Історики пропонують найменувати вулиці Черкас іменами Князів Коріатовичів, Вільяма Гесте, Пантелеймона Куліша та ще одним Вишневецьким
До Топонімічної комісії Черкас звернулися доктор історичних наук, професор Київського національного університету культури і мистецтв Валерій Ластовський і кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Куштан з пропозиціями щодо перейменування вулиць у місті Черкаси.
Ми знову звертаємося до Вас з пропозиціями звернути увагу на наше обґрунтування введення деяких назв до топонімії Черкас, які, на нашу думку, повинні відображати історичне минуле нашого народу і нашого краю. З нашої точки зору, для міста Черкаси важливим повинне бути наповнення його назв не лише за рахунок суспільно-політичного бачення, але й за рахунок врахування обставин життя та діяльності тих історичних постатей, котрі внесли неоціненний вклад у його загальноісторичний розвиток.
Тому важливим є відображення в топоніміці міста наступних постатей:
1) Князі Коріатовичі – династія литовсько-руських князів. Саме за часів їх правління місто Черкаси вперше фіксується в історичних документах; крім того, місто Черкаси управляється безпосередньо цими князями через їх представників (зокрема, першим відомим нам керівником міста був воєвода Бедрих у 1392 р. – слуга Федора Коріатовича); воно стає важливим оборонним пунктом Подільського князівства, що підтверджується згадкою його саме, як «подільського» у «Списку міст руських». Саме за Коріатовичів (до 1393 р.) місто Черкаси стає важливим торгівельним центром, що підтверджується появою в межах міста та його околиць значної кількості монетних знахідок та скарбів саме другої половини ХIV ст.
Відзначимо, що у місті Вінниця у грудні 2015 р. також з’явилися «Вулиця Князів Коріатовичів» та «Провулок Князів Коріатовичів». Така ж вулиця з’явилася і в місті Кам’янець-Подільський.
2) Князь Михайло Вишневецький (1529-1584) – староста черкаський, один з організаторів українського реєстрового козацтва. Йому належить організація оборони українських земель, у т.ч. й самих Черкас.
У черкаській топоніміці знайшлося місце для Дмитра «Байди» Вишневецького (двоюрідного брата Михайла), але його стосунок до нашого міста є досить опосередкований, адже старостування Д. Вишневецького в Черкасах – історіографічний міф, що сформувався у ХІХ-ХХ ст. Найбільш виправданим у нашій сьогоднішній ситуації було б змінити назву вулиці Байди Вишневецького на вулицю Князів Вишневецьких, саме таким чином відзначивши внесок обох діячів у розвиток нашого краю, а також інших черкаських старост кін. XVI – поч. XVII ст. з роду Вишневецьких: Олександра Михайловича, Костянтина Костянтиновича та Олександра Костянтиновича.
3) Вільям Гесте (1763-1832) – шотландець, архітектор. Саме йому належить перший генплан міста Черкаси, який зберігається ось уже майже 200 років в основі його розвитку. Як відомо, план був створений у 1826 році. На будівлі мерії є пам’ятна дошка, присвячена Гесте.
4) Пантелеймон Куліш (1819-1897) – український письменник, історик, етнограф і т.д. Вперше в історичній науці досліджував історію міста Черкаси на архівних та етнографічних матеріалах. Опублікував книгу «Записки о Южной Руси» (1856), де ця інформація була опублікована. В цій же книзі були відображені й інші історичні події, пов’язані з Черкащино, зокрема знаменита Коліївщина. У 1843 р. саме він виявив всім відомий герб міста Черкаси, датований 1791 роком. Крім того, на прикладі Черкас він першим показав методику ведення етнографічних досліджень. Місто Черкаси згадується ним також і в інших його наукових та літературних працях.
Представники Топонімічної комісія Черкас пообіцяля розглянути ці пропозиції.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
