За цим можна спостерігати вічно – як у Черкасах ремонтують дороги і як депутати щороку продають кінотеатр «Україна». Він належить місту. Але сам на себе не заробляє. З міського бюджету щороку виділяють кілька мільйонів гривень на його утримання. І щороку у депутатів виникає питання: чи потрібен Черкасам комерційно неуспішний кінотеатр, в якому мерзнуть поодинокі відвідувачі, на який постійно потрібно скидатися грошима з кишень платників податків? Може, його краще продати? Відповідь не така очевидна, як здається на перший погляд, пише "Громадське. Черкаси".
Кінотеатр «Україна» запрацював ще в 1986-му році. З того часу майже тридцять років (до 2015-го) він існував за власний рахунок. Валентина Слуцька згадує, що коли розпочала працювати директоркою кінотеатру з 2013-го року, він був єдиним комунальним підприємством у місті, яке не отримувало бюджетних грошей. Вона була депутаткою від партії «Батьківщина», тож почала шукати підтримки з боку міської влади.
У 2015-ому році підтримка знайшлася, коли до влади прийшов міський голова від «Батьківщини» Анатолій Бондаренко. Тоді ж кінотеатр вперше отримав більше мільйона гривень фінансової допомоги з бюджету міста. Частково ці гроші пішли на заробітну плату та комунальні платежі. Тоді ж за гроші бюджету розвитку відремонтували дах приміщення. До цього по всьому кінотеатру стояли відра і тазики, згадує директорка.
Та й цієї підтримки на той час було замало. Левову частку прибутку – 630 тисяч гривень – кінотеатру давав нічний клуб «Елвіс» за оренду другого поверху. На прокаті ж компанія заробляла в чотири рази менше – 166 тисяч гривень. Пізніше комунальне підприємство орендувало сучасне цифрове обладнання. Це збільшило відвідуваність сеансів більше, ніж удвічі. У 2016 рік кількість відвідувачів становила 20 тисяч. Після оренди обладнання за 2017 рік ця цифра зросла до 44 тисяч глядачів. Торік фільми у кінотеатрі переглянули 46 тисяч осіб.
За словами директора департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова, на оренду цього обладнання кінотеатр витрачає понад мільйон гривень щорічно. Тому в департаменті пропонуватимуть депутатам придбати власне обладнання для підприємства, щоб воно могло заробляти гроші. Обійдеться воно у два мільйони гривень. Тож повернути вкладені у нього гроші можна за два роки.
Дайте грошей ще
Останні роки кінотеатр – збитковий. У 2016-ому збитки становили 600 тисяч гривень, наразі – 70 тисяч гривень.
«За останні роки кінотеатр змінився. Я не скажу, що працює він дуже успішно, адже була глибока криза у підприємства. Але потроху він з неї виходить, дякуючи бюджетній підтримці», – каже Валентина Слуцька.
Торік з бюджету спрямували майже два мільйони гривень на підтримку кінотеатру – на заробітну плату працівникам та оплату комунальних платежів. При цьому лише податків за 2018 рік підприємство заплатило майже один мільйон гривень. За прокат фільмів «Україна» заробила 1,2 мільйона гривень, а за оренду приміщень майже 600 тисяч. Виходить, щоб кінотеатр був хоча би беззбитковим, потрібно більше чотирьох мільйонів гривень.
Дихаєш – і пара йде з рота
Ще кілька років тому біля входу в кінотеатр сиділа жінка і за символічні кілька гривень пропускала до туалету. Туалети були жахливі. Нещодавно в них зробили ремонт. І тепер вони мають сучасний вигляд. Крім цього, у приміщенні замінили вікна, батареї, оновили систему каналізації, реставрували фойє. Однак цього замало, щоб конкурувати із сучасними мультиплексами. Потрібно оновити старі зали, обладнання, двері, пожежну сигналізацію.
Цьогоріч директорка кінотеатру знову попросила в депутатів грошей на утримання кінотеатру. Їх дали, але трохи.
«Щоб хоча б тепліше було у залах, бо там дихаєш – і пара з рота йде, просили 2,9 мільйона гривень. Але отримали лише 800 тисяч на квартал, яких вистачить частково на заробітну плату і комунальні платежі. Що далі буде – невідомо», – каже Валентина Слуцька.
Дамоклів меч над «Україною»
Долею кінотеатру наразі переймаються у Черкаській міській раді. Деякі депутати вважають: щорічно вкладати у кінотеатр великі гроші недоцільно. На 2019-ий рік в проекті бюджету було закладено 2,9 мільйонів гривень на повне утримання кінотеатру. Але депутати дали грошей лише на три місяці і зобов’язали департамент фінансів надати пропозиції, що далі робити з будівлею. Водночас у департаменті освіти та гуманітарної політики працюють над фінансовим планом, який допоможе кінотеатру вже за п’ять років «вийти у плюс».
Хотіли давно продати, та не вдалося
Ще у 2010-ому році були плани і продати комунальне підприємство, і віддати його в оренду. Тоді міська рада ухвалила рішення про зарахування будівлі кінотеатру до переліку об’єктів, що підлягають продажу з аукціону. Не один рік він стояв на продажу, але інвестори так і не з’явилися, згадує директорка департаменту фінансів міськради Наталя Джуган. Натомість комунальний готель «Черкаси» тоді вдалося продати. У 2012 році його купила готельна мережа «Рейкартз» за 14 мільйонів гривень.
«Приміщення надзвичайно велике (загальна площа – майже 3500 квадратних метрів, опалювальна площа – близько 2300 – ред.), тому й оренда його буде високою. Навряд чи хтось її потягне у сьогоднішніх умовах, – вважає Сергій Воронов.
Продати черкаський кінотеатр не так просто іще з однієї причини: він належить до мережі закладів культури України, і питання його продажу чи оренди потрібно узгоджувати з Міністерством культури.
Молодіжний культурний простір замість кінотеатру
Існує ще один варіант розвитку подій. Будівлю кінотеатру не продаватимуть і не здаватимуть в оренду. Можна перетворити приміщення на молодіжний культурний простір. Такий варіант чиновники допускають. Можна задіяти всю площу кінотеатру – відкрити гуртки, проводити різноманітні культурні заходи.
За перетворення кінотеатру висловилися деякі громадські активісти.
«Передача такої будівлі в оренду без розумної концепції використання, погодженою з громадою і потребами міста та містян, то як використовувати потужний комп’ютер тільки для того, щоб писати тексти у Word або закопати гроші на городі у трилітровій банці. Можна, але нащо так обмежувати свої можливості? Кінотеатр – то не тягар, то шанс створити в центрі міста щось реально потрібне громаді і водночас прибуткове. Маючи погоджений з громадою проект, місто може залучати інвесторів. І ризик, що в центрі міста з’являться чергові ятки з трусами чи бутік-секонд-хенд, зменшується в рази», – каже керівниця проектів та тренерка у КМГО «Молода Черкащина» Тетяна Кавальчук.
Проти того, щоб здавати кінотеатр у приватну оренду під будь-що і керівниця ГО «Промолодь» Дарина Подолян. Вона каже: місто втратить той невеликий потенціал культурного розвитку, який вже є.
«Якщо прийде підприємець, який готовий дослідити запит на культурні івенти і залишити основне призначення будівлі, то я за. Але жодному підприємцю чи держоргану не під силу самотужки робити там крутий і, головне, прибутковий движ, бо для цього треба постійно шукати цікаві фільми, домовлятися про покази, запрошувати спікерів, якісно вести піар-кампанії. Тому я бачу розвиток кінотеатру тільки за умови діалогу влада-громада-бізнес: спільне напрацювання концепції, яка виведе заклад до кращих фінансових показників, задовольнить попит на культурний продукт і запит на простір для івентів (конференції, форуми, кінопокази). А хто потім втілюватиме цю концепцію – команда з бізнесу, ГО чи нова команда КП – це вже друге питання», – додає Дарина Подолян.
Що зрештою буде з кінотеатром, невідомо. Адже остаточне рішення прийматимуть депутати після того, як департаменти запропонують своє бачення долі кінотеатру. Але ж продати «Україну» найлегше.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
