Ось уже два роки, як у хуторі Ярки Золотоніської міської ради чорнобаївські активісти проводять скаутський табір для хлопчиків. Про це повідомляє zoloto.city/ .
- Ми створили громадське об’єднання - воєнно-патріотичний клуб «Воля Холодного Яру», який сприяє всебічному патріотичному вихованню і самовихованню молоді. У нашому об’єднанні діють правила, подібні до пластунівських. Ми прагнемо, щоб наші хлопчаки росли мужніми, сміливими і рішучими – достойними захисниками своєї держави, - розповів про молодіжний табір очільник громадської організації, тренер з боксу, доброволець Олександр Воробйов.
Організація навіть має власний логотип – на чорному фоні червона мураха з написом «Воля або смерть. Бойові мурахи». Учасники протягом усього перебування в таборі заробляють почесні шеврони. Найвищим для них вважається золотий з трьома золотими мурахами у вигляді тризуба. Його вручають найдостойнішому, який заслужено і з честю пройде всі етапи.
Спільними зусиллями активісти викупили будиночок в Ярках з ділянкою в десять соток, де організували базу для дорослих і дітей. Поруч - ліс, долини і яри – ідеальне місце для вишколу золотоніських скаутів. Табір для підлітків діє влітку, восени і навесні. Взимку запрошують лише старших. Кажуть, місце обирали не просто так, а враховуючи історичне підґрунтя. Раніше на цьому місці була застава Київської Русі. А недалеко біля хати навіть знайшли цьому підтвердження - історичний артефакт, бойову сокиру.
- У нас є чітка ієрархія: новачки повинні пройти спеціальне випробування, головним призом, якого є камуфляжна бандана – обов’язковий атрибут вихованців у таборі, - розповідає деталі про посвячення в новобранці заступник очільника осередку Михайло Купчин.
Цікавим підсумком випробування є козацьке «освячення» кропивою.
У таборі велику увагу приділяють самостійності. У лісі хлопчаків вчать орієнтуватися на місцевості, розводити вогонь, ставити намети. Вночі заступають в караул. Трудотерапія входить у перелік загартування: годину на день хлопці заготовлюють дрова на зиму чи очищають територію від хащів.
Потрапити в табір можуть діти з дев’яти років і дорослі. Діти повинні принести з собою письмовий дозвіл від батьків.
- Ми готуємо й дорослих, які мають бажання потрапити на фронт добровольцями, - зазначає очільник табору і далі веде мову про дітей: - У нас діє військова структура: кількість підлітків розбиваються на взводи, у кожному є старший, який підпорядковується одному з двох вихователів. Ми навчаємо хлопців всьому, що проходять в армії.
«Новобранців» знайомлять зі зброєю. В арсеналі активісти мають розточені автомати, хлопчаки вчаться їх збирати і розбирати на швидкість. Є навчальні пістолети, гранати й міни. Наставники розповідають, як поводитися зі зброєю, коли застосовувати і як уникнути небезпечних ситуацій. По-друге, вивчають основи медицини, щоб хлопці не злякалися, а могли швидко зорієнтуватися і правильно зреагувати у стресовій ситуації.
- Ми вчимо і відпрацьовуємо воєнізовану мову жестикуляції. Коли діти йдуть в лісі чи на завданні, вони на мигах розуміють один одного. Можуть тихо, на пальцях показати «розходимося», «йдемо прямо» чи «стоп». Навчаємо їх стратегій на основі розвідки, - уточнює доброволець.
Разом з інструкторами Ігорем Кудановим та Валентином Вовком діти випробовують навички на відкритій території та в лісі. Наставники створюють відповідні умови та засідки. Наступний етап – хлопці мають зробити засідки, вичислити ворога, обійти його чи спровокувати. Вихователі практикують і нічні вилазки з підопічними. Вчать не боятися темряви, а непомітно підійти до місця призначення, уникаючи дорогою людей, безшумно переходити дорогу і тихо ступати.
У таборі діє сувора дисципліна в усьому. Для чистоти виконуваного завдання організатори практикують страйбольну гру, тоді хлопці максимально занурюються в роботу, а страх заставляє робити все вдесятеро тихіше й завжди бути на сторожі. За непослух майбутні захисники біжать два кілометри. Практикують маршкидки: якщо хтось втомлюється, «бойові товариші» несуть «пораненого» на руках. Все максимально наближене до реальності.
Збори бувають чотириденними, семиденними, а можуть тривати і два тижні. Діти живуть в наметах, самі розводять вогонь і варять їсти. Тринадцятилітні підлітки вміють приготувати кашу, суп чи борщ без допомоги дорослих і за традицією навчають цьому молодших. Продукцію до осередку передають батьки, решту – докуповують чи передають на добровільних засадах, як, до прикладу, сім’я Олександра та Лесі Усів, які активно допомагають організації.
- Усі консерви, тушонку, овочі і продукти, які в нас залишають наприкінці табору, ми перекидаємо на фронт. До речі, в Авдіївці у нас є 75-річна бабуся, якій ми вже третій місяць із Золотоноші пересилаємо продуктові посилки. Вона живе з чоловіком-інвалідом, прикутим до ліжка. Коли я був там, вона часто приходила просити продукти, і хлопці ділилися, чим могли. Повернувшись додому, ми вирішили підтримати бабусю нашим осередком, взяти її під опіку, - розповідає Олександр Воробйов.
Протипоказань для підлітків, які бажають потрапити до табору, немає. Сюди запрошують дітей з усієї області. Навіть якщо у хлопчика проблеми зі здоров’ям, а він хоче потрапити в табір, його можуть взяти на роль днювального або знайти інше заняття, яке піде йому на користь.
Всього громадська організація провела вже вісім заїздів, у середньому по 10-15 дітей за раз. Відкриття наступного сезону для скаутів відбудеться навесні і триватиме до глибокої осені.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
