшся в напрямку старості, зморшки на обличчі зраджувально нагадують тобі твої вікові процеси.

А ще сивина, котра не просто пробивається, а домінує.

З кожним роком море і жінка стають все більш схожі: «приливи і відливи» слова наповнені сенсом для обох.

Раніше, можна було одягнути любу модну річ і вона відразу «сідала» на тебе. Сьогодні ти помічаєш, що вони лише розмірів S, XS.
І коли ти находиш те, що тобі подобається, то процес асиміляції стає постійним. Бо, треба підібрати, поєднати з тим, що тобі пасує, щоб подивитися на себе в дзеркало і тобі подобалося.

Можна боротися з проявами віку, але більшість з них прийдеться прийняти.

Жінки за сорок сьогодні живуть в новий і дивний час. У нас немає прикладів для наслідування.

Ми точно не будемо своїми бабусями в хустинках, але якими ми будемо?

Добре, що є Софі Лорен, Моніка Белуччі - але, то зірки і вони далеко.

Ми вперше творимо свій інстаграм, бо який він у двадцятирічних, то зрозуміло. А який він у тих, кому сорок, п’ятдесят, шістдесят?

А було б цікаво поспілкуватися і подивитися на життя жінок свого віку і старше. Прикладів, майже немає.

Може, це й на краще. Величезний простір для експериментів і власноі діяльності.

Мене теж цікавить, якою я буду?

Зараз я в процесі прийняття себе іншої. Жінки, котрій за сорок. Це не завжди легко. Це робота.

Я дивлюся в дзеркало і в більшості випадків мені подобається. Це великий результат праці для гармонії з собою.

Мені хочеться, щоб кожна жінка дивлячись на себе в дзеркало сказала: «Я люблю тебе!»

Бо, дарувати іншим можна лише те, що є в тебе.

І не шукати в дзеркалі очей оточуючих підтримки, одобрення, схвалення: «Я ж гарна, добра, хороша, правда?»

Просто знати, що я в себе є.

Просто бути і насолоджуватися собою.

Психолог-практик Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Інна Лук’янець

Коментарі

Вгору