Черкащина. Область в «зеленій» зоні під час пандемії

30 липня 2020, 20:43

В умовах хвилеподібного поширення пандемії, спричиненої COVID-19, інтенсивність захворюваності в регіонах України різниться в десятки разів. На думку інфекціоністів, показники залежать від кількох об’єктивних і суб’єктивних чинників, серед яких не тільки суворість карантинних обмежень, - інформує "Тиждень.юа".

Одним із об’єктивних факторів є наближеність до західних кордонів України.

- Чітко помітно, що захворюваність на заході України значно вища, ніж загалом у державі, — зауважує лікар-епідеміолог Любов Майборода. — Не секрет, що в західних областях більше заробітчан. Тож Західна Україна — основне джерело інфікування всієї країни.

Водночас чинниками, що обмежують поширення інфекції, є великий відсоток жителів сільської місцевості та відносно низька густота населення.

- Центральні та східні області (крім Харківської) мають нижчу захворюваність зокрема й через відсутність дуже великих міст, — зазначає Любов Майборода.

Технології протистояння коронавірусній хворобі суттєво відрізняються в різних частинах України. Якщо в областях, які офіційно називають регіонами зі значним поширенням COVID-19, а неофіційно червоною зоною, завдання номер один — будь-якими способами загасити епідемічну пожежу, то в областях із кращою ситуацією, у так званій зеленій зоні, у влади й медиків з’являються додаткові можливості утримувати епідемію під контролем.

Епідемічну ситуацію в кожній області фахівці оцінюють за чотирма показниками. Перший — заповненість ліжкомісць профільних лікувальних закладів. Другий — середня кількість тестувань методом ПЛР-аналізу або імуноферментного аналізу. Третій — коефіцієнт виявлення випадків інфікування коронавірусною інфекцією. Четвертий — динаміка зростання випадків інфікування коронавірусною інфекцією. За всіма цими показниками Черкащина впевнено належить до регіонів із контрольованою ситуацією й залишається в зеленій зоні (див. «В масштабах області»).

Половина всіх випадків захворювань на COVID-19 у регіоні припадає на обласний центр. Поширеність хвороби в районах залежить від кількох чинників: їх наближеності до Черкас (чимало жителів довколишніх районів працюють на черкаських підприємствах), кількості населення райцентру, а також від випадкових спалахів, викликаних занесенням інфекції заробітчанами, медиками, водіями громадського транспорту тощо. Найменше постраждали від хвороби райони із невеликою кількістю міського населення.

Віддаленість Черкащини від західних кордонів і відносно низький відсоток міського населення дають нині змогу владі й медикам утримувати контроль над поширенням коронавірусної хвороби в області. І судячи з усього, вони належно використовують цю перевагу. Всі опитані нами фахівці підтверджують якісну організацію процесу боротьби з COVID-19 на Черкащині.

На думку начальниці управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Лариси Кошової, контролювати поширення COVID-19 дають змогу масовість і безкоштовність ПЛР-тестувань. Цим методом спеціально створені мобільні бригади медиків обстежують тих, хто прибув з-за кордону, хто має симптоми, властиві коронавірусній хворобі, а також їхніх контактних осіб. Установлення й обстеження контактних осіб називається епідеміологічним розслідуванням.

Коли ми обстежуємо контактних осіб, то виявляємо інфікованих, навіть тих, у кого хвороба має безсимптомний перебіг, — каже Лариса Кошова. — Такі люди перебувають на самоізоляції.

Від самого початку епідемії на Черкащині, незважаючи на брак техніки й матеріалів для обстеження, було здійснено значно більше обстежень (у розрахунку на 10 тис. осіб населення), ніж загалом по Україні. І сьогодні область стабільно належить до п’ятірки українських регіонів, де ПЛР-тестів роблять найбільше. Це дає змогу вчасно виявляти й локалізовувати вогнища COVID-19. Ефективність такої практики чітко проявилася під час спалахів коронавірусної хвороби в кількох містах області: Кам’янці, Умані й Черкасах.

Ще однією успішною практикою стала ефективна система госпіталізації осіб із непідтвердженим і підтвердженим діагнозом COVID-19.

- Вдалим є рішення сконцентрувати лікування хворих на COVID-19 у кількох медичних закладах, — вважає директорка Черкаської міської інфекційної лікарні Світлана Волгіна. — Так, лікарнями так званої першої хвилі прийому пацієнтів із коронавірусною інфекцією на Черкащині визначили Черкаську інфекційну лікарню, інфекційне відділення Уманської міської лікарні, обласну лікарню, а також три районні лікарні: Черкаську (у с. Червона Слобода), Золотоніську і Шполянську. Тобто в нас пацієнти не розосереджені по лікувальних закладах усіх районів.

