Крихітні сестрички-красунечки – Поліна, Каріна й Софія Тарасенки – народилися 29 березня. Молоді батьки Віталіна й В’ячеслав про такий дарунок долі навіть і не думали, інформує "Нова Доба".
– На дванадцятому тижні вагітності разом із чоловіком пішли на перше УЗД. Ніколи не забуду, як лікар трохи спантеличено сказав: «У вас буде двійня, але ні… таки трійня», – пригадує 22-річна мама.
Таку незвичайну новину Віталіна сприйняла досить спокійно. Натомість В’ячеслав був дуже здивований.
– Я б навіть сказав – у шоці, – з усмішкою говорить тато. – У моїй родині та Вітиній раніше народжувалися двійнята. Тож припускали, що й в нас таке може бути. Але, щоб трійня, – про таке ні думати, ні мріяти не могли. Хоча я хотів, щоб у нашій сім’ї було троє дітей, тільки по черзі.
Несерйозно сприйняли звістку й майбутні бабусі та дідусі.
– Мама до останнього думала, що ми жартуємо, аж поки не побачила результати УЗД, – додає Віта Тарасенко.
Піклуватися про дівчаток молодій мамі допомагають батьки, а також чоловік.
– Сам уже можу й підгузки міняти, й годувати. Віта всьому навчила. А спершу боявся навіть у руки взяти, – усміхається В’ячеслав. – Щасливий, що їх троє, та ще й дівчата – завжди мріяв про донечок.
– У нас мама універсальна: годує малечу з двох рук, вигадуючи різні комбінації. І як тільки у неї це виходить?.. – долучається до розмови мама В’ячеслава, Галина Миколаївна. – А поки вона з двома, хтось третю бавить.
Пані Галина відзначає, що в районі останній раз трійня народжувалася більше двадцяти років тому. В області ж трійні народжуються не частіше, ніж раз на 5–6 років.
– Сама виховала двох синів, тож дуже хотіла онуку. Та про дівчинку навіть боялася загадувати, бо вже так повелося, що в родині самі хлопці народжуються. А тут діти такий подарунок зробили, – не приховуючи щасливої усмішки, говорить бабуся.
З трьох немовлят Поліна й Каріна – близнятка.
– Вони дуже схожі, й народилися майже однієї ваги. А от Сонечка – найменша, хоча вже набирає вагу, щічки кругленькі з’являються, – каже мама дівчат.
Разом подружжя два роки. Познайомилися на весіллі в друзів: Віталіна була за страшу дружку, В’ячеслав – за боярина. З тих пір не розлучалися.
– Навчаюся на третьому курсі в Полтаві на педіатра. Щоправда, зараз узяла академвідпустку, – говорить Віталіна.
В’ячеслав же наразі безробітний. Коли дружина була на солідному терміні вагітності, він кілька разів відпрошувався, щоб мати можливість допомагати Віталіні в іншому місті. Так і втратив роботу. Живе подружжя в батьків Славка, в рідному Чорнобаєві.
– Покладатися доводиться тільки на себе. Будували будинок для дітей, тепер невідомо, коли завершимо. З роботою в райцентрі теж дуже непросто, – бідкається Галина Миколаївна.
Навіть коляска для трійнят – задоволення не з дешевих. По-перше, їх роблять тільки за кордоном. По-друге, та, що на зиму, коштує від 15 тисяч гривень, стільки ж і літня.
– Ціни на все дитяче просто вражають. Ось, приміром, пелюшка коштує двадцять п’ять–тридцять гривень, шкарпеточки – вісімнадцять, комбінезончик тоненький – дев’яносто. А нам усе втричі більше треба, дуже не накупишся, – говорить бабуся. – Соціальні виплати ще не отримували – зібрати потрібні документи ціла проблема, потрібно просто безліч довідок.
До всього, малюки народилися недоношеними. На лікування молода сім’я витратила більше 20 тисяч гривень. В однієї з дівчаток були проблеми з легенями, тож вона потрапила до реанімації.
– Двоє інших – у палату для недоношених. Віта взагалі була в обласній лікарні, – розповідає Галина Миколаївна. – Тож перші дні було особливо не просто: довелося і похвилюватися, і побігати. Та дякувати нашому лікарю Валентині Саражиній – допомогла й дітей виходити, й нам усім об’єднатися.
Шкода, але всі труднощі молода багатодітна сім’я має долати самостійно. Покластися можуть хіба що на батьків. А от з боку влади – як обласної, так і районної, – жодної підтримки. Подружжя до останнього чекало на візит можновладців, але розділити радість із молодими батьками в них так і не знайшлося можливості.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
