Головні ознаки апендициту — біль праворуч внизу живота, нудота і сухість у роті. Згодом біль посилюється, живіт напружується
— Торік вирізали апендикс. Справа внизу живота боліло кілька днів. Тоді почало нудити. Подружка жартувала, чи я не вагітна. Пішла до гінеколога, а вона негайно направила до хірурга, — розповідає черкащанка 28-річна Аліна Горбенко, інформує Gazeta.ua.
Тепер знаю, як його визначити. Надавіть трохи нижче пупа праворуч на живіт. Біль має ніби стихнути. Різко відпустіть руку. Якщо біль посилиться, це апендицит. Прес на животі піджимає зону, м'язи будуть напружені. Літня медсестра казала, що перевірити апендикс можна теплою грілкою. Прикласти до болючого місця. Якщо біль стихне, це точно апендицит. Але краще викликати "швидку", бо може лопнути. У палаті лежала молода жінка. Дотерпіла, що він розірвався. Це біль, ніби вдарили ножем.
Апендицит — це запалення апендикса, черв'якоподібного відростка сліпої кишки. Має близько 10 см завдовжки, діаметр до 1 см. Важить 20 г. Розташований між тонкою і товстою кишками. Інфекція проникає в його стінку з кишківника.
— За 43 роки я провів стільки операцій, що апендикси могли вміститися у два відра. Всередині кожного — лімфоїдна тканина, як у мигдаликах горла. Охороняє, щоб в організм не потрапила інфекція. Його видалення — найпростіша і найскладніша операція. Люди не завжди вчасно звертаються по допомогу, — розповідає завідувач хірургії №2 Черкаської міської лікарні швидкої допомоги Микола Карась, 65 років. — Раніше хворих оперували тільки, коли апендикс лопав. Багато гинули. Але 1967-го на з'їзді хірургів вирішили оперувати до того, як може лопнути.
Які перші симптоми апендициту?
— Біль праворуч унизу живота, нудота і сухість у роті. Згодом біль посилюється, напружується живіт. Точно встановити діагноз може лише хірург. Якщо апендикс розташований типово, то і діагностують швидко. Люди часто затягують зі зверненням, терплять. За цей час симптоми можуть зникнути. Ніби все гаразд, хоча насправді треба негайно оперувати. Буває, вирізав апендикс, і він одразу лопає. А якщо це трапилося до операції, замість малого розрізу треба робити великий і промивати. В одного загоюється швидко, а в іншого поволі.
Що зазвичай є всередині апендикса?
— Гній. Кажуть, що бувають луски з насіння, кісточки винограду. Мені траплялися рибні. Раз в апендиксі був шматочок скла. Подразнював стінки, через що боліло. Всередині — рубець, а зовні не запалювався.
Часто відросток розташований в іншому місці?
— У кожного п'ятого. Я оперував апендицити над шлунком, під печінкою, підшлунковою, між петлями кишок, біля сечового міхура, у жінок — поблизу придатків маткової труби або яєчників. Тому хворий ніколи не подумає, що це апендицит. Таке було з моїм сином у 7 років. Я прийшов додому після важкого чергування. Син скаржиться: тату, в мене відучора пупчик болить. Я надавив на живіт. Малий говорив, що біль десь у глибині. Дружині сказав не давати сину ні їсти, ні пити, поки перепочину, бо не виключаю апендицит. А вона — педіатр. Говорить: тобі ці апендицити вже сняться. Я заснув. Просинаюся — півхати її подруг-педіатрів. Кажуть: ацетон. З вікна дивлюся: теща біжить з авоською, несе внуку лужну мінералку. Я подзвонив обласному дитячому хірургу, який живе неподалік. Відвезли в лікарню. Аналізи показали сильне запалення. Зробив надріз, а апендикса немає. Розрізав черевину, піднімаю сліпу кишку, а він на аорті лежить як кабанчик, набряк. 12 сантиметрів завдовжки і 2,5 завширшки, наповнений гноєм. Весь чорний. Коли викинув у контейнер, лопнув, як граната. Більше такого не бачив. У світі описано шість таких випадків, п'ять закінчилися смертю. Нетипове розташування апендикса передається дітям. Я оперував цілу сім'ю. У діда, дочки і зятя та їхніх дітей апендикси були під печінкою.
Завжди треба одразу оперувати?
— Якщо хворий звернувся негайно, то так. За тиждень апендикс загортається "сумкою" із сальника. Вона не дає запаленню поширитися на кишківник. Оперувати тоді протипоказано. Можна порвати не лише апендикс, а й кишки. Тому даю антибіотики, лікую дієтою і холодом. Якщо за кілька днів запалення зменшується, організм контролює його. Апендикс видаляю за три-чотири місяці, коли "сумка" розсмокчеться. Якщо всередині гнійник, перевіряю пальцем і випускаю гній. Вставляю трубки, щоб виходила рідина, якою промивали. Щойно розріз зажив, видаляю апендикс. Щоб уникнути такого, якщо турбує біль у животі, відразу звертайтеся до хірурга.
Хірург видалив собі апендикс
1961-го радянський хірург 27-річний Леонід Рогозов під час експедиції на Північному полюсі видалив собі апендикс під місцевим наркозом. Оперував 1,5 год.
Асистували троє експедиторів, які не були медиками. Один тримав дзеркало навпроти живота. Другий подавав інструменти. Третій підстраховував, раптом хтось знепритомніє. Рогозов оперував без рукавичок. Поранився. Почалася сильна кровотеча. Що 5 хв. робив 30-секундні перерви.
Коли дістався апендикса, зрозумів: якби день почекав з операцією — не вижив би. Зашив розріз і знепритомнів. За сім днів зняв шви. Згодом розповів, що під час операції вживав величезні дози антибіотиків.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
