Член Топонімічної комісії, депутат міськради від ВО "Свобода" Ярослав Нищик вважає, що у впровадженні "декомунізаційного" закону Україна може повторити приклад ухвалення люстраційного законодавства, коли через незначні шпарини знаходилися шляхи його обходити.
Про це він сказав vikka.ua, коментуючи нещодавно ухвалений парламентом закон "Про декомунізацію".
- Оцінювати практичний ефект від ухвалення саме такої редакції закону про фактичну декомунізацію складно. Адже варто зважати на те, що частина радянської пам'яті та символіки заховається за двозначністю формулювань чи визначень. Ми можемо повторити приклад ухвалення люстраційного законодавства, коли через незначні шпарини знаходились шляхи його обходити, – переконаний Нищик.
За його словами, сама суть цього закону багато в чому заточена на зворотну реакцію органів місцевого самоврядування.
- Тому що якщо якась місцева рада не забажає перейменовувати вулиці, то не відбудеться перейменування, і рішенням вищого законодавчого органу це робити теж неможливо, – зазначив депутат.
На його думку, сильна протидія цьому процесові буде в південних регіонах України та на сході, "де значна частина населення має дещо викривлені погляди на свою національну ідентичність".
- На жаль, там про вшанування пам'яті українських героїв чи митців не доводиться говорити, з'являться "Садові", "Вербові", "Квіткові" та інші назви, які не будуть нести жодного змістового навантаження, – припустив Нищик.
- На щастя, ситуація в Черкасах схожа на таку, що міська влада і жителі міста переважно позитивно ставляться до ідеї відмови від комуністичного символізму в топоніміці міста, а тому в нас є шанс створювати для нащадків унікальний світовимірний результат, своєрідний продукт. І з огляду на це потрібно відповідально ставитись до подібних перейменувань – працювати з огляду на майбутні століття, а не сподіватись, що перейменування вулиць та провулків вже завтра дозволить жити країні краще, – резюмував він.
