2024 рік став рекордним за кількістю випадків в Україні домашнього насильства, Черкащина - не виняток. Так, за останні чотири місяці 2023 року кількість випадків домашнього насильства в області зросла орієнтовно на 20% проти аналогічного періоду 2022 року. За перші чотири місяці 2024 року кількість виявлених осіб, які вчинили домашнє насильство, збільшилася на 15%. Щоби допомогти жінкам, які страждають від домашнього насильства, на Черкащині працюють спеціальні кризові центри. Один із таких - «Мережка» - діє в Черкасах. Як допомагають жінкам відновити ментальне здоров'я, піти від кривдника та розпочати нове життя - дізнавалися журналістки «Про все».
Селені 28 років. Вона з двома дітьми вже близько року проживає у жіночому кризовому центрі «Мережка». Потрапила до притулку через знущання чоловіка.
- У стосунках з чоловіком я була три роки. Перші прояви насильства почалися, коли у нас народилася перша дитина. До цього стосунки з чоловіком були дуже хороші. Спершу він мене штовхав, хапав за горло. Але коли почалася повномасштабна війна, я була вагітною другою дитиною. Він почав мене бити усім, чим міг. Йому було байдуже, що я вагітна, він казав: «Я з тебе виб’ю ту дитину». Я терпіла, бо думала, що дитина народиться і він заспокоїться, адже це відповідальність. Але після пологів він перестав працювати та почав вживати наркотичні засоби. Казав, що «я тебе два роки утримував, тепер твоя черга». Я довго все це терпіла. Але коли моїй меншій дитині було два місця, він бив мене ходунками і їх частина відлетіла за голову у візочок до дитини. Тоді я зрозуміла, що мені потрібно рятувати себе і дітей, - розповіла Селена.
Вона звернулася до поліції і правоохоронці запропонували їй приїхати до притулку «Мережка». Селена готувалася до втечі з дому, непомітно складала найнеобхідніші речі, які потрібно взяти із собою.
- Коли я йшла, то майже нічого з собою не взяла. У мене немає нікого з рідних поруч – мати померла, батько на війні. Мені не було до кого звернутися. Мені дуже допомогли у притулку. Надали психологічну, гуманітарну допомогу. Я дуже вдячна, що у нас є такі організації, такі гарні люди, які підтримують, направляють і надихають жити далі і рухатися вперед. Наразі я дуже щаслива, оскільки мої діти в теплі, в добрі і я можу займатися своєю улюбленою справою.
У кризовому центрі Селені допомогли вивчитись на бровістку - майстриню з оформлення, моделювання, фарбування та догляду за бровами.
Як на Черкащині допомагають жінкам та дітям, постраждалим від домашнього насильства
У Черкаській області реалізовують програми запобігання та протидії домашньому насильству та підтримки сім’ї, а також діють спеціалізовані заклади та 11 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги.
Крім того, у Черкасах влітку цього року планують відкрити ще один кризовий центр. Для цього проєкту залучена державна дотація в розмірі 8,3 млн грн. У майбутньому тут будуть допомагати особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, зокрема - серед внутрішньо переміщених осіб. Крім того, за проєктом будуть 2 спеціалізовані служби з протидії насильству - денний центр з кризовою кімнатою і притулок. У ньому зможуть проживати до півроку і отримувати необхідну соціально-психологічну допомогу близько 50 осіб. Зараз у приміщенні тривають підготовчі роботи.
Єдиним притулком для постраждалих від домашнього насильства, який наразі функціонує в Черкасах, є жіночий кризовий центр «Мережка».
За словами виконавчої директорки БО “100 % Життя. Черкаси” Марини Стадник, яка адмініструє діяльність кризового центру, заклад розпочав свою роботу у 2015 році у “денному” форматі. З 2019 року кризовий центр приймає жінок цілодобово.
- Під час роботи люди зверталися до нас із різними запитами і так виникла ідея створити жіночий кризовий центр, де можна захищати інтереси жінок, які постраждали від домашнього насильства. Ця тема доволі стигматизована, і більшість жінок себе не ідентифікували як такі, що страждали від домашнього насильства. В суспільстві існує купа стереотипів, наприклад, “б’є - значить любить”. Над цим потрібно досить серйозно працювати, особливо, якщо ми говоримо про віддалені міста та села, де обмежений доступ до інформації, де люди дуже залежні від думки оточуючих і намагаються максимально зберегти стосунки.
За словами пані Марини, притулок функціонує для жінок з Черкащини, але інколи надходять звернення від жінок з інших куточків України.
- Ми надаємо допомогу усім жінкам, які цього потребують. Ми комунікуємо з іншими притулками по Україні, тому маємо можливість переадресувати жінку в інше місце, щоб їй було надано фахову допомогу.
Кожна жінка, яка потрапляє до кризового центру, безоплатно отримує продукти харчування, одяг побутову хімію та засоби гігієни, консультаційний, психологічний та юридичний супровід. Також, за потреби, тут надають допомогу дітям у влаштуванні у дошкільний чи загальноосвітній навчальний заклад.
- Жінок консультують, щоб попередити в майбутньому подібні випадки, навчають фінансовій грамотності. З досвіду нашої роботи - більшість жінок економічно залежні від чоловіків і саме це є однією з головних причин, чому вони не можуть розірвати стосунки і піти від кривдника. Вони не розуміють, де зможуть знайти ресурси для забезпечення себе та своїх дітей. Коли ми бачимо позитивні зміни, що жінка вже готова брати відповідальність за себе і дітей, ми пропонуємо їй пройти навчання, залучаємо донорів. У нас на сьогодні є підтримка від Міжнародної організації з міграції, яка дає можливість оплатити навчання та необхідні базові матеріали, щоб відкрити свою справу і розвивати її, - зазначає Марина Стадник.
Одночасно в притулку може проживати 12 жінок, разом з ними можуть бути їхні діти. Жінки, які звертаються до притулку, повинні укласти договір та дотримуватися правил перебування у закладі.
- Взагалі ми даємо можливість проживання до 90 днів, але кожен випадок індивідуальний і в ньому враховується, наприклад, тривалість перебування в аб’юзивних стосунках (взаємини, в яких одна людина (аб'юзер, агресор, насильник, кривдник) шляхом насильства (фізичного, сексуального, психологічного чи економічного) порушує особисті кордони іншої (постраждалої або жертви) з метою придушення волі та підкорення - ред.). Ми орієнтуємося на результат - досягнення позитивних змін у житті жінки. У притулку не можна вживати алко- та наркотичні засоби. Ми не відмовляємо таким жінкам у поселенні, але ми про це проговорюємо і залучаємо їх до груп, щоб допомогти подолати ці залежності. Також з ними працює психолог.
Постраждала від домашнього насильства може зателефонувати на гарячу лінію притулку самостійно або бути переадресована працівниками правоохоронних органів чи фахівцями, які надають таку допомогу на рівні громад.
- У нас є нічна чергова, яка постійно на зв’язку, і ми вночі можемо прийняти жінку або зазвичай в нічний час жінок привозять до центру представники правоохоронних органів. Якщо ми бачимо на тілі постраждалої фізичні травми, то наполягаємо на медичному обстеженні, оскільки в притулку немає медпрацівників.
Траплялися непоодинокі випадки, коли чоловіки знаходили місце притулку. Тому у правилах проживання у кризовому центрі є важливий пункт - не розголошувати локацію центру, не робити фото локації притулку, не поширювати їх у соцмережах.
- Є жінки, які працюють, і чоловіки відстежували їх за місцем роботи, є ті, хто стежить за дітками. Були випадки, коли інформацію розголошували посадові особи... Кривдники вміють гарно маніпулювати, розповідати, як вони готові змінюватися і як жалкують про скоєне, чим викликають жалість. В притулку є кнопка виклику служби охорони, вона постійно є у працівників і в денний, і в нічний час. Вони досить швидко реагують на ці виклики.
Наразі в центрі є серйозна проблема – неробоча каналізація. Саме приміщення притулку вже досить старе і потребує капітальних вкладень і ремонту.
