Булаву Хмельницького вивезли в Москву: розслідування творців фільму “Скарби нації” (відео)

24 січня 2019, 09:00

Булаву Хмельницького вивезли в Москву: розслідування творців фільму “Скарби нації” (відео)

На телеканалі “1+1” вийшов третій фільм із документальної серії “Скарби нації” циклу "Україна". Повернення своєї історії”, створеної за підтримки Міністерства інформаційної політики України, пише "Рідна Черкащина".

У новому документально-історичному розслідуванні команда проекту шукає гетьманські клейноди, що підтверджують українську державність, спростовує роками нав’язані міфи про козаків та показує, як Росія провела жорстку кампанію зі знищення доказів існування української держави…

Таємний підземний хід у Суботові знайшли за допомогою рідкісного обладнання

Одна з реліквій привела їх до Суботова на Чигиринщині (з 32 хв. 40 сек. відео).

У Суботові знімальна група шукала булаву гетьмана Богдана Хмельницького – символ влади і підтвердження української державності. За однією з версій, булава Хмельницького зберігається у Польщі, інші ж історики запевняють, що підтверджень цьому немає. Під час розслідування автори фільму й науковці за допомогою надсучасного обладнання — електротомографа — віднайшли тунель, що веде до церкви-усипальниці Богдана Хмельницького у Суботові. Вважається, що саме там Хмельницький сховав свої скарби, серед яких могла бути і гетьманська булава.

- Це безпрецедентне відкриття. Справа у тому, що до нас тунель досліджували безліч разів, але шукали не в тому місці. Ми пішли іншим шляхом. Після наших зйомок там ініційоване повноцінне наукове дослідження, — розповів автор і продюсер фільму Акім Галімов.

Хід засипано і перевірити, чи є там, під землею гетьманські скарби, наразі неможливо. Далі справа за професійними археологами, які мають провести повноцінні дослідження.

Детальніше у відео про продовження історії з пошуками гетьманської булави. Автори фільму роблять припущення, що реліквія серед іншого могла зберігатися у США, в музеї у Нью-Джерсі, куди вона потрапила разом із нащадками козацьких емігрантів із Кубані. Навіть вирушили до Америки на пошуки булави. Але виявилося, шо разом із іншими ескпонатами ймовірна булава Хмельницького була передана до Москви… Нині доступу до українських скарбів немає.

Таємниця листа турецького султана

Шукаючи булаву Богдана Хмельницького, знімальна група приїхала до Кам’янця-Подільського, адже серед версій була і така, за якою, можливо, гетьман передав булаву спадкоємцеві. За однією з легенд, Юрій був страчений саме в Кам’янці-Подільському. Його начеб-то повісили, прив’язавши мотузкою до замкового мосту. Чи залишилися якісь документальні відомості про ті події, і чи можна у них знайти бодай якісь згадки про втрачену булаву, команда «Скарбів нації» розпитувала в директора Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександра Заремби. Історик каже, що немає доказів на підтвердження версії про страту Юрія в Кам’янці, натомість показав знімальній групі інший загадковий документ з епохи Богдана Хмельницького – лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV. Це один з найунікальніших експонатів музею. Йому більше трьохсот років. В Україні більше таких не збереглося.

Булаву Хмельницького вивезли в Москву: розслідування творців фільму “Скарби нації” (відео)

Цей лист довгі роки зберігається у фондосховищах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Раніше Ігор Старенький, науковий співробітник історичного музею-заповідника, розповідав, що відомо про походження цього унікального документа:

- Це султанський фірман, або, простіше кажучи, указ. Документ достатньо великого розміру – близько 1 метра 40 сантиметрів в довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру – персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султану Мехмеду ІV, роки правління якого припадають на 1648-1687 роки.

Досі не було відомо, про що йшлося у тексті грамоти. Ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською вяззю. Оскільки в Туреччині відійшли від старої писемності, і колишня мова Османської імперії помітно відрізняється від сучасної турецької, то фахівців-тюркологів, знайти практично неможливо не лише в Україні, а й у світі.

Однак, команда проекту «Скарби нації» розгадала таємницю листа турецького султана. Історик Олександр Середа, українець, який довгий час працює в Туреччині в одному з найстаріших університетів на кафедрі україністики, і один з небагатьох у світі науковців, що знаються на староосманській, таки розшифрував, про що йдеться у листі.

- Мехмед ІV – саме той султан, якому козаки пишуть листа запорожці на знаменитій картині Іллі Рєпіна. Тож ми також очікували, що можливо, там буде якась гнівна відповідь. Насправді, усе виявилося набагато цікавішим, – каже продюсер стрічки Акім Галімов.

Як виявилося у процесі перекладу, у своїх перших рядках султан звертається не до когось іншого , а… «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана Богдана Хмельницького».

Щоб перекласти лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV, написаного давньою османсько-турецькою мовою, було використано п’ять спеціальних словників. Під час перекладу Олександр Середа визначив дату написання цього листа – 1651 рік. Якраз напередодні битви під Берестечком.

- З офіційної історії ми знаємо, що баталію було програно полякам через те, що в останню мить кримський хан, який був союзником Хмельницького, залишив поле бою разом із військом. Хоч доказів цьому не було, версія добре «лягала» в радянську ідеологію, за якою кримські татари – зрадники та вічні вороги українців. Цей стереотип нав’язувався роками. Але у тексті султанського послання до Богдана Хмельницького йдеться про те, що він, султан Мехмед ІV, особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан ослухався би свого правителя і залишив Богдана… Тож цей документ – справжня історична сенсація. Саме такі фірмани заново показують історію, сфальшовану свого часу, – пояснює історик Олександр Середа.

Наприкінці ж листа міститься інформація, яка дещо ошелешила знімальну групу.

- У тексті йдеться про те, що Мехмед ІV розглядає Богдана Хмельницького як дуже близького приятеля, і шле йому в подарунок… золототканний халат. На той час в Османській імперії це був найвищий прояв приятельських стосунків та найбільший подарунок від султана, на який можна було заслужити, – пояснює суть документа Олександр Середа.

Коментарі

Вгору