Легше було три програми записати, ніж одну фотосесію з роздяганням, – телеведуча з Черкащини

30 жовтня 2017, 14:00

Тележурналістка і ведуча передачі "Моя гра" на каналі "Футбол 1" Алла Бублій, яка розом із Черкащини, розповіла в інтерв'ю gazeta.ua про рівень українського футболу та про фотосесію для чоловічого журналу.

-Як виникла ідея програми і чому назвали саме "Моя гра"?

- Сама ідея програми належала нашому керівникові Олександру Денисову. Хотіли, щоб на телеканалі було присутнє інтерв'ю. Тим більш, до цього була подібна передача, яку вів Ігор Гамула. І взагалі інтерв'ю — мій найулюбленіший жанр. Щодо назви, розпитувала друзів, знайомих, цілий "тендер" влаштувала. Врешті, зупинилися на тому, що є зараз і розкриває суть програми — я встановлюю свої правила, запитую те, що хочу. Власне, веду свою гру.

-Після виходу програми Вас стали частіше пізнавати на вулиці?

- Моя популярність цілком залежить від близькості до стадіону. Так само, якщо зараз тут побачити відомого політика, він не одразу кинеться в очі так, як би це було біля Верховної Ради. Не скажу, що ось, пройшла програма, наступного дня я вийшла на вулицю — і одразу всі кинулися до мене, щоб узяти автограф чи зробити селфі.

-Але вже зараз серед чоловіків Ви особистість популярна, десь у натовпі косять оком, переморгуються один з одним?

- Буває, десь в якомусь торгівельному центрі. Але там не підходять, більше сміливості набираються безпосередньо на стадіоні.

-Що в Вашому розумінні бути професіоналом своєї справи?

- Постійно вдосконалюватися. Але є один нюанс, без якого це неможливо — ти маєш любити свою справу. Бо якщо цього немає, це буде марна трата часу.

- Чи легко було на початку кар'єри вливатися в чоловіче середовище?

- Мені з колективом пощастило. Тим більш, коли приходила, одна єдина дівчина не була. Я вже стільки років у футбольній журналістиці, що взагалі не знаю, що таке суто жіночий колектив. Тим більш, що серед журналістів у нас теж зараз є дівчата. Не кажучи вже про інших співробітників.

- Рівень українського футболу впав, це зробило роботу більш нудною чи навпаки, цікавішою?

- Рівень дійсно впав. Гравці, особливо легіонери зараз не ті, що були раніше. Це відображається й на якості футболу. Вже давно не було цікавих матчів, не таких, коли за весь перший тайм лише один напівмомент і ти не знаєш, як не заснути. А в другому взагалі моментів немає. Але при цьому не можна сказати, що взагалі стало нудно. Є команди, в яких ніби немає великих футбольних традицій, але вони вже підтягуються до певного рівня, там з'являються свої імена, які теж варто відкривати.

-Можете назвати такі команди і таких гравців?

-Та сама збірна України. Хто раніше знав Миколу Матвієнка (захисник "Шахтаря", грає в оренді за "Ворсклу", в "основі" збірної дебютував на виїзді з хорватами (0:1) –ред.)? Якщо зараз немає таких гучних імен, які були раніше, треба відкривати ті, які є.

Наскільки нинішні футболісти на кшталт, умовно, Зінченка, Коваленка відрізняються від покоління Шевченка/Шовковського?

- Нинішні футболісти набагато продвинутіші, вони більш кмітливі, швидше схоплюють щось нове. Мене особисто вразив Зінченко. Він цікаво і правильно говорить, дуже начитана людина. При цьому без будь-якої зірковості, абсолютно відкритий. Пам'ятаю, нам виділили час між тренуваннями збірної. Я його попросила не запізнюватися. Ми домовилися на три години, він приїхав о 14.50 — дивлюсь, а його все немає. О 14.58 відкриваються двері — і він біжить: "У меня есть еще две минуты!".

 За "Манчестер Сіті" він зіграв лише один матч і той – більше, ніж через рік після підписання контракту (1/8 Кубка англійської Ліги проти "Вулверхемптона" (3:1), українець відіграв увесь поєдинок). Чи не було б більш доцільним пошукати якійсь інший клуб з більшими шансами закріпитися в основі?

-Кожна людина сама для себе обирає, що для неї є найкращим, найбільш пріоритетним. Для Зінченка таким, схоже, є англійська Прем'єр-ліга і "МанСіті" зокрема. Якщо він вирішив, що йому краще там залишитися, значить це – правильний варіант.

-Ви спілкувалися з Мілевським. Що йому завадило з його талантом до кінця розкритися як футболісту?

- Артем дуже проста в спілкуванні людина. І дуже талановитий футболіст. Думаю, йому не пощастило з оточенням, яке не найкращим чином вплинуло на нього і не дозволило повністю сконцентруватися саме на футболі.

-Кілька років тому ви знялися в відвертій фотосесії для чоловічого журналу. Чия була ідея?

- Запропонувала піар-служба. Я взагалі люблю щось нове, мені це було цікаво. Тим більш, мене влаштовував формат: не хочу зарікатися, але ніколи не роздягнусь в "ню". Тут все ж таки були "елементи одягу".

- Як проходили зйомки? Результат виправдав очікування чи розчарував?

- Це тривало майже весь день. В мене потім була крепатура, бо постійно голову поверни то так, то ще якось. І кожен раз неприродне положення. Втомилася страшенно, легше було три програми записати, ніж одну цю сесію. Потім ще відбирати довелося, адже в кожному образі були сотні примірників. Морально результат — не скажу, щоб була в захваті, але порадував. Приємно, що колегам-чоловікам сподобалось. Навіть зробили фотосесію, коли кожен взяв журнал з моїми фото і копіював вираз мого обличчя. Трохи "потравили", в межах розумного. Все гаразд.

-На форумах багато пишуть про Вашу конкуренцію з Олександрою Лободою (ведуча програми "ПроФутбол" на каналі "2+2" - ред). На Ваш погляд, Ви з нею конкурентки?

-В жодному разі. Ми не є друзями, ми – просто колеги. Регулярно спілкуємося, коли бачимося на футболі.

-Про що саме?

-Про різне. Типу, а що це в тебе за помада, там була, там не була, того бачила, того ні. Ну все, бувай. Якось так, не більше, не менше.

-А якщо б довелося разом працювати?

-Не бачу в цьому жодних проблем. Думаю, ми б знайшли спільну мову.

- Як за фігурою слідкуєте — спорт-зал, дієта або все разом?

- Спорт-зал — це святе, за будь-якого графіку. Це основне, за рахунок чого фігура формується. А дієта — те, що дуже швидко проходить.

Довідково:

Алла Бублій народилася 13 лютого 1982 року в місті Звенигородка на Черкащині. В дитинстві займалася танцями, футбольні матчі дивилася з батьком та братом. Закінчила Інститут Журналістики Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка. Почала працювати з другого курсу, майже одразу в спортивному напрямку. З 2008 року – на каналах "Футбол 1/Футбол 2", веде авторську програму "Моя гра". У вільний від роботи час займається в спортзалі. Любить подорожувати авто і літаком, відвідала майже всі країни Європи. Мрія – побувати на інших континентах. Найулюбленіший стадіон – той, де перемагає збірна України. З тих, що вражають зовні – "Месталья", де грає іспанська "Валенсія", домашній стадіон португальської "Браги" та паризький "Парк де Пренс", на якому виступає ПСЖ. Незаміжня, дітей не має.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору