Що таке «ProZorro»?

Це електронна система державних закупівель, яка дозволяє всім охочим відстежувати закупівлі онлайн і зобов’язує владу обирати підприємця чи постачальника за найкращим співвідношенням ціна-якість. Торги відбуваються за принципом редукціону (торги на пониження) – замовник виставляє ціну, за яку він готовий придбати товар чи послугу, а постачальники роблять свої пропозиції. У кого ціна буде найменшою, той і отримає замовлення.

Закон України «Про публічні закупівлі» з 1 квітня цього року зобов’язав перейти на «ProZorro» всі міністерства, державні служби, агенції та інші установи, а з 1 серпня – усі місцеві органи самоврядування. Проте лише в частині надпорогових сум.

Що таке допорогові й надпорогові суми?

Закон зобов’язує здійснювати електронні аукціони на всі надпорогові закупівлі. Тобто коли вартість товару чи послуги дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1, 5 млн. грн. Усі інші закупівлі вважаються допороговими. Уцілому по всій країні вже вдалося заощадити близько 1,5 мільярда гривень.

Саме довкола проведення закупівель на допорогові суми в Черкасах точаться запеклі суперечки.

На розгляд у міську раду внесли два проекти рішення. Перший, розроблений департаментом економіки та розвитку, вносив міський голова Анатолій Бондаренко. Проект передбачав 50-тисячний поріг закупівель та включав лише товари та послуги. Другий проект рішення – депутата Олексія Романова (фракція «Самопоміч»). Він передбачає закупівлю товарів і послуг від 10 тисяч гривень і проведення робіт на суму від 30 тисяч гривень.

10 травня депутати нібито досягли компромісу про єдиний проект рішення. У нього мають включити роботи з порогом закупівель у 100 тисяч гривень. Для товарів і послуг поріг може становити 30 тисяч.

Щоб перейти на систему «ProZorro», не обов’язково чекати рішення міської ради. Для цього достатньо розпорядження міського голови або ж виконкому.

На електронні закупівлі через «ProZorro» майже 9 місяців тому частково перейшла Черкаська обласна адміністрація. Про досвід області розповідаєдиректор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Роман Карманнік:

«У нашій області в тестовому режимі почали випробовувати «ProZorro» ще в липні 2015. Перше доручення голови ОДА полягало в тому, щоб у пілотному режимі в кожній галузі взяти кілька установ і спробувати щось придбати через цю систему і подивитися, як воно працює. Спочатку робили торги лише по товарах від 20 тисяч, тому що це найпростіше для початку. Ми спробували, подивилися, що в середньому відбувається економія близько 15%. Звісно, на початку великого ентузіазму й готовності використовувати систему «ProZorro» у розпорядників коштів не було. Але все ж вирішили не чекати початку дії закону, а вирішили, що можемо і раніше це робити.

Якби хтось дійсно бажав працювати в цій системі, то вони мали таку можливість ще з минулого року. Але в багатьох випадках дійсно натрапляєш на небажання переходити на «ProZorro». Для її впровадження не обов’язково потрібне рішення міськради, можна просто починати працювати через цю систему і не чекати рішень. У цьому питанні більше політики, ніж практики. Це також є індикатором того, наскільки ти сучасний керівник, наскільки ти відповідаєш вимогам часу та готовий змінюватися».

Найбільші противники системи «ProZorro» в Черкасах, депутати від «БПП» Олександр Радуцький і «Батьківщини» Юрій Тренкін, лякають черкащан такими тезами: в місті зупиняться ремонти доріг; для обслуговування системи потрібно найняти купу людей; в інших містах, де вже діє «ProZorro», не все так гладко, і, зрештою, система «ProZorro» не дає економії. Ми розібралися у їхніх «страшилках» і зʼясували наступне.

Система «ProZorro». Міфи і реальність

Міф №1. Впровадження «ProZorro» стало негативним досвідом для інших міст

На одній із сесій директорка департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради Ірина Удод наголошувала: в багатьох містах України, де вже діють електронні закупівлі, торги не відбуваються. Як приклад, навела досвід Дніпропетровська. Там, за її словами, відбулося лише 3 торги на проведення робіт, не відбулося – 10, відмінено – 31.

Секретар міськради Олександр Радуцький радісно повідомив, що Дніпропетровськ відмовився від використання «ProZorro» до 1 серпня 2016 року. Насправді все не зовсім так.

