Найбільше мені запам’ятався перший публічний виступ із моєю іграшкою, ще у підготовчій школі на відкритому уроці з іноземної мови. Усі в новорічних костюмах зі своїми ляльками та машинками. І я в зеленій трікотиновій сукні з атласним комірцем та величезним м’яким слоном розповідаю вірш про улюблену іграшку…
В дитинстві я збирала слонів. Коли їх стало більше семи, розділила їх на «сімейства»: на окремій поличці розмістилося фарфорові, дерев'яні статуетки, м'які іграшки. Кажуть, коли хобот слона дивиться у вікно – він приваблює щастя у домівку. Тому я засмутилася, коли через два десятки років він понуро сидить у нас на поличці біля дивану. А виявляється, це теж знак! Якщо хобот слона нахилився донизу, це означає: щастя, радість та благополуччя вже є в домі, а слоненя є оберегом сімейного благополуччя.
Мені дуже пощастило з батьками. Коли полиці магазинів були майже пусті, батьки намагалися знайти все найкраще для мене. В однієї з найперших серед однолітків у мене з’явилася лялька на зразок Барбі. Її звали Петра. В неї було справжнє волосся, гнучке тіло та виразне обличчя.
Як на мене, маленька дитина живе не тільки всередині, але й ззовні. Я зберегла в собі дитячу наївність, щирість та безпосередність. І цим надзвичайно пишаюся. «Моя маленька дитина» спонукає мене до втілення в життя дитячих мрій, мотивує не зупинятися на досягнутому, дарує посмішку, якою я з радістю ділюся з оточуючими.
Дорослі діти: Сергій Бобров і його пластиковий пудель
Дорослі діти: Олена Горбаль і 17-річна мавпочка
Дорослі діти: Ольга Касьянова і синій слон
Дорослі діти: Юлія Ярошенко і лялька барбі з Москви
За інформацією in.ck.ua
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram