Тільки для молодших поколінь черкащан поняття «віялове» відключення світла є чимось незрозумілим. Усі решта добре пам’ятають сутінкові 90-і минулого століття, та й початок міленіуму, щоб була бодай якась причина сумувати за ними. Але через нестачу палива для вітчизняних ТЕС та ТЕЦ, які виробляють майже половину всієї електроенергії у країні, українці загалом і черкащани зокрема можуть знову пригадати практику «сидіння при свічках»: чотири години на день, у періоди пікового навантаження – з 8.00 до 10.00 і з 20.00 до 22.00 планується тимчасове відключення електропостачання.
Звідки електрика? Основою електроенергетики країни є Об’єднана електроенергетична система, яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів. ОЕС взаємодіє з енергосистемами сусідніх держав, забезпечує експорт та імпорт електроенергії. До її складу входять вісім регіональних електроенергетичних систем: Дніпровська, Донбаська, Західна, Кримська, Південна, Південно-Західна, Північна і Центральна, зв’язані між собою системоутворюючими і міждержавними лініями електропередачі напругою 750 кВ і 330-500 кВ.
Централізоване виробництво електричної енергії в ОЕС здійснюють 14 найпотужніших теплових і вісім гідравлічних електростанцій, які входять до складу шести державних та приватних акціонерних енергогенеруючих компаній: Західенерго, Центренерго, Дніпроенерго, Київенерго, Донбасенерго підпорядкованих Мінпаливенерго України, та чотири АЕС, які входять до складу Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».
Теплові електростанції дають 49,6% всієї електроенергії, атомні – 42%, ГЕС – близько 8,4%. Сонячні та вітрові електростанції, які все ж є в Україні, поки що виробляють (порівняно з іншими типами електростанцій) надзвичайно малу кількість електроенергії, на відміну від інших країн, в енергосистемах яких зазначені типи електростанцій відіграють вагому роль (наприклад, Швеція, Німеччина, США).
Розподіл електроенергії в ОЕС України здійснюють 24 обласні та міста Києва акціонерні енергопостачальні компанії. Транспортування електричної енергії від енергогенеруючих до енергопостачальних компаній магістральними і розподільними електромережами країни забезпечує Національна енергетична компанія «Укренерго», до складу якої входять вісім згаданих вище регіональних електроенергетичних систем.
Тобто, Черкаська теплоелектроцентраль (ТЕЦ) є виробником електричної енергії (і тепла, але це вже інша розмова), а ПАТ «Черкасиобленерго» – енергопостачальною компанією (тобто, для пересічних споживачів – продавцем).
Черкаська ТЕЦ належить до потужних (за градацією, прийнятою в Україні, такими вважаються електростанції, потужність яких становить від 25 до 250 МВт). За даними 2010 року, потужність нашої ТЕЦ 230 МВт. До речі, 2006 року Черкаська ТЕЦ практично відмовилася від використання природного газу, здійснивши перехід на використання кам’яного вугілля.
Але не залежно від того, скільки електроенергії виробляють місцеві електростанції, вони є складовими ОЕС, тобто електроенергію усі споживачі – і промислові, і населення – отримують з єдиної енергосистеми країни. І якщо в одній зі складових частин ОЕС зменшується виробництво, то її неможливо компенсувати швидко за рахунок інших, тож зменшується загальна кількість електроенергії в усій системі.
Не економія, а раціональне використання
У зв’язку з цим ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося до городян з проханням вжити заходів щодо зниження електроспоживання в період з 8-ї ранку до 10-ї вечора. Це дозволить забезпечити стале функціонування ОЕС України та електрозабезпечення споживачів Черкаської області. Особливо перевантаження мереж відбувається у так звані «години пік», як ми вже зазначали, орієнтовно з 8-ї до 10-ї та о 20.00-22.00. Тому черкащан просять у цю пору не вмикати потужні електроприлади: праски, пральні машини, бойлери, електрообігрівачі (що стає актуальним у зв’язку із похолоданням). Інакше вимкнень не уникнути.