На переконання черкаських фахівців, скерування госпіталізації на невелику кількість закладів спростило розв’язання організаційних питань, особливо на початку епідемії, коли було ще не до кінця зрозуміло, наскільки серйозним викликом для системи охорони здоров’я стане коронавірусна інфекція.

Ще одним позитивним досвідом Черкащини в боротьбі з COVID-19 стала успішна співпраця керівників закладів і установ охорони здоров’я. Уже в перші дні епідемії, коли доводилось оперативно реагувати на ситуацію, а необхідних нормативних документів іще не було, керівники лікарень та Обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф відпрацювали систему критеріїв визначення, яких пацієнтів слід доправляти до певного медичного закладу.

- Щодня диспетчери швидкої допомоги отримують інформацію про наявність вільних місць, — розповів директор Обласного центру ЕМД Ігор Фесун. — Наприклад, щодня об 11:00 нам повідомляють, що є п’ять вільних діагностичних місць в обласній лікарні, десять місць для хворих на коронавірусну хворобу в інфекційній лікарні й чотири реанімаційні місця в обласній. На підставі цієї інформації диспетчер вирішує, куди везти пацієнта. Наприклад, якщо у нього наростає дихальна недостатність або є супутні патології, намагаємося влаштувати його в обласну, бо там працює спеціальна реанімація.

- Сьогодні мене дехто звинувачує, що я ще до початку епідемії не організував закупівлю достатньої кількості захисних засобів. Але уявіть собі, що про мене сказали б, приміром, у січні, коли коронавірусну інфекцію вважали лише китайською проблемою, якби я просив виділити бюджетні кошти на тисячі масок і захисних костюмів, — сказав у розмові з Тижнем керівник одного з лікувальних закладів.

Проте коли COVID-19 з’явився в Україні, то владі й директорам медичних закладів на Черкащині вдалося дуже швидко зорієнтуватися й іще до епідемії в Україні забезпечити регіон засобами індивідуального захисту, принаймні медиків лікарень першої хвилі та швидкої допомоги. За словами голови облдержадміністрації Романа Боднара, Черкащина — лідер із забезпечення закладів охорони здоров’я засобами індивідуального захисту в Україні.

Проблему неповороткості бюрократичних процедур удалося розв’язати за допомогою меценатів із-поміж представників великого й середнього бізнесу.

- Нам вдалося налагодити співпрацю з громадським сектором і з бізнесом, — розповідає Роман Боднар.

— У рамках проекту «Спільнодія Черкащини: здолати COVID-19», який було започатковано в умовах старту поширення коронавірусної інфекції в нашій області, об’єдналися громадські активісти, бізнес і влада. Це дало нам можливість у перший складний період швидко закупити всі необхідні засоби індивідуального захисту і скласти графік подальших закупок, адже в перші два тижні ціни на ЗІЗ виросли в рази. Бізнес, який має власну логістику роботи з імпортерами, передусім із Китаю, дуже швидко налагодив поставки й уклав контракти, що дало нам можливість сформувати чіткий план поставок і через ажіотаж не витрачати надмірних коштів. Представники громадськості моніторили ціни й фіксували інформацію про потреби медичних закладів.

- Злети і спади — це нормально для епідемічного процесу, — каже директорка Черкаської міської інфекційної лікарні Світлана Волгіна. — Багато говорять про нову велику хвилю, яку очікують восени, і вона, вочевидь, буде. Річ навіть не в активізації вірусу з приходом холодної погоди, а в послабленні захисних механізмів людського організму. Холод сприяє розвитку запального процесу на слизових оболонках. Це може призвести до того, що частина людей, заражених коронавірусною інфекцією, які в теплу пору одужують майже або взагалі без симптомів, восени хворітимуть важче.

Відповідно до світової й української практики, таку особливість перебігу епідемій гострих респіраторних інфекцій беруть до уваги епідеміологи, а за їхніми рекомендаціями на неї зважає влада. Завдяки відстеженню коливань поширення хвороби запроваджують механізм посилення й послаблення карантину. Завдання такої тактики — до того часу, коли з’явиться вакцина, утримати контроль над збільшенням кількості інфікованих людей, щоб не допустити різких стрибків їхньої кількості й мати можливість і ресурси для ефективної допомоги представникам груп ризику: літнім людям і особам із хронічними захворюваннями. Отже, з одного боку, досягається збільшення колективного імунітету населення, а з іншого — мінімізується інвалідизація і смертність.

На переконання епідеміологів, у разі появи нової великої хвилі захворюваності на Черкащині кількості місць у лікарнях першої хвилі вистачить, адже сьогодні для надання допомоги пацієнтам із коронавірусною хворобою залучають одночасно не більш ніж три лікарні з передбачених шести. За підрахунками черкаських медиків, система охорони здоров’я області без особливих проблем витримає збільшення навантаження в кілька разів. Наразі лікарні першої хвилі Черкащини завантажені на 10%. 

Коментарі

Вгору