Куратор впровадження реформи держзакупівель у Дніпропетровському регіоні Артем Романюков розповів, що в Дніпропетровську від роботи через «ProZorro» відмовився лише один департамент – житлово-комунального господарства. Відмовився на один місяць – до 1 червня. Дніпропетровські чиновники пояснюють це так: «Бо бюджет міста ухвалили лише у березні». Артем Романюков припускає, що відмовилися від використання «ProZorro» саме через корупційну складову, адже через електронну систему практично неможливо робити "відкати" та укладати договори із "потрібними" постачальниками чи виконавцями робіт:

«Те, що у нас не проводяться закупівлі через «ProZorro» – це маячня, можна на сайті http://bi.prozorro.org/ в режимі реального часу подивитися статистику. Ми почали працювати через цю систему із серпня 2015, тоді на «ProZorro» перейшла Дніпропетровська ОДА, потім – окремі райони самого Дніпропетровська, далі приєдналися інші міста з області. Загалом за цей час вдалося зекономити приблизно 40 млн. грн».

Міф №2. Впровадження «ProZorro» зупинить усі роботи в місті

Одним із аргументів чиновників, зокрема секретаря міськради Олександра Радуцького, була загроза "колапсу" всіх робіт у місті. Олександр Романович на сесії міськради чи не найактивніше доводив, що якщо депутати не хочуть зупинити роботи в місті, то за «ProZorro» зараз голосувати не можна: «Ви хочете, щоб ремонти в садочках припинилися? Ви хочете, щоб дороги не ремонтувалися? Не треба ставити над Черкасами експерименти!», – емоційно висловився на останній сесії Олександр Романович.

Чи дійсно перехід на систему державних закупівель зупинить роботи у місті? Ми запитали про такий ризик у практиків.

Артем Романюков (Дніпропетровськ):

«Таке може бути лише у випадку, коли ці роботи проводяться без укладених письмових угод, і підрядники вкладають у це свої кошти, щоб потім "відбити" їх, звісно ж, за попередньою домовленістю із чиновниками. Це корупція у чистому вигляді, адже якщо роботи проводяться з усіма необхідними документами, їх ніхто не зупинятиме. А от якщо угоди немає, тоді підряднику доведеться реєструватися у системі і вже через «ProZorro» намагатися виграти торги».

Директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Роман Карманнік припускає: такий ризик можливий. Однак уточнює, що до 1 серпня – це «тестовий» період, коли міські департаменти ще мають час навчитися працювати із системою. І на початку, можливо, будуть помилки:

«Ніякого апокаліпсису не станеться. Звісно, можливі будуть такі ситуації, коли не відбуватимуться торги, і той, хто матиме на меті показати, що система не працює, знайде такі способи. Але будь-які недоліки «ProZorro», про які говорять, вони є значно дрібнішими за ті переваги. І ці плюси перекривають усе».

Міф №3. «ProZorro» – приватний бізнес-майданчик, де на державних закупівлях заробляють гроші

Ще раніше – 29 березня – Олександр Радуцький намагався переконати депутатів і жителів Черкас у недоліках системи. Мовляв, «ProZorro» – це приватний майданчик, за роботу якого доведеться платити купу коштів із державного бюджету:

Насправді ж «ProZorro» – це і є система державних закупівель. Із початку 2016 року ГО «Transparency International Україна», що розробляла систему, передала права на неї державному підприємству «Зовнішторгвидав України», яке підпорядковано Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Саме ДП «Зовнішторгвидав України» керує порталом tender.me.gov.ua, на якому, згідно з законодавством, повинні публікувати всі тендерні заявки на державні закупівлі.

Роман Карманнік пояснює, що система була, є і буде безкоштовною для державних замовників. Тобто ніяких 15 мільйонів гривень з міського бюджету не витрачатимуть на обслуговування «ProZorro»:

«Платною вона є тільки для бізнесу, який хоче торгувати з державою, оскільки сама по собі система повинна кимось утримуватися. Але там абсолютно незначні суми – від 17 гривень до 1700, але це вже у разі укладання мільйонних угод. Тобто з державного бюджету на «ProZorro» не витрачається ні копійки».

Міф №4. Система «ProZorro» не дає економії, а низький поріг закупівель ускладнить роботу департаментів

Після останньої сесії міськради депутат фракції «Батьківщина» Юрій Тренкін пояснив, що в нинішньому вигляді голосувати за впровадження системи електронних закупівель «ProZorro» не можна було, оскільки проекти мають суттєві недоліки:

«Сама електронна система закупівель не дає економії. Економію дає система, яка чітко має бути прописана, контрольована третьою стороною і працюватиме прозоро, – говорить Юрій Тренкін. – У цьому законопроекті немає нічого з точки зору господарника. Тобто ніякої користі місту у тому стані, в якому зараз є проект, поданий Романовим, він не принесе. А негатив дуже великий може викликати. Прийняття одного чи другого недолугого проекту рішення вводить Черкаси в стан кризи. Тому я вважаю, що краще взяти паузу, доопрацювати ці два законопроекти, і вийти з одним – доопрацьованим та погодженим з усіма фракціями проектом щодо системи «ProZorro», щодо якої я – «за».

