Як це відбувається: вранці, перед виїздом у тролейбус сідає умовний Вася чи Костя і катається там цілий день, рахуючи скільки пасажирів зайшло в той тролейбус. Наприкінці дня, підбивши різницю між тим, що нарахував Вася чи Костя, і кількістю проданих квитків, отримуємо співвідношення пільгових і платних пасажирів.
Далі з цими циферками іде собі умовний Петя в Черкаську міську раду і каже: давайте грошей, бо ми ось возили, і оце стільки ви нам винні. І наче все гарно, і цифри є, однак в усій цій справі не враховано, що десь Вася може позіхнути, а десь пасажирів зайде натовп, а Костя взагалі задивиться на красиву дівчину... Писати ж щось треба. І пишуть хлопці "на глаз", зазвичай, трохи більше (бо, як писати менше, то рідне підприємство отримає менше грошей, а це не є добре). Разом з усіма корегуваннями і з'являється цифра в 65 мільйонів з бюджету.
Однак, на радощах від отриманих грошей в нас часто забувають, що дослідження пасажиропотоку в першу чергу є інструментом для оптимізації розкладів руху. Звісно, працівники тролейбусного можуть зауважити, що все класно в них оптимізується на основі проведеного дослідження, однак є нюанс: наші умовні дослідники Вася і Костя записують кількість лише тих пасажирів, що зайшли на зупинці, однак зовсім не рахують скільки їх виходить.
Тепер глянемо, як воно там, в поки що далекому від нас майбутньому, яке стало для багатьох міст реальністю.
Думаю вже не секрет, що в сучасному світі за нами слідкують. У фантастичних фільмах зображувалося, що це роблять через супутники, які бачать все з космосу. Однак все набагато простіше - ми самі не проти, щоб за нами слідкували. Багато з нас проводять час із мобільними телефонами, і навіть зараз сидячи в черзі вже 50 хвилин цей допис я пишу з телефону. Виявляється всі дані щодо переміщення наших телефонів і відповідно нас самих зберігаються в операторів, і все це називається BIG DATA.
Конкретніше про те, як ці дані використовуються для транспорту, можна почитати за посиланням:
Від себе додам, що для цього інструменту не треба конкурси і якесь диво-обладнання, треба лише люди, які хочуть і можуть думати, працювати для покращення роботи транспорту.
Нам поки до того, як до неба рачки. На жаль. Пасажирів на листках щитать не бросим 1-4-8-8!
