Як не захворіти на туберкульоз, – поради черкаського лікаря

25 березня 2018, 16:22

Туберкульоз − соціальна хвороба, саме поширення цієї інфекції відображає рівень соціально-економічного розвитку тієї чи іншої країни. На жаль, в Україні з туберкульозом ситуація плачевна. У нашій державі поширення туберкульозу стало зростати з 1990 року, а в 1995 наступив епідемічний поріг і донині в Україні оголошена епідемія. Наша ж область за останні 10 років посідає 15−16 місце серед інших регіонів держави, пише Нова Доба.

− Проблема в тому, що хворобу недовиявляють. Попри те, що показник захворюваності досить високий по Україні, маємо значну кількість хворих, які приходять на лікування із більш запущеними формами, що є небезпечним як для самого пацієнта, так і для його оточення. У 2017 році в області вперше захворіли 617 осіб, це 50,3 випадків на 100 тисяч населення. Захворюваність у нас знизилась порівняно з 2016 роком на 7,2 %. Проте, якщо взяти до уваги те, що смертність від туберкульозу у нас дещо зросла порівняно з 2016 роком, зокрема смертність тих, хто лікується до одного року, то знову ж таки маємо масштабне недовиявлення захворювання. Це пов’язано з тим, що люди до останнього не звертаються до лікаря, і мають запущену форму хворобу, - розповідає головний позаштатний фтизіатр області Дарія Левандовська.

Найчастіше на туберкульоз хворіють люди, що належать до трьох груп ризику: за епідеміологічними показниками (ті люди, що контактували з хворим на туберкульоз), за медичними показниками (ВІЛ-інфіковані) і за соціальними факторами (малозабезпечені, переселенці та люди, які повернулися з місць позбавлення волі). Основний шлях передачі хвороби − аерогенний, тобто повітряно-крапельний − при кашлі, чханні, розмові у повітря виділяються мікобактерії туберкульозу.

- Нинішню епідемію туберкульозу називають триєдиною, тобто реєструють три види захворювання: чутливий туберкульоз, що лікується швидше, хіміорезистентний, при якому розвивається стійкість до протитуберкульозних препаратів І типу та туберкульоз із поєднанням із ВІЛ/СНІДом. Нині ж хіміорезистетний туберкульоз виявляємо у понад 200 осіб на рік, − зазначає Дарія Олександрівна. − Особливість цього виду хвороби в тому, що ця інфекція стійка до протитуберкульозних препаратів. Якщо ж чутливий туберкульоз ми лікуємо близько шести місяців, то хіміорезистентний потрібно лікувати 20 місяців, 8 із них це ще й приймати ін’єкції. Проблема й у тому, що зараз він дуже поширюється й люди, які ніколи не хворіли на туберкульоз, а це 23 %, мають саме цю форму хвороби. Лікуватися від неї досить важко. Є категорія людей, які довго хворіють, і переривають лікування на якийсь період. Так, вони більше ризикують захворіти на хіміорезистетний туберкульоз. Отож, ми завжди наголошуємо, що лікування в жодному разі не можна переривати.

Мікобактерія туберкульозу дуже стійка, тому щоб позбавитися від неї і вилікувати туберкульоз треба довгий період лікування й комбінація препаратів. Зараз в Україні впроваджують лікування хіміорезистентного туберкульозу короткими схемами, що скорочують курс лікування до 10−12 місяців. Для цього потрібні нові препарати. Нині вони проходять апробацію в Інституті фтизіатрії, а далі, за умови позитивного перебігу лікування, їх поширюватимуть по всій Україні, зокрема й у нашій області.

− Дуже важливо, щоб людина вчасно прийняла ліки й не робила переривів у курсі. Нині ми беремо курс на контрольоване лікування. У цьому нам допомагають фахівці з первинної ланки медичної допомоги або ж неурядові організації, які беруть на себе психосоціальний супровід хворих. В області цим займається благодійна організація «Від серця до серця». Їхні волонтери відповідають за пацієнтів і щодня контролюють прийом ліків ними, − веде далі лікарка.

Дуже важливо, за словами пані Дарії, регулярно проходили профілактичні огляди. Якщо ми говоримо про групи ризику й декретовані контингенти, які працюють із дітьми, продуктами та на фермах, вони мають проходити обстеження раз на рік. Усім іншим потрібно раз на два роки робити флюорографію. Адже що раніше виявлять хворобу та почнуть лікування, то більше шансів позитивного завершення лікування.

Яка може бути профілактика туберкульозу: насамперед, здоровий спосіб життя, уникнення стресів, а якщо ж вони є в житті, то хоча б намагатися профілактувати негативний вплив на організм, зміцнювати імунітет і вчасно проходити профогляди. Для дітей же треба робити туберкулінодіагностику, тобто пробу Манту.

- Досить часто батьки відмовляються робити своїм дітям пробу Манту, адже вважають, що від неї діти можуть заразитися туберкульозом. Це не щеплення, а звичайна проба, як і алергічна. Тому заразитися хворобою від неї неможливо. Проба лише визначає, є інфікування туберкульозною паличкою чи ні. Важливо проводити її щорічно дітям від 4 до 14 років для того, щоб визначити час, коли дитина інфікувалася й вчасно почати лікування, − говорить пані Дарія. − Якщо ж ми знаходимо віраж туберкулінової проби, це значить, що дитина вперше інфікувалася туберкульозною паличкою. Тоді треба пройти дообстеження, щоб зрозуміти це інфікування чи захворювання. Адже тактика боротьби з мікобактерією туберкульозу буде різною: якщо це інфікування, то достатньо пройти профілактичне лікування, якщо ж захворювання – то повноцінне лікування.

Вгору