Зелені «легені» області, – черкащанам показали відомі дендрологічні парки

26 травня 2017, 21:37

Щороку 24 травня відзначають Європейський день парків, який організований Федерацією Європарк (європейська організація, що об’єднує охоронювані природні території в тридцяти шести європейських країнах). Провівши вперше 1999 року, цей день тепер святкують щорічно по всій Європі. Дата святкування обрали не випадково − саме 24 травня 1909 у Швеції створили перший із дев’яти Європейських національних парків. Сьогодні Європейський день парків символізує міжнародну солідарність територій, що охороняються. Черкащина відома своїми дендрологічними, природними та парками-садибами, пише «Нова Доба».

Парк Декабристів, м. Кам’янка

Заснований наприкінці XVIII − на поч. XIX ст. на правому березі р. Тясмину. На території парку ростуть дерева й кущі, які належать до 59 видів та 3 культиварів (форм). Серед них найпоширеніші: ясени звичайний та зелений, клен польовий, в’язи. Садиба належала декабристу В. Л. Давидову (1792–1855), потім його родині, тут бували відомі декабристи, О. С. Пушкін, пізніше − П. І. Чайковський. З архітектурних споруд садиби збереглися грот (кінець XVIII ст.), який знаходиться на території парку, зелений будиночок (поч. XIX ст.) та водяний млин (1825 року), що розташовані за межами парку.

Васютинський дендрологічний парк, Чорнобаївський район

Парк заклав навесні 1977 року місцевий вчитель біології Іван Пилипович Сиволап (1912−2011). Нині дендропарк нараховує близько 250 видів трав’янистих рослин і понад 300 видів дерев та кущів. Серед рослин, занесених до Червоної книги України, тут росте тис ягідний; інші рідкісні рослини − ліщина деревовидна, кизильник блискучий, мікробіота. Окрім аборигенних рослин та інтродуцентів, також наявні екзотичні й реліктові (тис гострокінцевий) види. Родзинкою парку є фігурні живоплоти з самшиту вічнозеленого. Їхня загальна протяжність близько 2000 метрів.

Корсунь-Шевченківський парк, м. Корсунь-Шевченківський

Парк заклали 1782 р. для власника Корсунського староства князя Станіслава Понятовського. У 1783 заклали парк з оранжереями, виноградниками, плантацією шовковиці. У 1785–1789 спорудили палац. У 1799 Корсунський палац і парк викупив цар Павло І і подарував князю П. В. Лопухіну. Парк поповнили рідкісними породами дерев, прикрасили мармуровими статуями, містками. Композицію сформовано шляхом використання первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння, бурхливої та спокійної води, перекатів, гранітних скель. Пізніші власники парку, рід Лопухіних, доповнили та розвинули садово-парковий ансамбль і перебудували палац та паркові споруди. Займає територію понад 100 га, має численні алеї і доріжки. Парк розташований на трьох островах та правому березі р. Росі. Мости з’єднують острови між собою та з берегами річки.

Шполянський садибний парк «Дарівка», м. Шпола

Парк знаходиться поблизу районної лікарні, у південно-західній частині міста. На території маєтку розташована спеціалізована школа для хворих дітей. Власником, що вплинув на забудову та планування парку маєтку «Дарівка», був російський князь молдавського походження Абаза, можливо цим можна пояснити мотиви декорування паркового фасаду палацу. Навколо паркового партеру ростуть різні за видом липи, також у парку багато унікальних для цієї місцевості порід дерев (бук, тиса та інші). Збереглися господарські споруди кінця ХІХ ст, та садово-паркові скульптури радянської доби, що на жаль, зараз не часто зустрічається. Головна вісь парку розташована під кутом до в’їздної алеї, що є характерним для парків доби романтизму.

Національний дендрологічний парк «Софіївка», м. Умань

Парк «Софіївка» заснував у 1796 році власник міста Умані, магнат Станіслав Щенсний Потоцький та назвав його на честь своєї дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк створили у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам’янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам’янки, де споруджено низку штучних басейнів та ставів. Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), гроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура.

Козачанський парк, Звенигородський район

Закладений у XVII ст. (один із найстаріших парків України). У XVIII ст. садиба належала князям Голіциним. Спочатку це був ботанічний сад із розсадником екзотичних рослин, оранжереями декоративних рослин, гідротехнічними спорудами для розведення риби. Починаючи з 80-х рр. XIX ст. створили другу частину парку, завезли близько 80 видів дерев, спорудили ставки, штучні острови. У центральній частині парку збудували палац у псевдоготичному стилі, поряд із яким був фонтан, неподалік нього на насипному пагорбі — парнас, була альтанка, а в глибині парку — фамільний склеп. Зараз залишились будинок управляючого, будинок канцелярії та інші господарські споруди.

Тальнівський парк, м. Тальне

Парк заснований у XVIII − початку XIX ст. Він розташований на території колишнього маєтку Потоцьких-Шувалових. У 1857 П. П. Шувалов заклав тут оранжерею, невеликий ботанічний сад. Створення парку почалося в 70-х рр. XIX ст., будівництво палацу − 1896. Композиція парку складається з розташованого в центрі палацу, великої галявини біля палацу, чисельних алей півциркульної форми. Долина річки сформована у вигляді набережних із водоспадом та чисельними джерелами та місточками. На початку ХХ ст. паркові скульптури з Тального перевезли в уманську «Софіївку». У Радянські часи була спроба зробити реконструкцію цього парку для потреб міста, але проектне рішення не було вдалим і руйнувало парк.

Дендропарк Мліївської дослідної станції, Городищенський район

Дендропарк розташовується на території Інституту помології ім. Л. П. Симиренка Національної академії аграрних наук України. Історія дендропарку бере початок з ХІХ ст., коли Л. П. Симиренко в 1887 році створив невеликий розплідник цінних сортів плодових і декоративних порід. У 1912 році в розпліднику нараховували майже 3000 сортів різних рослин, зокрема: яблуні − 900, груші − 889, черешні та виші − 350, персика − 115, абрикоса − 56, аґруса − 166, горіха − 45. Крім того, було зібрано велику колекцію троянд (937 сортів), бузку і 305 різновидів хвойних дерев і кущів. У парку розташовано став, майже по центру якого є острів, до якого прокладений вантовий міст.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору