У Звенигородці минулого тижня 53-річну жінку покусав бродячий собака. Їй знайшли вакцину аж у Києві. Та поки їхали до столиці (шукали гроші — майже п’ять тисяч гривень), препарат перехопив інший потерпілий. Давай шукати знову, а міська рада взялася допомогти звенигородчанці коштами, інформує Черкаський край.
Покусані… відмовляються лікуватись
— Зараз у нас в лікарні троє хворих із Княжі, їх покусала кішка. З великим трудом ми знайшли через Черкаси пару ампул вакцини безплатно, — виступив ще на грудневій сесії обласної ради депутат обласної ради, лікар-травматолог Звенигородської райлікарні Олександр Бурсак. — Двом травмованим потрібен також антирабічний імуноглобулін (це вже готові антитіла проти сказу, поки виробляться свої після щеплення, бо якщо є покуси пальців, голови, шиї, промежини, де багато нервових закінчень, вірус моментально проникає в нервові клітини, швидко добирається до мозку й паралізує кору — ред.). Я дві доби не спав, переживаю за цих людей, разом шукаємо препарати… Нарешті ось щойно мені зателефонували, що за нашими запитами знайшли імуноглобулін у Києві. Але він по 700 гривень за ампулу. Чи зможе його придбати мати п’ятьох дітей для свого сина, якому треба три ампули?
У 2015 році у нас було зареєстровано п’ять випадків, коли скажені тварини (це підтверджено лабораторно) покусали людей: у Козацькому, Мурзинцях і Княжі, — продовжив він. — У 29 випадках із усіх 86, які сталися в районі, це були покуси бродячими тваринами. Потерпілі щеплюються за власний рахунок. Бо ж цього року місцевий бюджет зміг закупити лише 20 доз антирабічної вакцини, а на одного пацієнта йде шість доз. Саме через брак коштів двоє покусаних відмовились від щеплення.
— Це такий ризик, бо сказ може проявитися й через рік... Так само призначення антирабічного імуноглобуліну: воно було необхідне в одинадцятьох випадках, але пацієнти відмовились, бо їм не по кишені. То я хотів би знати про те, чи буде вакцина та імуноглобулін в області, — завершив депутат свій виступ.
І на сьогодні, як зараз інформує нас Олександр Бурсак, ці препарати так і не з’явились. Як і вакцина проти отрути змій, каракуртів. Йому, лікарю з великим стажем, нестерпно в ситуації, коли знає як допомогти, а — нічим.
Лише деяке «покращення» з того часу: українське ПАТ «Фармстандарт- Біолек» після реконструкції почало випускати антирабічний імуноглобулін. Принаймні, як повідомила керівник обласного комунального підприємства «Фармація» Валентина Ніколенко, у їхній мережі він є.
От тільки коли він з’явиться у лікувальних закладах? І коли врешті в Україні буде вакцина?
Закуплять — розподілять
Надати коментар щодо ситуації з відсутністю препаратів проти сказу ми попросили департамент охорони здоров’я облдержадміністрації.
Там конкретизували про вакцини: державні закупівлі доступного препарату «Індіраб», який постачали з Індії й виготовляли у Львові, припинені. Цей препарат на перереєстрації. Російські препарати, зокрема «Кокав», яким послуговувалися десятки років, нині не зареєстрований в Україні, бо не відповідає вимогам GMP. В Україні такі препарати не виробляють, європейські ж на території України не зареєстровані, крім французького «Верорабу». Останній хоч і дозволений, проте виробник не виготовив його для українського ринку, адже не було попереднього замовлення від держави. А виробництво вакцини — процес тривалий, до року. Тож зараз питання отримання сироватки проти сказу вирішуються індивідуально. Часто рідні й близькі передають ліки з-за кордону і за письмовою згодою пацієнта їх вводять хворому.
— Ситуація із забезпеченням сироватками проти сказу (так само як і проти дифтерії, правця, ботулізму) складна в усій країні. Наш департамент регулярно звертається до профільного міністерства з повідомленнями про потреби регіону, — розповідає начальник відділу допомоги матерям та дітям департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Людмила Стрелкова. — Тим часом в області торік зареєстровано 113 випадків сказу тварин порівняно з 69 у 2014 році. Тобто потреба в таких препаратах зростає.
Торік Черкащина отримала 570 доз вакцини проти сказу, 1127 доз закуплено за кошти місцевих бюджетів. А в грудні на підставі звернень департаменту охорони здоров’я на регіон перерозподілили ще 180 доз вакцини «Індіраб», яка була використана в проблемних районах.
Остання відповідь з Києва звучить так: «...МОЗ вживає всіх можливих заходів щодо вирішення цього питання. Важливим кроком у цьому напрямку є звернення до міжнародних організацій… з проханням надати гуманітарну допомогу». Зараз підписано договори між МОЗ України і ЮНІСЕФ та між МОЗ України і ПРООН, якими передбачено закупівлю імунобіологічних препаратів для імунопрофілактики населення». Попереду — процедура закупівель, потім препарати будуть розподілені відповідно до поданих заявок та графіків поставок.
Крім того, йдеться у відповіді відомства, МОЗ визначило напрями використання бюджетних коштів за програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», за якими можливо здійснити закупівлю товарів і послуг.
— У той же час законодавство та норми бюджетного процесу відносять питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я до повноважень відповідних рад. Тобто такі препарати можуть бути закуплені за кошти місцевого бюджету, — додає Людмила Гаврилівна.
Що бісить міністра?
Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, який працює на цій посаді з грудня 2014 року, дещо ошелешив слухачів радіо «Ера» своїми коментарями щодо кричущого факту, коли у січні потерпілим зі Львівщини шукали вакцину проти сказу в Польщі, та роз’ясненнями, чому аж стільки часу йде на вирішення з постачання вакцини проти сказу.
— Так склалося, що ніхто про забезпечення нею не думав. Ну не подумали ті, хто був до мене — міністри, місцева влада, — сказав Олександр Квіташвілі. — Ми говоримо про децентралізацію, а в такій великій країні бракує загалом невеликої кількості вакцин проти сказу, укусів змій. Коли ми про це дізналися, ми почали просити ці препарати у наших сусідів. Мене просто бісить, що запасів не було, — розводить руками міністр.
Як відомо, за півроку після вступу на посаду Олександр Квіташвілі зізнався, що всі його оптимістичні прогнози розбилися об українські реалії, фармацевтичну мафію та бюрократичну машину. На початку вересня міністр попросився у відставку. Рада зробила три спроби задовольнити прохання, але забракло голосів.
Перша допомога при укусах тварин
Негайно промити рану теплою водою з милом, краще під тиском. Для цього зробити поливалку з пластикової пляшки, пробивши дірку в кришечці. Сколотити в ній воду зі шматочками мила (рідке мило й шампунь теж підійдуть). Після промивання краї рани обробити спиртом (йод може попекти). Прикласти до рани на 2-3 хвилини шматок бинта, просочений перекисом водню. І — до лікаря.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
