У липні минулого року у Черкасах розгорівся скандал: виселили всіх із готелю «Росава», щоб розмістити там апеляційний суд Черкаської області. Орендарі вивозили звідти все, викручуючи навіть розетки та забравши з-під приміщення пам’ятник варенику. Однак досі приміщення колишньої «Росави» незаселене.
Чому судді не переїжджають до цього приміщення та що саме буде розташовано в колишньому нічному клубі «Холідей», розповів «Вечірці» голова апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко.
– То коли апеляційний суд планує нарешті переїхати і в чому була потреба зайняти приміщення «Росави»?
– Ви бачили, в якому стані наш апеляційний суд? Приміщення, в якому наразі працює установа – лише 870 квадратних метрів. У суді працює 46 суддів і 90 працівників апарату. Наявні тільки два зали судових засідань. Забезпечити швидкий розгляд справи, тобто доступність громадян до правосуддя, у таких умовах сьогодні не можна. Це приміщення вже не відповідає ніяким нормам: ні санітарним, ні пожежним, ні вимогам, що висуваються до приміщень, в яких розміщуються апеляційні суди. Більше того, приміщення апеляційного суду Черкаської області найгірше з усіх апеляційних судів в Україні. Для мене як патріота Черкащини це, без сумніву, ганьба. І не тільки для мене, а й для усієї нашої влади – виконавчої, законодавчої. Для чого ми фактично провели таку надзвичайно масштабну роботу по передачі суду цього приміщення? Хочеться, щоб наші працівники і судді працювали у гарному добротному приміщенні, зручному для роботи. Але не це головне. Насамперед, ми зобов’язані створити комфортні умови для громадян. У деякі дні у нас громадяни сидять на східцях, бо більше ніде, адже апеляційний суд займає тільки четвертий поверх Будинку правосуддя. А почасти у суді розглядається близько 60 справ за день. І коли ви йдете і дивитеся, в яких умовах жіночки або люди похилого віку, або маленькі дітки чекають на розгляд справи – це просто сором.
Є певні критерії, по яких оцінюється доступність до правосуддя. Перший критерій – доступність самого приміщення: як швидко можна його знайти, наскільки зручно до нього дістатися, наскільки воно зручне для очікування, для написання необхідної заяви тощо. У ньому елементарно повинні бути місця загального користування. У нас їх зараз немає! Тому ми провели дуже велику роботу. Мені інколи доводилося більше працювати в Києві, ніж у Черкасах, щоб вирішити цю проблему. Коли я погоджувався на посаду голови суду, для мене було пріоритетним завданням – щоб апеляційний суд працював у належному приміщенні. Приміщення врешті решт нам передали і ми розпочали там реконструкцію. У зв’язку з подіями в країні робота зараз призупинилась. На сьогодні ми практично закінчили проектні роботи по реконструкції і сподівалися половину приміщення здати в експлуатацію і повністю туди переїхати. Наступна черга планувалась на наступний рік. Але не так сталося, як планувалося, бо життя вносить свої корективи. І хоча нині приміщення не зовсім придатне для розгляду справ, але ми будемо виходити з наявних можливостей, тому що іншого виходу в нас просто немає. Спробуємо частково перевести туди суддів судової палати у цивільних справах. Кримінальні справи ми не зможемо там розглядати, бо повинні бути передбачені і конвойні приміщення, і камери у залах судових засідань. Зокрема, за новими стандартами ці камери мають бути скляними, а не заґратованими, як зараз, щоб не ображати підсудних. Ми вже виготовили ці камери, але встановити їх без ремонту не маємо права, а проводити ремонт не маємо змоги. Є певні обмеження, але нам обіцяють, що через декілька місяців всі вони будуть зняті. Фінансування реконструкції приміщення проводиться виключно з Києва.
– У зв’язку з чим обмеження на продовження ремонту?
– Постанова Кабінету міністрів України «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» встановлює певні обмеження. Зараз чекаємо на зняття цих обмежень.
– Яка орієнтовна вартість реконструкції?
– Згідно з проектом – понад 40 мільйонів гривень. На 2014 рік нам планувалося виділити 20 мільйонів гривень, ми їх повинні були освоїти до вересня-листопада і здати в експлуатацію частину приміщення, де планувалося тринадцять залів судових засідань, зали очікувань для громадян, три поверхи, де будуть розміщуватися кабінети суддів, конвойні приміщення тощо. Просити зараз термінового виділення коштів ми не маємо права, повинні почекати, але без сумніву ми не можемо відмовитися від цього проекту, оскільки намагаємось зробити суд більш зручним, відкритим, доступним. У мене кабінет є, а судді наші працюють у малесеньких кабінетах по три-чотири, але не скаржаться, а хто скаржиться, то тихенько і все одно розглядають сотні й тисячі справ за рік. Деякі працівники у нас працюють по 18 осіб у кабінеті. А у декого з них навіть немає свого робочого місця, вони міняються.
– Розкажіть, будь ласка, про сам проект.
– Сама проектна документація займає півшафи. Тож, щоб зекономити час покажу основні плани. На першому і другому поверсі плануються зали судових засідань, конвойні приміщення. Передбачені кабінети для суддів, працівників, апарату, актовий зал, їдальня. Цей проект хочемо зробити майже народним. Тобто, якщо передбачається приміщення для розміщення особового складу варти та тримання обвинувачених, підсудних, засуджених: ми запрошуємо представників військової частини, відповідальних за конвоювання в судах, приймаємо їхні зауваження та пропозиції, які враховуються у проекті. І коли ми здамо приміщення в експлуатацію, то для конвойної служби в нас усе буде передбачено. Це, звісно, як приклад. Ми працюємо над тим, щоб було зручно для усіх людей, які бувають у суді. Скажімо, підсудні з обмеженими фізичними можливостями, відвідувачі з особливими потребами. Це надзвичайно делікатна тема: необхідно правильно розмістити пандус, ліфт для мало мобільних груп населення, візуальну інформацію для людей з певними вадами тощо. Тож ми запросили представників Черкаської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», щоб вони зробили свої зауваження, надали рекомендації. І за таким же принципом ми готові дослухатися до усіх посутніх пропозицій. Фактично це – громадське будівництво, але чомусь Черкаська область тримається осторонь цих питань, або взагалі до цього непричетна, крім дуже маленької групи людей. Від наших політиків ми чуємо тільки нарікання «чому суд отримав це приміщення?» та заклики «давайте його заберемо». Чому ці ж політики не піднімають питання, що в нас суд працює у приміщенні, яке взагалі непристосоване до розгляду справ?
– Як використовуватимуть приміщення колишнього ресторану і нічного клубу?
–Там, де був ресторан, будуть зали судових засідань. Нині, коли на 46 суддів є лише 2 зали судових засідань, нам, суддям, щоб розглянути справу, треба записуватися на місяць вперед, і не дай Бог, щось зірветься, комусь повістка не дійде, хтось не може приїхати, хтось захворів – тоді розгляд затягується на місяць, на два і так далі. А для людей не цікаво, з яких причин затягується розгляд справи. Людина, яка звернулася з якоюсь проблемою до суду, чекає від нас на швидке і зрозуміле вирішення спору.
Там, де був нічний клуб, буде актовий зал. На першому поверсі – їдальня.
– То є шанси, що суд почне переїжджати у приміщення цього року?
– Переїзд уже розпочато. Ми відмовилися від усіх тих зручностей, які в нас розписані по проекту, зараз за власний кошт судді готові привести приміщення в більш-менш придатний для роботи стан і ми почнемо його використовувати.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
