Чим особливий орган "Валькер", якому 94 роки, чому його називають королем музичних інструментів та чому варто побувати на концерті органної музики, розказав органний майстер Олександр Смолінський, пише "Громадське. Черкаси".
Щоб розмістити орга́н, знадобилася кімната чотири на п’ять метрів. У ній і піклується про інструмент органний майстер Олександр Смолінський. Його робота – налаштовувати і ремонтувати його. Зараз він удосконалює кілька регістрів. Регістр – це низка труб органу однакового тембру. Деякі регістри мають сторонні труби, які звучать інакше. Тому майстер створює додаткові труби і формує регістри так, щоб кожен був з однаковим тембром.
Налаштовувати орган Олександр Смолінський навчився самотужки. Ще у 1992 році він збудував орган для церкви, яку тоді відвідував. Згодом духовні переконання з тією церквою в Олександра розійшлися. Тому його від церкви відлучили, а орган розібрали. Відтоді минуло п’ятнадцять років, аж поки про чоловіка не дізнався директор музичного училища. Він і запросив Олександра працювати.
«Коли я прийшов до цього інструмента, для мене багато чого було нового. Я вчився і ночами не спав, щоб зробити його кращим. Зараз орган у бойовому стані. Гарно звучить», – каже майстер.
Щоб побачити орган, треба прийти до Черкаського музичного училища. Піднятися на другий поверх й за високими дерев’яними дверима увійти у залу. Зліва стоїть пульт органа. Тут музикант грає, натискаючи на клавіші в три ряди. А поруч на стіні й за стіною – півтори тисячі труб, які видають різноманітні звуки, поєднуючись у мелодію.
Всі труби – товсті й високі – до чотирьох метрів, та тоненькі і короткі – до 60 сантиметрів. Є металеві – зі сплаву олова й свинцю або мідні, та дерев’яні – з дуба та сосни. Щоб у ці труби дійшло повітря, до них ведуть кілька десятків метрів дерев’яних повітропроводів. А витискають повітря у труби, щоб отримати звук, два мотори.
У чому особливість органу
Орган – найскладніший музичний інструмент, говорить Олександр. Адже треба одночасно грати руками і ногами. Якщо у фортепіано для ноги є дві клавіші, щоб продовжити або зупинити звук, то на органі для ніг є повноцінна клавіатура, на якій треба грати ноти.
Орган у музичному училищі вважається невеликим. Він має 18 регістрів. Найбільший в Україні орган – у Харкові, має 72 регістри та 5 300 труб. А найбільший у світі орган має 396 регістрів, це більше 28 тисяч труб. Розташований він у Філадельфії, США.
Потужність черкаського органу розрахована саме на той зал, у якому стоїть інструмент. У залі музичного училища поміщається двісті людей. Особливість органу в тому, що він прямо залежить від залу.
«Всі інструменти мають деки, звідки резонується і посилюється звук. В органу дека – це зал. Коли людина хоче послухати інструмент, вона приходить до нього. А коли слухає орган – входить в нього, адже відчуває звук тілом. Тому якими б найдосконалішими пристроями ви не записували звук органа, вам не вдасться відтворити його звук так, як він звучить насправді», – каже майстер.
Органні концерти в Черкасах – рідкість
Олександр Смолінський говорить, що люди по-різному сприймають мелодію органу. Були випадки, коли люди не витримували. Казали, що от-от втратять свідомість і йшли звідти. А були й такі, які приходили на органний концерт сумні, а виходили з посмішкою.
Але органні концерти в Черкасах – рідкість. У 2019 році було п’ять. Олександр Смолінський називає дві причини. Органісти не дуже хочуть грати для двохсот людей. Невигідно. А в Черкасах люди не знають про орган. Одного разу на органний концерт ледве зібрали зал.
«Я здивувався, коли молодий хлопець сказав мені, що 27 років живе в Черкасах й не знав, що в місті є орган. Дуже сумно через це. Адже він давно тут», – каже Олександр й сподівається, що послухати орган на наступний концерт прийдуть більше людей.
Найближчий органний концерт відбудеться 28 лютого. Проведе його органіст з Києва Максим Сидоренко.
Як орган потрапив до Черкас
Орган «Валькер» з’явився в Черкасах 1968 року. Черкаський краєзнавець Борис Юхно розказує, що допоміг привезти його тодішній керівник області Олександр Андреєв. Зробили його у 1926 році в Німеччині. У тому році Луначарський вгледів його на всесвітній виставці у Парижі та наполіг купити його для Одеського оперного театру за астрономічні 300 тисяч доларів.
Саме тоді фірма «Валькер» запропонувала принципово нову модель. Такий собі синтезатор, що міг імітувати гудки паровоза, клаксона авто, дзеленчання телефона, гул натовпу. Тож такий орган цілком підходив для театральних і музичних постановок на революційну тему.
За чотири десятиліття експлуатації в Одесі з воєнними роками включно орган дуже постраждав. Тому одесити вирішили купити новий, а старого «німця» списати.
Про це довідався тодішній директор черкаського музучилища та великий шанувальник органної музики Анатолій Конотоп. Тому він поїхав до Одеси й попросив віддати його училищу. Отримав усну згоду і розібраний орган поїхав у Черкаси.
Але раптом в опері передумали. Зчинився класичний одеський гвалт – «орган вкрали!» Фактично так, адже підтверджувальних документів про передачу – жодних. Представницька делегація оперників зібрався їхати в Черкаси забирати орган назад. Але Олександр Андреєв по своїх каналах уладнав питання. «Валькер» залишився у Черкасах.
У музичному училищі йому не завжди було добре. Одного разу, навесні 1981-го, через дірявий дах його буквально залило талими водами. Так сталося, що кілька днів поспіль до зали ніхто не навідувався. Набрякла штукатурка зі стелі теж відвалювалася прямісінько на інструмент. Подібну катастрофу він пережив, коли в училищі вийшов з ладу водогін. Але одного дня «Валькер» лежав посеред кімнати купою залізяччя та брудного набухлого дерева без жодних шансів повернутися до життя. Але директор училища Валентин Хороший з львівським органістом Віталієм Півновим та іншими органними майстрами відреставрували його.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
