Однією з ключових реформ останніх років в Україні по праву можна назвати реформу децентралізації. З того часу, як стартувало об’єднання громад, попри те, що люди боялися і сумнівалися, все ж утворилися вже сотні ОТГ. Якісь із них живуть краще, якісь – гірше, однак певний результат має кожна. І поки влада мізкує над тим, в який бік рухати цю реформу далі, вже утворені громади аналізують пройдений шлях і роблять висновки.
Звісно, одного великого бажання для утворення цілком
самостійної громади замало. Те,
наскільки добре живе ОТГ, залежить від багатьох чинників – і чисельності
населення, і території, і розвитку на цій території економіки та культури.
Однак недарма кажуть – добре там, де добре господарюють. Бо на одній допомозі
від держави далеко не заїдеш. У громадах, де влада на своєму місці, справи
безперечно йдуть краще. А коли на своєму місці ще й бізнес, який платить податки
і має соціально орієнтований вектор, – результат видно неозброєним оком. У
такій громаді кошти знайдуться і на економіку, і на дороги, і на ту ж
культуру.
Першою складовою успіху при формуванні нових ОТГ є
чисельність населення – чим вона вища, там вищі показники надходжень власних
доходів на одного мешканця громади.
Друга – обсяги власних коштів і фінансових ресурсів. Там, де
плідно розвивається малий, середній бізнес та великий бізнес, відповідно краща
ситуація з податками. А чим більше податків, тим легше буде утримувати і
розвивати інфраструктуру.
Ще однією важливою складовою успіху можуть слугувати
комплексні стратегії розвитку, реальні власні доходні джерела, ймовірність
підтримки Державного фонду регіонального розвитку, спектр видатків та субсидії
із державного бюджету на формування інфраструктури.
– Якщо говорити про найбільш успішні громади на Черкащині, то це в першу чергу Степанецька та Білозірська, – коментує експерт Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми „U-LEAD з Європою “ Сергій Слинько. – Степанецька громада є реверсною громадою. Це одна з небагатьох громад, яка відкрила власне виробництво, та одна із двох громад Черкащини, що віддає частину своїх надходжень державі (реверсна дотація складає 15 млн грн).
Ремонти доріг і більші зарплати вчителям
Степанецька ОТГ – це 17 сіл Канівського району та 5500
мешканців, які об’єднались в одну величезну громаду. За словами голови
Степанецької громади Олександра Яременка, від часу «злиття» бюджет ОТГ виріс із
9,5 млн грн до 55 млн грн. Із усіма субвенціями минулого року він складав 85
млн грн. І саме це відкрило нові можливості і реальні перспективи для розвитку.
У її межах є виробництва МХП. Саме воно забезпечує більше 80% від усього обсягу
власних надходжень ОТГ.
Такі бюджети дають можливість ОТГ активно ремонтувати дитсадки та школи, піднімати зарплати вчителям, будувати дороги і свердловини, облаштовувати ФАПи і будинки культури, проводити вуличне освітлення та встановлювати дитячі майданчики.
Усі комунальні питання вирішує власне комунальне підприємство «СТЕП-АГРОБУД» на базі якого відкрито і лінію із виробництва брикетів, здатну забезпечити опалювальний сезон у всіх тамтешніх комунальних закладах. Крім цього, Степанецька ОТГ має можливість самостійно класти асфальт і допомагати із цим сусіднім громадам. Цього року вони навіть виграли тендер на утримання доріг у всьому Канівському районі.
Нині в ОТГ діє 21 цільова програма, направлена на вирішення наявних проблем громади: надання житла воїнам АТО, забезпечення мешканців якісною питною водою, вирішення екологічних питань, збереження унікальної культурної спадщини. Степанецька ОТГ однією з перших затвердила власний проект із гуманного ставлення до безпритульних тварин.
Коли влада і бізнес – партнери
Розвиватись Степанецькій громаді допомагають і міцні
партнерські стосунки із бізнесом, підприємства якого розташовані в межах ОТГ.
Основні з них – ПрАТ «Миронівська птахофабрика» та ПрАТ «НВФ
Урожай», які уклали з громадою угоди про партнерство. Так, наприклад, щорічно
МХП виділяє значні суми фінансової допомоги на підтримку медичних проектів.
Коштом компанії здійснюються ремонти ФАПів, закуповується медичне обладнання та
лікарські засоби. Окрім цього, птахофабрика щороку виділяє на підтримку
комунальних підприємств громади 850 тис. грн.
Степанецька ОТГ – єдина громада, що створила єдиний освітній
простір для своїх школярів. До опорної інноваційної школи дітей із сіл громади
доставляє новенький шкільний автобус. Зокрема, діти мають сучасний лего-кабінет
та інтерактивний тир. А першокласники, завдяки виграному гранту, навчаються за
унікальними антисколіозними партами.
За словами голови ОТГ Олександра Яременка, громада не так давно перемогла одразу в трьох конкурсах благодійного фонду «Урожай – громаді». Це допомогло на умовах співфінансування забезпечити ремонт приміщення під Будинок культури. А ще – відкрити свій салон краси, аби мешканці не їздили робити стрижки аж до Канева та встановити нові тренажери для занять спортом.
Коли сам себе не прогодуєш
Якщо говорити про менш успішні ОТГ, то за словами Сергія
Слинька, нині на Черкащині таких громад нараховується сім.
– Хоча вони, безумовно, стараються, але самостійно вижити їм надзвичайно важко, – зазначає Сергій Слинько. – Бувають випадки, коли бізнес, який був бюджетонаповнювачем для громади, з певних причин перереєстровується до районного центру. Наприклад, як це сталось у селі Бузівка Жашківського району, або у Тернівці Смілянського району. У Плешканях на початку утворення ОТГ мали проблему з нарахуванням освітньої субвенції. Насправді ця громада дійсно маленька. Коли ця ОТГ утворювалась, ми, тобто Центр розвитку місцевого самоврядування, попереджали, що кількість населення менше, ніж 5 тисяч – це дуже ризиковано. Думаю, що їм було найважче працювати цього року. Вони пішли на дуже ризикований крок, прийнявши на свій бюджет освіту.
Надзвичайно важко було і громаді Межиріча. Як зізнається голова ОТГ Іван Чупилка, на початку потрібно було налагодити кадрові питання, зануритись у законодавчі управлінські нюанси та вчитись усім важливим аспектам, які передбачає місцеве самоврядування.
– Дійсно, кількість населення впливає на сам процес становлення ОТГ, – підкреслює Іван Чупилка. – Критерій тут дуже простий. Для забезпечення функціонування громади, аби були забезпеченні всі необхідні послуги, потрібна певна кількість штату. Наприклад, людина , яка займається видачею айді-паспортів, має виконувати саме цю роботу. І не може одночасно бути прибиральницею, або ще кимось. Кадри потребують грошей. Тому чим більше ресурсів є в наявності, тим більше громада може забезпечити послуг. Суттєвим у розвитку також має бути «плече» соціально відповідального бізнесу.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