– Якщо добове електроспоживання брутто електропередавальної організації не зменшиться на 20% у визначений період часу, Міненерговугілля рекомендує впроваджувати заходи щодо примусового обмеження споживачів в окремі години доби. Для кожної області є встановлені конкретні ліміти потужності. Тому мова йде не про разову економію – у випадку є електроенергією такий вислів не є коректним, її не можна відкласти «про запас», а про постійне раціональне використання. Адже у випадку, якщо область перевищить споживання електричної енергії, у дію введуться графіки аварійних відключень (ГАВ). Запровадження таких Графіків означає, що при виникненні енергодефіциту та браку потужності, за командою диспетчера енергосистеми, обленерго будуть вимикати споживачів від світла. При застосування ГАВ відключенню підлягають тільки побутові споживачі (населення) без відключення промислових підприємств, – зазначили у прес-службі відомства на початку вересня.
Проте, проаналізувавши наявні запаси вугілля, взявши до уваги ситуацію, що 80 відсотків шахт на Донбасі, які й постачали вугілля для роботи вітчизняних ТЕС, наразі не функціонують, та врахувавши надходження «чорного золота», які мають прибути до України за угодами на постачання з Південно-Африканської республіки та Австралії, Міненерговугілля у відповідному листі від 16 вересня 2014 року повідомило, що прийнято рішення застосовувати Графіки аварійних вимкнень для усіх споживачів однаково – і для промислових, і для населення областей.
Тут варто зазначити, що всі промислові підприємства, а також комунальні заклади, зокрема лікарні, і державні установи мають пристрої резервного живлення на випадок аварійних відключень.
У випадку є введення ГАВ (як жартують українці, високопосадовці вчергове гавкнули на своїх громадян), такими приладами резервного живлення доведеться запастися й пересічним городянам.
Чи боїшся ти темряви?
Врятувати городян від темряви й освітити їхні домівки у разі відключень електроенергії можуть свічки, ліхтарики і ліхтарі, генератори. Перші із зазначених джерел світла придбати сьогодні досить просто, та й коштують вони недорого: одна звичайна парафінова свічка від 4 грн і вище – до вишуканих воскових чи змішаного матеріалу. Проте вони не відновні – згоріла, та й усе. Ліхтарики вже є на порядок дорожчими і потребують наявності запасу батарейок. Проте, на відміну від свічок, слугуватимуть вам довше.
На вищому щаблі як за ціною, так і надійністю, стоять акумуляторні ліхтарі. Їхня вартість коливаються від 52 грн до 659 грн, залежно від потужності. Найдорожчий із бачених нами, має потужність 10 Вт. Такі ліхтарі можуть тимчасово замінити штучне освітлення у помешканні, проте опісля акумулятори доведеться зарядити… від електромережі. Тобто, десь зекономили, а десь завантажили.
Генератори електроенергії є резервним джерелом електроенергії, який може бути застосованим лише у приватному будинку або на об’єктах побутового та промислового призначення. Але оскільки приватні садиби займають значну території міста, то варто про них згадати.
За наявності вдома генератора, можна не лише забезпечити оселю світлом, але й забезпечити безперебійну роботу побутових електроприладів (холодильники, морозильні камери тощо). Щоправда, економія тут примарна, оскільки за лічильником за споживання електроенергії платитимемо менше, але для роботи генератора потрібне паливо: бензин, солярка або газ (не кажучи про те, що генератори – це найдорожчі із резервних джерел живлення).
Відразу після опублікування інформації про ГАВ, навколо генераторів здійнявся великий ажіотаж. Так, в гіпермаркеті «Епіцентр», на сьогодні генератори у вільному продажі відсутні. За словами Олексія, консультанта магазину, на початку вересня вже все розкупили. Замовлення товару можливе, але при повній передоплаті. Вартість генератора (потужністю 5 кВт), який працює на бензині, становить близько 10 тисяч гривень, газовий (потужністю 2,8 кВт) – близько 7-8 тисяч. Чи будуть ціни на пристрої рости і надалі – консультант магазину наразі не знає. Зазначив тільки, що ціна приладів за останні місяці й так зросла у зв’язку зі зміною курсу гривні.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
