Ілля Зелінський з книгою для музею на Тарасовій горі
155-річчя від часу перепоховання Тараса Шевченка відзначали 22 травня в Каневі на Черкащині. З’їхалися гості з усіх куточків України, а також делегації з Румунії та Франції, інформує Козацький край.
Під час виступу голова Черкаської облдержадміністрації підкреслив: «Національну святиню, заповідник Тараса Шевченка в Каневі під опіку Української держави вперше було взято ще 1918 року за розпорядженням Симона Петлюри – скоро святкуватимемо 100-річчя від цієї дати. Коли ж до влади прийшла окупаційна більшовицька влада, це розпорядження стало єдиним не скасованим «петлюрівським» розпорядженням … Зовсім поруч з Тарасовою горою похований видатний археолог Микола Біляшівський.
Саме він розробив перший в Україні закон про охорону пам’яток культури, історії й мистецтва… Цей фактично бездоганний закон Центральної Ради не захотіли міняти навіть більшовики, коли прийшли до влади в Україні. А 1923 року навіть закрили очі на донос про те, що Біляшівський урятував (вивіз із Канева і закопав у дворі Київського історичного музею) частину чавунного хреста, скинутого з могили Тараса Шевченка селянами-атеїстами, які святкували 1 Травня. Тепер він знову – тут, на Тарасовій горі. Таких знакових людей, справжніх патріотів України, завжди притягувало до себе ім’я Тараса Шевченка. Воно слугувало для них своєрідним оберегом. Окупанти нищили все українське, проте посягнути на ім’я Кобзаря боялися, лише «сором’язливо» приховували деякі з його віршів. А вони видаються пророчими й нині – і здається, що саме нинішньому поколінню українців, які воюють за свою волю, присвячені Шевченкові рядки:
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Знаково, що цього дня у музеї Шевченка в Каневі експонувався випадково виловлений 2011 року рибалкою з дна Дніпра біля Хортиці давньоруський меч, який історики називають Святославовим. (для збільшення зображення - клікніть на нього)
Найдорожчим подарунком цього дня для Музею Тараса Шевченка в Каневі стала книга про Великого Кобзаря, яка називається «Вічний як народ», з епіграфом «Не вмирає душа наша, не вмирає воля…» Її, знайдену на третину згорілою у розбитій ворожою артилерією школі Широкіного, відбитого у проросійських терористів на Донбасі, тут-таки, на Тарасовій горі, передав музею боєць полку «Азов» Ілля Зелінський з Миколаєва. У своєму короткому виступі він впевнено підкреслив: кожен, хто підняв руку проти української державності й волі, буде покараний. На завершення пролунала його фраза: «Слава нації!» і дніпровські кручі відгукнулися багатоголосим: «Смерть ворогам!»
Декілька місяців тому... Ілля Зелінський зі своєю знахідкою - у розбитому снарядами класі Широкіного під Маріуполем...
Фото Андрія Кравця та з архіву Іллі Зелінського
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
