Найбожевільніші студентські вчинки дорослих черкащан (опитування)

17 листопада 2014, 17:53

День студента відзначають сьогодні не лише ті, хто зараз навчається у внз, а й ті, хто вже давно став дипломованим фахівцем. Сайт «Про все» розпитав у черкащан, що їм найбільше запам’яталося зі студентських років та чи хотіли б вони знову сісти за студентську лаву.

Черкаська активістка Вікторія Феофілова: «Є що сказати, та нічого дітям розповісти»

10435095_511592372273587_809849038382856356_n

- Я дуже добре вчилася перші два курси:  регулярно відвідувала бібліотеки, писала реферати, не прогулювала жодної пари. Тобто – працювала на заліковку. А потім уже заліковка працювала на мене. Із 3-го курсу я вже працювала і займалася громадською діяльністю, тому мала індивідуальний план навчання. Через це деякі викладачі бачили мене дуже рідко на парах, особливо, якщо це були перші пари. Однак закінчила я університет із досить пристойними оцінками і навіть перспективою продовження наукової роботи. Взагалі студентські роки, вони такі: є що сказати, та нічого дітям розповісти :) Тому я краще промовчу. А найбільше запам’яталося те, що ми з друзями і викладачами створили свій студентський театр – «ЛіК». Це був не просто театр, а такий собі «психологічний» чи «соціальний» театр, створений для профілактики негативних явищ серед молоді – алкоголізму, наркоманії, небезпечного сексу, тощо. Ми самі вигадували сценки, писали сценарії спектаклів, робили декорації, грали ролі. З цим театром об’їздили всю Черкаську область, виступали в школах, внз, клубах, дитячих таборах. Це дійсно було незабутньо.

В. о. ректора ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Черевко також отримував двійки

10804643_422866987865977_1120583472_o

- Зі студентських років, окрім знань, я виніс ще такі важливі слова-настанови як: жити, творити, хотіти, могти. Викладачі, окрім професійних знать, вкладали в нас, студентів, ще й такі людські цінності. Такі настанови були важливі не лише за часів мого студентства, але актуальні й нині. Поряд з освітою ми повинні давати підростаючому поколінню національно-патріотичне виховання. Це правило має бути в основі будь-якого процесу. Також пригадую, що за все своє студентське життя у мене було лише дві двійки – першу отримав на предметі «фізика». Справа в тому, що навіть якщо я чогось не знав, то все одно намагався відповідати. Так-от підіймає мене викладачка з фізики й починає запитувати по темі. Я не сильно знав цю тему, але все рівно відповідав. Викладачка дослухала мене до кінця, а тоді сказала: «А ви Архімед», але двійку таки поставила. Опісля цього мене частенько одногрупники називали «Архімедом». Взагалі, я переконаний, що студентство для будь-якої людини – найкращі роки. Тому всім нинішнім студентам хочу побажати вірити в себе та робити світ кращим. У нашому університеті ми зі студентами сповідуємо такі принципи: «Шануємо традиції, творимо сьогодення та крокуємо в майбутнє».

Редактор сайту "Кропива" Олександр  Безпрозваний міг бути економістом

406162_105258572986661_35953984_n

- Яким я був студентом? Ну, якщо говорити в плані успішності - то був успішним -  за всі 5 років навчання не отримав жодної 4, тільки відмінно. Проте я не можу сказати, що лише сидів над книжками, такого не було. Просто історичний факультет, на який вступив – це, як кажуть, було моє. Мені взагалі батьки радили вступати на економічний, але я сам прийняв рішення і вступив за держзамовленням, при цьому не платячи нікому хабарів. До речі, за всі 5 років навчання ні за жодний залік чи екзамен не платив. Тому з упевненістю можу сказати, що в ЧНУ за бажання і наглості можна вчитися і без дачі хабарів. Найбожевільнішим вчинком вважаю, безперечно, організацію та участь у акціях протесту проти славнозвісного екс-ректора Анатолія Кузьмінського. Тоді ми з реальним студентським активом організували голодування і досягли зняття ректора Анатолія Івановича. Загалом у кожному віці є свої позитиви, просто їх треба знайти. Ті роки були по-своєму найкращі, але зараз мені не гірше – це точно.

Засновниця ГО «Книжковий маестро», викладач ЧНУ Людмила Фіть здавала іспити на костилях

10814376_422869137865762_2023190508_n

-  Моє студентське життя пройшло під знаком навчання, але деякі прикольні моменти усе ж були. Перед початком державних іспитів я поїхала працювати в табір вожатою і успішно зламала там ногу. День державного іспиту: серйозні викладачі і досвідчені у списуванні студенти. Знайшла потрібну шпаргалку і гордо шкутильгаю за кафедру відповідати. Чуйний Василь Пахаренко пропонує мені-інваліду відповідати сидячи. Господи, але ж як я буду читати зі шпаргалки, її ж видно. Мабуть, у мене були такі перелякані очі, що мені дозволили стояти із костилями і гордо підчитувати питання із домашньої заготовки. Це мій останній стрьомний момент у студентському житті.

Відома в місті ведуча Анна Кривопишина мало не проміняла державний іспит на фестиваль феєрверків:

10811663_422876507865025_632801358_n

- Я була студенткою-заучкою! Староста групи, відмінниця, жодної четвірки в заліковій книжці за всі п’ять років навчання. Перший курс майже жила в бібліотеці :) Гризла граніт науки! Пригадую, як закінчувала магістратуру. Був кінець травня, шалена весна, підготовка до державних іспитів, наукова робота. І раптом, якраз напередодні важливого іспиту, дізнаюся, що в Києві вперше проходитиме фестиваль феєрверків. Що ви думаєте? Бутерброд в сумку, сестру за руку – і гайда до Києва! Причому ми взагалі не знали, де будемо ночувати, просто дуже кортіло подивитися. Видовище справді було неймовірним! Кілька годин поспіль київське небо освітлювали сотні феєрверків! На ранок повернулися втомлені, але щасливі. Іспит склали на відмінно! Саме в студентські роки вперше спробувала себе на сцені в ролі ведучої. Це було так страшно. Але відтоді зрозуміла, що без адреналіну, який дає мені сцена, вже не зможу.

Черкаський активіст Сергій Слинько привітався з викладачем і пішов прогулювати його пару

10805486_725249207563698_1121495065_n

 

- Одного сонячного дня прийшли в університет, викладач спізнювався на першу пару. Ми довго вирішували  біля входу в університет що робити. І як тільки зібралися йти, як з’явився сам викладач, ми чемно привіталися з ним і поїхали в парк  прогулювати його ж пару. Спершу ми з одногрупниками збиралися  пропустити лише одну пару, а на другу повернутися. Але так трапилося, що того дня ми таки прогуляли всі пари! Ні грама не жалію! Знань від того дня навряд чи добавилося б, а погуляли гарно! Студентом би хотів стати знову, але обрав би європейський ВНЗ.

Поет Олексій Юрін: «Диплому не було за що червоніти»

ю

 

- Я був активним студентом. Брав участь у всіх концертах та багатьох спортивних змаганнях. Був капітаном збірної ЧНУ з футболу. Навчався непогано, але з меншою пристрастю. Тому диплому не було за що червоніти. А взагалі студентське життя запам’яталося неймовірно красивими дівчатами на факультеті іноземних мов.

Коментарі

Вгору