На Чигиринщині незвичним способом таки шукатимуть могилу Богдана Хмельницького

02 серпня 2019, 10:30

Чи збереглася родова усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького в Іллінській церкві, що в селі Суботів на Чигринщині, мають встановити проведені напівінвазійним способом дослідження. Початі раніше розкопки, які проводилися на схилах біля храму, археологи змушені були припинити. Щодо пошукових робіт безпосередньо у церкві – дозвіл на них мало дати Міністерство культури. Нині науковці кажуть – поховання гетьмана, яке не можуть знайти вже понад три століття таки шукатимуть, правда, не зовсім традиційним способом.

З чого все почалося

Реставрації у Свято-Іллінській церкві проводяться за кошт держави. Остання реконструкція мала місце у 2006-2009 роках. В її рамках було встановлено символічний надгробок із білого мармуру. Вага конструкції склала 14 тонн.

Розкопки в храмі велися і раніше, однак тоді вони не дали ніякого результату. Наймасштабніші дослідження у 1970-му році провів археолог Роман Юра. Тоді під будівлею він знайшов кілька поховань. Але колона, яка тримала дах, пішла в сторону. Церква могла рухнути, тому так і не докопавшись, у прямому сенсі цього слова, до істини, дослідження припинили. Між тим, археологам не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта.

Технічний прогрес не стоїть на місці, й сучасні методи дають можливість дізнаватися потрібну інформацію не руйнівним способом. Зокрема, нещодавно в храмі та поблизу нього було проведено низку археологічних досліджень. Як зазначають дослідники, під час новітніх георадарних вимірювань в Іллінській церкві було виявлено ознаки вхідного колодязя до поховальної споруди. Ними була виявлена аномалія електричного опору, яка знаходиться біля південно-західного кута церкви. Мова йде про підземний об'єкт, ймовірно склеп, розмірами 3х1,3 м і заввишки (від підлоги до стелі) приблизно 1,6 м, викладений зсередини цеглою і майже повністю засипаний ґрунтом.  Саме це, вважають вчені, і може бути похованням Хмельницького та його сина Тимоша.

Надалі дослідження планують проводити так званим напівінвазійним способом. За допомогою спеціальних бурів у стінах зроблять невеликі отвори, в які можна буде запустити відеокамеру і подивитися, що там є.

Без дозволу - ніяк

Наразі проблем із тим, щоб почати розкопки, немає, - вважає ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко. За його словами, нещодавно відбулася присвячена цій темі Всеукраїнська науково-практична конференція за участю істориків, археологів, геофізиків, музеєзнавців та теологів. Участь у ній також узяли третій Президент України Віктор Ющенко, директор Інституту історії України НАН України академік Валерій Смолій, митрополити ПЦУ Черкаський Іоан та Львівський Димитрій. Серед іншого під час неї було прийнято рішення про створення пантеону національної пам'яті.

Треба визнати, що в Україні немає українського національно пантеону, який є основним чинником національного самоствердження. Ми досі часто навіть не знаємо, де поховані великі українці, завдяки яким Україна і сформувалася як держава ще понад 300 років тому.

Тепер на все - воля міністерства. Після його офіційного дозволу науковці розпочнуть дослідження.

Головний аргумент

- Наш університет не просто підтримує цю ідею. Я особисто звернувся до міністра культури Євгена Нищука з тим, щоб він дав дозвіл на проведення цих досліджень,- каже Олександр Черевко. Крім того, до нього було направлено відкрите звернення від низки науковців та діячів культури.

До того ж, за словами ректора, у серпні виповнюється 370 років Зборівській угоді, а це і 370 років утворення української козацької держави. І у вересні цього року з цього приводу відбудеться Всеукраїнська конференція, фінальну частину якої заплановано провести саме у резиденції гетьмана. Саме під час неї і буде піднято тему про створення Пантеону. Поки що ж міністерство має дати офіційний дозвіл на проведення досліджень. Уже після них, якщо з'ясується, що виявлена в структурі храму аномалія справді є усипальницею гетьмана, знову зберуть фахівців, які назвуть масштаби розкопок та визначать кошторис.

Дослідники зазначають, що на існування склепу в Суботові вказує метрика 1888 року, яку було знайдено у фондах рукописного відділу Інституту історії матеріальної культури РАН у Санкт-Петербурзі. До того ж, наразі не виявлено жодних історичних джерел, які б підтверджували версію щодо пограбування та осквернення усипальниці Богдана Хмельницького у 1664-му начебто за наказом коронного гетьмана Стефана Чарнецького. Науковці припускають, що згадки про плюндрування поховання гетьмана — історична легенда радянської історіографії, яка мала на меті демонізацію поляків і знищення пам’яті українського народу про козаччину, героїв Національно-визвольної війни 1648—1656 років.

Крім того, важливою стала також знахідка цінного історичного документа. Вчені натрапили на копію метрики Іллінської церкви (оригінали зберігають у Санкт-Петербурзі), її склав ще 1885 року вчитель Медведівської церковно-приходської школи О. Татаров. У метриці чітко записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельниьцкого та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви.

Знайдена копія метрики також підтверджує офіційну версію поховання, яку у своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.

Ризик - благородна справа?

Головним аргументом того, що в храмі не давали проводити розкопки, стали ймовірні ризики. Йшлося про те, що якщо у церкві щось робити, то вона може завалитися, і не буде ні її, ні могили. Саме тому і було вирішено зібрати науково-практичну конференцію, аби проговорити всі можливі наслідки таких дій.

Дозвіл на розкопки - це не формальність, а необхідність, - наголошують музейники, адже відповідальність у цьому випадку - серйозна.

Через цю ж причину тимчасово призупинили і розкопки на схилах біля церкви. В червні цього року ми писали про те, що там працювала група столичних археологів під керівництвом старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Лариси Виногродської. Роботи проводилися за сприяння громадської органіації "Великий льох", однак їх призупинили через відсутність фінансування та відповідних дозволів. Наразі територія, де вони проходили, обгороджена стрічкою, а самі місця розкопок законсервовані, аби їх не знищили опади. Музейники кажуть - не проти розкопок, однак для цього має бути чітко визначений алгоритм дій та прораховані всі ймовірні ризики.

Встановлено, що частина розкопаних залишків споруд, можливо, мала господарське призначення, а ще частина з них могла бути початком підземних ходів.

Все для туриста

Навіть якщо вчені все ж доведуть, що могила Богдана Хмельницького знаходиться саме там, у Суботові, у Іллінській церкві, і на базі заповідника буде створено Пантеон національної пам'яті, робота над популяризацією історичної спадщини має тривати.

- Для цього потрібно не лише продовжити розпочаті на території резиденції Богдана Хмельницького роботи, а й попрацювати над облаштуванням інфраструктури, - говорить Олександр Черевко. - Свого часу на Черкащині діяла Державна цільова програма "Золота підкова Черкащини", в рамках якої було проведено низку комплексних робіт. Наразі все це потребує відновлення.

Дороги до резиденції гетьмана дійсно потрібно ремонтувати, - зазначають співробітники музею. Кажуть, до них із цього приводу навіть зверталися туристичні агенції. Однак зрозуміло, що заповідник на такі речі не впливає. Між тим, минулого року він прийняв 126 тисяч відвідувачів.

Єдине, на що залишається сподіватися, - що вчені таки знайдуть могилу батька Богдана і до неї колись таки можна буде доїхати нормальною дорогою...

Вгору