Сільський голова Білозір’я Володимир Міцук спочатку був проти адміністративно-територіальної реформи. А потім… узяв ініціативу в свої руки і запропонував ближнім селам об’єднатися, інформує Черкаський край.
Тільки не сходка села!
— Дубіївка не дала згоди, а от селище Ірдинь погодилося на обговорення пропозиції, — поділився досвідом очільник уже діючої Білозірської об’єднаної громади Володимир Міцук на засіданні консультативно-координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради. — Спочатку ірдинські депутати були проти: боялись, що їхнє село, де всього 940 жителів, упаде, десятитисячне Білозір’я все забере собі. Але коли я розповів, які вигоди матиме їхнє селище, думки змінилися. Я їм пояснив: Білозір’ю не так потрібне об’єднання, як ті повноваження й кошти, які надійдуть новоствореній громаді від держави (до слова: завдяки тому, що реформувалися, прогнозуємо цього року майже 6 мільйонів гривень від ПДФО, які раніше йшли на район, також Кабмін обіцяє нам на розвиток громади 7 мільйонів гривень). На сходці села в Ірдині люди одноголосно, крім селищного голови, підняли руки, що підтримують приєднання до Білозір’я.
У Білозір’ї теж пройшло обговорення
— Кажуть, якщо хочеш завалити справу, то винеси її на сходку села: дві третини ви не зберете, але прийдуть люди, охочі покричати, — продовжує Володимир Павлович. — Тому ми пішли іншим шляхом: склали графік і об’їздили всі 32 депутатські округи, де збирали по 70 відсотків виборців, вели протоколи обговорення. Всі округи — «за». Об’єднання узаконили. У назві слово «об’єднана громада» не звучить, Білозірська сільська рада — це і є об’єднана громада.
«Закони за нами не встигають»
У новоствореній громаді пройшли вибори депутатів. Пропорційно до кількості населення, їх у Білозір’ї 23, а інтереси Ірдиня представляють троє. Відбулися й перші в Україні вибори старости — в Ірдині, ним став колишній селищний голова Олександр Максимов.
— І почалися перед Новим роком наші поневіряння першопроходців, бо в державі не всі необхідні закони прийняті. Але я за натурою оптиміст, — зауважує Володимир Міцук. — Ми добилися, щоб по казначейству нам проплатили рахунки по обох колишніх сільрадах. Добре, що залишилась Білозірська сільрада (не змінився код ЄДРПОУ, з цим продумано), тож це дало нам змогу робити всі платіжні доручення, отримати зарплату. Почали розбиратись, як формувати штат, проводити сесії, та не зразу знайшли чіткі трактування... Зараз створена експертна група при Мінрегіоні, яка консультує громади.
Якщо функції повністю переходять громаді, їй потрібні служби. «То це децентралізація чи розширення штатів?» — спочатку всі дивувалися.
— Ми запланували штатний розклад: 56 працівників. У нас буде: керуючий справами, перший заступник, заступник з освіти й охорони здоров’я, староста, відділи планування й бухобліку, економічного розвитку та інвестицій, містобудування та архітектури, земельних відносин і комунальної власності, праці та соціального захисту, освіти та охорони здоров’я, юридичний, культури, туризму, спорту, центри надання адміністративних послуг, соціальної служби сім’ї, дітей та молоді, служба в справах дітей. Розподіл повноважень з деякими районними службами був болісним, бо закони, як ми кажемо, йдуть за нами, а владу нікому не хочеться віддавати, — констатує Володимир Міцук.
На утримання штату необхідно буде майже 4 мільйони гривень. При тому, що бюджет громади — майже 37 мільйонів гривень, з яких близько 10 мільйонів — власні кошти.
Одного економіста сільрада взяла із знанням іноземної мови, щоб робились інвестиційні проекти й села розвивались через гранти.
Що одержав Ірдинь?
Перед приєднанням селище поставило Білозір’ю умови. Всі вони ввійшли в перспективний план розвитку громади до 2020 року. Це: очисні споруди, водопостачання, збереження школи й дитсадка, прийняття на баланс від держпідприємства «Ірдиньторф» будинку культури, гуртожитку… 27 питань, словом.
— Селищу вже не треба просити на компослуги для дитсадочка, харчування дітей. Район давав на харчування школяра на день 5 гривень, а ми 9. При тому, що на утримання учня в Ірдині треба 25 тисяч гривень, а в центральній білозірській — 10,7 тисячі, школа в селищі діятиме, як і було обіцяно. Уперше комунальне підприємство Ірдиня одержить дотацію. У селищі працюватиме філіал центру надання адмінпослуг. А питання довідок вирішує староста, він має печатку. У пріоритеті ремонт дороги державного значення Ірдинь-Дубіївка-Білозір’я — ми подали документи на Мінрегіон, є підтвердження Кабміну про першочергове спрямування коштів на дороги об’єднаним громадам. На дороги комунальної власності будемо ділити кошти пропорційно до кількості жителів. Щодо автобусного сполучення (Ірдинь від нас за 25 кілометрів), то через конкурс перевізників хочемо запровадити маршрут Ірдинь-Білозір’я-Сміла. А головне наше завдання: як в Ірдинь завести інвестиції, щоб там працювали люди.
Сьогоднішній висновок Володимира Міцука:
— Основне питання лягає на громаду, яка приєднує до себе, а приєднані — як «вільні слухачі».
Білозір’я дечим поступилося ірдинцям. У селі три школи. Оскільки об’єднаній громаді бракує 2,5 мільйона субвенції на освіту, на сесії сільради вирішили, як зараз кажуть, оптимізувати одну з білозірських шкіл, в якій лише сто учнів. З наміром зробити в ній школу мистецтв, частину переобладнати на соціальне житло для лікарів.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
