Козину мініферму організувало подружжя Москаленків на Черкащині. Пенсіонери переїхали із Маріуполя ще до повномасштабного вторгнення і взялися втілювати давню мрію. Тепер мають стадо із 30 кіз та виробляють кілька видів сирів, йдеться в сюжеті Подробиць.
Лілія ставить на стіл сири власного виробництва - це бринза, рикота та кілька видів напівтвердих. Козівництвом та сироварінням жінка захопилася після переїзду на Черкащину з Маріуполя. Разом з чоловіком придбала будинок у невеликому селі ще до повномасштабного вторгнення.
"Наш будинок на лівому березі, і ближче до околиці тієї, яка до росії. Ось ці всі вибухи, прильоти, бомбардування - все чути і видно, і страшно. Давно думали, щоб кудись переїхати, а ось ці події, вони підштовхнули, що ми пришвидшилися", - каже власниця ферми Лілія Москаленко.
Утримання дійного стада, кажуть господарі, це фактично цілодобова робота.
"Доїння тільки 4 години, плюс гуляння з козами ще 4 години, разом 8 годин - повноцінний робочий день. Це щодня, без свят. Переробити молоко, сири зробити, плюс реалізація", - розповідає власник ферми Юрій Москаленко.
Коли починали свою справу, подружжя мало лише теоретичні знання. Не вміли навіть доїти кіз. Навчила обох сусідка.
"Ще до того, як ми переїхали, я вже забронювала собі дві дійні кози і двох козенят. Самі ще не влаштувались, але кози вже приїхали до нас, і на 100 відсотків ми міські жителі не вміли нічого", - розповідає жінка.
Поступово отара збільшувалася, і цьогоріч подружжя має ще шістьох маленьких козенят. Зростають вони біля матерів.
На одну козу, окрім основного корму, треба ще з пів тонни сіна на рік. Тому подружжя планує згодом скоротити поголів'я, бо попиту на молочні продукти із козиного молока не багато. Але усім, хто вагається, чи варто втілювати в життя свою давню мрію, - радять діяти.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
