Не буде перебільшенням сказати, що політичне життя у Черкаській області (як й у більшості регіонів України) з початком війни завмерло. За винятком декількох незадовільних зауважень на адресу місцевих функціонерів з боку посадовців центральної влади та млявих виправдань у відповідь, доволі непросто знайти приклади ефективної комунікації з мешканцями області, що, у свою чергу, не могло не відбитися на загальній картині політичних рейтингів.
Так, проведений компанією «Socis» моніторинг громадської думки Черкащини показав, що лідером довіри серед місцевих політиків є начальник ОВА Ігор Табурець, цікавою є інформація, що за винятком 4 округів, чинні народні депутати поступаються іншим кандидатам. А найкращий показник підтримки у межах 29% не дає можливості почуватися впевнено й решті нинішніх представників області у Верховній Раді.
Тобто, зниження рівня довіри українців можна відзначити не лише по відношенню до загальноукраїнських політичних партій (професійних політиків в Україні ніколи не любили), а й до народних депутатів, які були обрані в одномандатних округах та представляють їх у Верховній Раді.
Зрештою, часи, коли у певних виборчих округах працювали повноправні «господарі», залишилися десь у 2012-му році. Так само, з початку повномасштабної війни нічого не показали й місцеві осередки політичних партій.
Таким чином, виникає запитання: «На чий бік схиляться симпатії черкащан, якщо найближчим часом справа дійде до військового розгрому РФ, її капітуляції, скасування військового стану та призначення чергових парламентських виборів»?
Ризикнемо зробити припущення, що, окрім військових та волонтерів, одне з центральних місць у новій політичній матриці Черкаської області (як і всієї України) займуть представники тих промислових груп, які не приєднались до «батальйонів Монако» та «віденського полку», а залишись в Україні та довели власну патріотичність та високий рівень соціальної відповідальності у часи військового лихоліття. Тим самим, бізнесмени показали, що власне майбутнє, як й майбутнє своєї справи вони пов’язують з Україною, а тому зацікавлені, щоб наша країна була сильною, багатою й перспективною. Звісно ж, захищеною від зазіхань хижого сусіда, для чого сьогодні слід максимум зусиль спрямувати на забезпечення обороноздатності України.
Якщо говорити про Черкащину, то можна відзначити активність групи «МХП» та її місцевих представників, насамперед, директорки Фонду «МХП – Громаді», черкащанки Тетяни Волочай, яка очолює благодійну структуру загальнонаціонального масштабу.
Судячи зі спільних проєктів Фонду з Банковою та багатомільйонною підтримкою ініціатив Володимира Зеленського, між цією групою та Офісом президента, здається, панує взаєморозуміння.
У партнерах Фонду – міністерства та провідні українські підприємства, вітчизняні й міжнародні благодійні організації, асоціації.
До Наглядової ради Фонду віднедавна запрошено видатних українських публічних осіб із сфери бізнесу, культури, громадського сектора.
Останній факт є підтвердженням того, що саме Тетяна Волочай, яка нині є депутатом Черкаської обласної ради, залишиться у центрі орбіти умовної «групи черкаських» і почне формувати кістяк цієї політичної команди.
На даний момент, звісно, складно давати прогнози на майбутнє, проте наявні тенденції є такими, що місцеві політики однозначно будуть нарощувати активність, а разом з нею – і вплив на теренах області, опираючись на зазначені промислові структури та, домовляючись з Банковою, про стратегічне партнерство в майбутній Верховній Раді, будуть формувати регіональний список «Слуги народу», або нового проєкту афілійованого з Банковою.
Паралельно з цим процесом (а, можливо, і на випередження) старі політичні партії цей вплив будуть втрачати, оскільки їм немає що продемонструвати у сфері реальних справ виборцям.
Олександр Демиденко
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
