А ви справді думаєте, що вибори Президента суттєво вплинуть особисто на вас, що так відчайдушно воюєте за своїх фаворитів он-лайн? Я, чесно, кажучи, навіть не уявляла, що у солов'їній скільки лайливої, брутальної, негативної і принизливої лексики, скільки читаю її у фб в часи передвиборчої кампанії. І знаєте, що думаю? Що дебати відбулися. Якщо не між кандидатами, то між їхніми прихильниками. І люди оцими способами довести свою думку, переконати співрозмовника показали свою сутність. Яку, можливо, довго ховали.
Президент - це представник держави. І ми вибираємо собі подібного. Того, кого розуміємо. З ким простіше. Порошенка вибирали після Революції Гідності. Тоді кожен думав, що готовий до змін і готовий змінювати цю країну. Люди фарбували жовто-блакитним паркани і смітники, возили тонни їжі на фронт, яка потім гнила на складах у зоні АТО. Порошенко обіцяв реформи. Люди хотіли реформ. І на цій хвилі вибрали собі подібного. Реформи почалися. Більшість селфилася із "моєю новою поліцією", стояла в чергах по біометричні паспорти, щоб здійснити часто свою першу поїздку за кордон, писала в фб "томос наш".
Потім дійшло до "змінюватися самим". Одним було смішно, що тепер посадити можуть за те, що власну дружину лупцюєш люблячи, комусь із того, що манту можна мочити, хтось сміявся над Україною-повією. Патрульна поліція почала штрафувати, навіть якщо ти депутат. Радять не переходити дорогу у невстановленому місці. Ага, ще хай змусять пристібати пасок безпеки! У нас он пенсії малі. Яка різниця, звідки беруться гроші в пенсійному фонді? Ну що, що субсидія? Хай краще дороги роблять і суддів садять!
Черговий месія сказав із телевізора: люди, та у вас же зубожіння. Зубожілі перед святами в супермаркетах створюють такі черги, що не пройти. Декому одного візочка бракує. У п'ятницю увечері в кафе ніде яблуку впасти. У паспортному черги біля вікна, де закордонні паспорти. Люди вже не беруть у кредит дешевенький пилосос. У більшості смартфони. І безлімітний інтернет. Речі першої необхідності, так би мовити. А що? Можна документи якісь он-лайн оформити, щоб не йти нікуди. Річ потрібна. Не те, що чотири роки тому. Тим часом реформа туго йшла. Терапевт не розумів, чого тепер він має бути чемним із пацієнтами задля якоїсь декларації. Педагог казала: мені 7 років до пенсії, а потім впроваджуйте свою НУШ. Чиновники не могли зрозуміти, що робити з тендерами, якщо всі їх бачать у Прозоро, а їхні доходи - в е-деклараціях.
Але наших людей так легко переконати, що в них зубожіння. І вони захотіли нову людину. Яка теж не знає, що таке децентралізація і як вона працює. Яка теж не розбирається в економіці і бюджетному кодексі. Яка забере в багатих і віддасть зубожілим. Зубожілі зрадіють: нарешті, ні за що платити не треба і все буде. Бо бідні стануть багатими, а багаті бідними. Все прекрасно. Аби тільки не забувати, що це не президент хамить в маршрутці і кричить в лікарні "дебахіли". Не він водить посрать собаку у пісочницю на дитячому майданчику. Не він галімо стелить у Черкасах асфальт і постачає в садочки сосиски за ціною червоної ікри.
Це не президент сидить в фб і пирскає слиною в опонентів замість того, щоб піднятися з дивану і щось зробити для свого блага і блага інших. І якщо ви скажете, що це неважливо, а важливі їхні офшори, згадайте, як ви п'ять років тому аплодували пофарбованим у жовто-блакитний парканам і смітникам. І хотіли змінювати країну. А потім вирішили перекласти все незроблене на одну людину, яка працює на посаді президента. Як в принципі і тепер.
В історії є приклади того, як Рейк'явіком керував комік. Як Штатами керує актор. Як столицею України керує боксер. Страшно тільки, що він може не знати, як не пустити війну в Черкаси. Як зберегти безвіз. Подолати бюрократію. Але ми йому підкажемо, правда? Ми ж експерти. А він - такий, як ми, і не тікає від народу, не ховається)
На цьому завершую свій нудний текст. Діти сплять. а отже, сідаю до роботи. Бо раптом від нового президента мені не перепадуть тисячі просто так. А виїхати з країни я ще не готова. Ми ще повоюємо. Ми ще не стомилися від війни. Ми ще не готові стати на коліна. Хто б не був президентом...
Юлія Фомічова, черкаська журналістка
Пост з особистої сторінки у Фейсбук