- Був період, коли ми могли почистити каналізацію, але наразі мешканки притулку взагалі не можуть нею користуватися, - каже Марина Стадник. - Ми дуже потребуємо допомоги у вирішенні цього питання. За підрахунками фахівців із водоканалу, вартість робіт з відновлення каналізації становить 600 тис грн. Самостійно покрити цю суму ми не можемо…
Реквізити для допомоги жіночому кризовому центру «Мережка»:
UA243545070000026006305226841
Банк: АТ "Ощадбанк" МФО: 354507
Отримувач: БО "100% ЖИТТЯ ЧЕРКАСИ" для притулку «Мережка»
Домашнє насильство крізь призму війни
Під час повномасштабної війни кількість випадків домашнього насильства в Україні, та, зокрема, і на Черкащині суттєво збільшилась. За 1 квартал 2024 року до структур, які здійснюють заходи щодо запобігання насильства в сім’ї, надійшло 2 156 звернень. Кількість термінових заборонних приписів становить 903, що на 57% більше, ніж за 1 квартал 2023 року. Кількість осіб, які перебувають на обліку з приводу вчинення насильства в сім’ї, – 3 705 осіб. До Банку даних сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах (з приводу домашнього насильства), внесено 137 сімей. 59 дітей перебували на обліку служб у справах дітей з приводу насильства чи жорстокого поводження з ними.
Фон війни досить напружений і складний, він негативно впливає на психоемоційний стан людей і збільшує рівень напруги, тривожності, агресії та страху. І це, звісно, впливає і на побутові відносини в сім'ї.
- На фоні подій в країні загострюються стосунки в сім’ях, збільшується психологічне навантаження і не всі можуть з цим впоратися, - зазначає Марина Стадник. - За 2023 рік під соціальним супроводом у нас перебувало 105 жінок. Проживало в притулку 46 жінок і 40 дітей. За перший квартал 2024 року послуги отримали 65 жінок і 20 дітей, 16 жінок проживали в притулку і 49 жінок отримали послуги соціального супроводу.
За словами директорки БО “100 % Життя. Черкаси”, один з викликів, який наразі стоїть перед суспільством – домашнє насильство в родинах військовослужбовців, ветеранів.
- Це той момент, з яким ми маємо працювати і на який ми повинні реагувати. У нас є такі звернення від жінок, тут має бути комплексна робота і не лише з жінкою, це мають бути реабілітаційні програми на рівні держави, розраховані на військових, які повертаються з війни, щоб допомогти їм адаптуватися, навчитися контролювати емоції. У нас є такі випадки: жінки говорять, що з війни повернувся той, кого я ніколи не знала.
Водночас збільшення кількості звернень від постраждалих означає те, що жінки стали менше боятися про це говорити. І це завдяки тим змінам, які відбуваються на державному, регіональному, місцевому рівнях. Тому домашнє насильство - це не норма, про нього потрібно говорити і звертатися в організації, де постраждалим нададуть фахову допомогу.
Із 2021 року на базі всеукраїнського пілотного проєкту протидії домашньому насильству «Поліна», до складу мобільних груп якого входили дільничні інспектори, інспектори з ювенальної превенції та патрульні поліціянти, створили сектор протидії домашньому насильству при Черкаському районному управлінні поліції.
- У нас діє мобільна бригада, яка реагує на повідомлення та звернення щодо випадків домашнього насильства, - розповідає старша інспекторка сектору протидії домашньому насильству Черкаського районного управління поліції ГУНП у Черкаській області Катерина Кравченко. - Представники поліції виїжджають на місце події, встановлюють учасників події, постраждалій особі надається консультаційна допомога: куди вона може звернутися за правничою, психологічною, гуманітарною допомогою тощо. Якщо за результатами проведеної оцінки ризиків жінка потребує забезпечення екстреної безпеки, то стосовно кривдника застосовується обмежувальний припис, а постраждалу направляють до кризового центру.
