Йому трохи більше за сорок і до повномасштабного вторгнення він жив та працював в рідному селі на Чорнобаївщині та виховував сина. Але лютий минулого року змінив життя Валентина. Від став військовослужбовцем та ніс службу в одному із підрозділів 118-ї бригади.
"У січні цього року разом із побратимами виконував бойове завдання в районі Вугледару. Там черкаські тероборонівці, разом із побратимами з іншої бригади, запекло билися із «елітою» рашистської армії морпіхами із Владивостоку. Під час бою українці потрапили в часткове оточення і коли виникла проблема з евакуацією пораненого побратима, Валентин, не вагаючись, визвався винести товариша із зони ураження самотужки", - повідомляють у 118 окремій бригаді ТрО..
«Сам подужаєш?», - здивувалися хлопці. «Винесу... », - запевнив тероборонівець.
Як розповідав потім сам Валентин: «Взяв обережно пораненого і побіг. Відніс на пункт евакуації і потім повернувся до хлопців».
В контактному бою українці «відкинули» російський спецназ та вийшли із оточення.
«Ці «славетні» тихоокеанські морпіхи дохнуть, як і інші», - додає тероборонівець.
Після випадку з евакуацією пораненого, побратими дали Валентину позивний «Бик». Військовий на це не ображається. Бо дійсно має від природи силу та хоробрість.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Знищували бійців “елітного” підрозділу”: тероборонівець з Черкащини про бої біля Вугледару
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