Яким же чином може відбуватися економія? Координаторка КМГО «Молода Черкащина» Вікторія Феофілова розповідає, що насправді економія відбувається через високу конкуренцію: «Саме щоб уникнути ручного розподілу коштів, і була запроваджена система «ProZorro». Найкраще вона працює тоді, коли там є конкуренція. Розпорядник коштів фізично не може знати усіх постачальників якихось товарів або виконавців робіт по всій Україні. А тепер до закупівель товарів і послуг може доєднатися будь-яка людина, будь-яке підприємство, і це значно розширює ринок. Можливо, в іншому місті знайдуться пропозиції, які будуть більш вигідні, які будуть якіснішими і дешевшими. Звісно, «ProZorro» – це не панацея від корупції, але це значно ускладнить шлях реалізації своїх корупційних мотивів і схем».

Артем Романюков (Дніпропетровськ): «Перша закупівля, яку ми здійснили через «ProZorro» – це був офісний папір на суму 5000 грн. Раніше його купляли за 83 гривні за пачку, а через систему електронних закупівель вдалося придбати папір за ціною 50 грн/пачка. Тобто економія вже очевидна. Але найголовніше у цій ситуації було те, що за 50 грн його продав той самий постачальник, в якого адміністрація 10 років поспіль купляла папір по 83 гривні! Тобто підприємець побачив, що ці торги тепер електронні і не треба, можливо, комусь щось "заносити", і виграв ці торги за нижчою ціною».

Міф №5. Для впровадження системи «ProZorro» потрібен додатковий штат працівників

Директор департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради Ірина Удод тиждень тому наполягала на тому, щоб генеральним замовником торгів залишився її департамент. Аргументує це тим, що в іншому разі кожному департаменту потрібно буде розширювати штат і брати додаткових співробітників, які мали б спеціальну освіту та здійснювали закупівлі: «Це спростить роботу розпорядникам коштів і в плані навчання, і матеріально-технічного забезпечення. Тобто якщо якомусь департаменту треба буде здійснити допорогові закупівлі, вони просто формуватимуть свої вимоги і направлятимуть їх нам, а ми вже займатимемося торгами. Це така своєрідна оптимізація».

Депутат міськради від фракції «Самопоміч» Олексій Романов спростовує такі зауваження і каже – це все маніпуляції: «Це є спроба певної монополізації, аналогічно до тендерного комітету, до якого є претензії навіть у міського голови. Можна у кожному департаменті взяти по одній людині, яка і так вела документацію, і вона займатиметься цими торгами. Насправді навчання відбувається близько 5 днів, максимум – тиждень. Це дуже проста система, і будь-хто може переконатися в цьому, якщо зайде на сайт «ProZorro». Крім того, зараз є безліч безкоштовних навчань, курсів саме для держслужбовців і чиновників. Майданчики згодні приїжджати в будь-який момент і проводити навчання, тому в цьому проблем немає».

Практики, які вже мають досвід роботи з електронною системою закупівель, переконують: не варто боятися впровадження «ProZorro», гальмування процесу лише вказуватиме на тих, хто не хоче відмовлятися від "годівнички" та рухатися вперед.

Роман Карманнік: «Не варто боятися, що можуть з’явитися нові постачальники, тут працюють ринкові умови економіки, а не "договорної" економіки, коли все вирішується через знайомства та особисті контакти. Державні закупівлі через «ProZorro» стимулюватимуть малий і середній бізнес до розвитку, до підвищення ефективного виробництва, а це дуже добре для економіки України загалом.

Система «ProZorro» створена не тільки проти корупції. Вона також порушує питання ефективності державних закупівель. Міністерство економіки робило аналітику, де виявилося, що втрати від корупції приблизно такі ж, як і від неефективно розтрачених коштів та неефективних державних закупівель».

Нагадаємо, 31 березня депутати міської ради вже провалили голосування за впровадження «ProZorro». Тоді на розгляд сесії Черкаської міськради виносили два проекти рішень: авторства департаменту економіки та розвитку та авторства депутата від «Самопомочі» Олексія Романова. 15 громадських організацій міста підтримали проект Олексія Романова. Проте лише 14 депутатів проголосували за нього. Не голосували за нього присутні на сесії депутати від фракцій ВО «Батьківщина», ВО «Черкащани», «Радикальної партії Олега Ляшка» та «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко був відсутній під час голосування. Другу спробу запровадити «ProZorro» у Черкасах депутати зірвали 5 травня. Тоді Олександр Радуцький після перерви закрив засідання. Мера в сесійній залі знову не було. Наступна спроба запровадити електронну систему закупівель у Черкасах має відбутися 13 травня 2016 року.