Дніпро обмілів, і відкрився черкаський поділ. Стару частину міста затопили під час будівництва ГЕСів у середині минулого століття. Історія у цієї місцевості сягає ще епохи бронзи, відтоді тут майже завжди жили люди. Археологи намагаються швидко зібрати знахідки, які намило водою, доки рівень річки не повернувся, ідеться у сюжеті 5 каналу.
Археологічні знахідки з'явилися просто під ногами, відколи обмілів Дніпро. Нині науковці працюють на поселенні, якому три тисячі років. Копати нічого не треба, лише збирати з берега, але для науковців це додає складнощів.
"Біля Черкас знаходиться поселення, то ми 10 років одну посудину збирали, тобто цього року знайшли кілька фрагментів, а наступного ще одну і тільки через 10 років ми змогли зібрати її до купи", – пояснює археолог Михайло Сиволап.
Збирають експонати на Дніпрі, щоб дослідити найстарішу частину міста – черкаський поділ. В середині минулого століття, під час будівництва ГЕС, цю територію затопили. Археологи можуть її досліджувати лише під час зими, коли вода відходить від берега.
"Завдяки цьому ми відкрили сотні об’єктів не відомих науці, зібрали десятки і десятки тисяч експонатів", – каже археолог Михайло Сиволап.
Усі експонати забирають в археологічний музей.
Нові знахідки треба ще обробити. А взимку тут саме вивчають кераміку з літніх розкопок на подолі. Її знайшли в господарських ямах та в хатах 15 і 18 століття. Завдяки цьому вчені уже склали уявлення, як жили тоді черкасці.
"Жили вони зазвичай у житлах-напівземлянках, житло було вкопане у землю, стіни або дерев'яні, глинобитні, стріха була із соломи або із дранки – дощечок дерев'яних, в середині житла знаходилась піч кахельна, оця піч вона була як обличчя житла", – розповідає заступник керівника Черкаської експедиції інститу археології НАН України Дмитро Куштан.
Що багатші власники – то дорожчий і вишуканіший у них був кахель. Науковці по частинках збирають глиняні плитки.
З рослинно-геометричним орнаментом, цікаві кахлі, кахлі мали вигляд коробки, цією стороною, румпою вмуровувалось в піч і вкиладалась суцільна стіна з кахлів, кахлі вони акумулювали тепло, пояснюють науковці.
Науковці також розкопали ціле кладовище біля церкви – 150 поховань.
Нашарування століть тут максимальне – кажуть науковці. Тут в усі часи жили люди, звідси розбудовувалось місто в 14 столітті. Перша споруда майбутніх Черкас - замок, який стояв поруч із цим місцем на горі. Навколо нього розросталося місто. Біля підніжжя майже завжди був центр, головна площа та ринок.
Клопоту науковцям додає і те, що не лише вони полюють на знахідки подолу.
"Залишки жител, залишки будівель, ще 10 років назад тут лежали, коли вода сходила, величезні жорна. Якщо подивитися на карту тодішніх Черкас, то там знаходилилися парові млини. Ті що я бачив – їх хтось потяг до того як я встиг забрати", – каже археолог Михайло Сиволап.
Допоки вода у Дніпрі не піднялася, археологи продовжуватимуть дослідження. Адже останніми роками ріка вимиває на берег дедалі менше артефактів, а охочих їх знайти – чимраз більше. А з літа науковці знову планують повернутися до розкопок на Замковій горі.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