За вчинення домашнього насильства в Україні передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
- До постраждалої особи застосовуються також убезпечувальні засоби – терміновий заборонний припис, який видають строком до 10 днів і за його порушення передбачена адмінвідповідальність. Потім жінка може звернутися за видачею обмежувального припису до суду. Він видається строком до 6 місяців і за його порушення передбачена кримінальна відповідальність. Також суд при розгляді адмінпротоколів може направити кривдника на проходження спеціальної програми для формування у нього ненасильницької поведінки.
Як діяти у разі скоєння щодо вас домашнього насильства
Немає єдиного плану дій в подібних ситуаціях, але є декілька порад, щоб захистити себе та дітей:
– негайно за можливості ізолюйте себе та дітей від кривдника - залишіть помешкання або хоча б зачинитися у кімнаті;
– терміново телефонуйте до поліції;
– чекайте на групу швидкого реагування, яка з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію повинна прибути на місце виклику орієнтовно впродовж 7 – 10 хвилин, якщо ви мешкаєте у межах міста, та впродовж 20 – 40 хвилин, якщо – у сільській місцевості;
– можете написати заяву у відділенні поліції чи надіслати поштою;
– поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника, що надасть вам час для убезпечення себе та дітей, а також поліція повинна застосувати терміновий обмежувальний припис.
– якщо кривдник наніс вам/дитині тілесні ушкодження, з урахуванням вашого стану телефонуйте до швидкої або зверніться до лікарні та обов’язково вказуйте, що отримали травми в результаті побоїв чоловіка, тощо. До здійснення медичного обстеження краще не змивати сліди з тіла та одягу. Нічого не чіпайте на місці події. Обов’язково пройдіть судово-медичну експертизу з метою визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яку долучать до справи як доказ;
– якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, діти вважаються потерпілими від насильства, тож треба звернутися до служби у справах дітей з відповідною заявою, також ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми до вирішення питання.
Про кожен випадок домашнього насильства необхідно повідомляти в поліцію та усіма законними засобами та способами захищати себе та дітей. Адже кожен факт вчинення насильства буде задокументовано та враховано у майбутньому, якщо ви не змогли з якихось причин припинити це з першого разу.
Куди звертатися в ситуації домашнього насильства:
• Національна поліція України: 102;
• Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, дитячого насильства: 1547;
• Національна «гаряча лінія» із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного);
• «Кризовий центр «Мережка» для постраждалих від домашнього насильства: 093-081-43-10 (діє гаряча лінія)
• Гаряча лінія безоплатної правової допомоги: 0 (800) 213 103
• Національна дитяча гаряча лінія: 0 (800) 500 225, 116 111 (з мобільного)
• Чат-бот #ДійПротиНасильства в Telegram: @police_helpbot
Якщо ви чуєте крик, звуки боротьби, дитячий плач або інші підозрілі звуки з оселі сусідів – це може свідчити, що там відбувається домашнє насильство. Не будьте байдужими та спробуйте допомогти. Телефонуйте у поліцію і повідомте, що у вас є підозри щодо насильства.
Ольга Радіонова
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
Вважаю,що посадові особи,які навмисно розголошують локацію центру,направляючи туди кривдників,мають нести хоча б адміністративну відповідальність за свої дії,як особи,що наражають на небезпеку жертву (жінку)і її дитину (дітей).А у випадку повторення насильства через розголошення місцезнаходження жінки/дитини,ці “доброзичливці”серед посадових осіб мають нести кримінальну відповідальність.Хоча в статті й не зазначено,ким є ці посадові особи,але жінки,які знайомі з ситуацією напряму,легко здогадуються,що мова може йти про Службу у справах дітей.Вічкань Віктор Михайлович,який роками практикує насильство в стінах цього закладу,будучи держслужбовцем,перший хто розповість кривднику-друзяці,де шукати жінку з дитиною для подальшої наруги.В цьому йому з радістю допоможе його вірна товаришка,спеціаліст у справах знищення та приниження жінок та дітей,Зубалій Наталія Анатоліївна.Дуже прикро і боляче дивитися,як посадові особи знищують роботу людей,які створюють подібні центри допомоги жінкам,які потерпають від кривдників,стаючи жертвами домашнього насильства.