Минулої суботи, 24 травня, в центрі Лебедина відкрили Алею Слави - меморіальний простір, присвячений пам’яті жителів громади, які загинули у російсько-українській війні. Унікальність ініціативи в єдності, з якою громада взялася вшанувати своїх Героїв, пише Шполяночка.
Про шлях до створення Алеї розповіла депутатка Шполянської міської ради, директорка Лебединської гімназії №1 Ольга Музиченко-Губа.
"Після загибелі нашого першого захисника, односельця Сергія Ковіти, громада вирішила увічнити його пам’ять, встановивши меморіальну дошку на будівлі школи, де він навчався. Це стало поштовхом до створення подібних меморіалів і в інших школах: спочатку у Лебединській гімназії №1, потім у гімназіях №2 та №3", - згадує Ольга Іванівна.
Згодом стало зрозуміло, що школи фізично не зможуть вмістити всі пам’ятні дошки. Крім того, чимало полеглих не були їхніми випускниками. Так з’явилася ідея створити єдиний простір пам’яті, для вшанування всіх загиблих Героїв-лебединців.
"Одного дня до мене звернулася мама одного з полеглих захисників і спитала: “Ольго Іванівно, а чи не варто створити в селі місце, де були б усі наші хлопці разом?” Після цієї розмови я звернулася до одного з керівників ЛНЗ, депутата міськради. Він відповів: “Реалізовуємо, пробуємо, робимо!” - продовжує Ольга Музиченко-Губа.
До ініціативи долучилася вся громада, односельці, фермери, підприємці, вчителі та батьки.
24 серпня 2024 року в центрі села провели благодійний ярмарок. Вчителі стали продавцями, кожна школа готувала свої вироби, смаколики, речі ручної роботи.
Три навчальні заклади - Лебединські гімназії №1, №2 та №3 спільними зусиллями зібрали тоді 93 088 гривень 50 копійок. Ще 21 тисячу гривень принесло створення електронного «конверта» для донатів, ініційованого вчителькою української мови Наталією Петрівною Задорожньою. Загальна сума склала 114 тисяч гривень
На той момент село втратило вісьмох захисників, проте організатори вирішили увічнити пам’ять усіх загиблих лебединців, незалежно від місця поховання.
"Є ті, хто похований в інших громадах чи навіть областях. Але кожен заслуговує на пам’ять", - підкреслила директорка.
Спочатку в планах було розмістити дошки біля вже існуючої Алеї Слави, присвяченої воїнам Другої світової війни. Але міська рада не погодила реконструкцію цього простору, тож вирішили створити нову Алею.
Лебединський насіннєвий завод підтримав ініціативу, виготовивши каркаси для дошок безкоштовно. Міська рада також долучилася, виділивши 200 тисяч гривень на облаштування тротуарної доріжки.
На зібрані кошти замовили гранітні дошки. Спочатку планували встановити вісім, але поки тривало виготовлення, кількість загиблих зросла до п’ятнадцяти. Ще одне місце залишили для шістнадцятої дошки на честь захисника, який помер у госпіталі на початку травня.
На кожній дошці викарбувані прізвище, ім’я, по батькові, дата народження і смерті. Фотографії обирали рідні. Усі родини були залучені до погодження деталей.
"Після початку встановлення з’явилися зауваження від односельців, тобто дошки занадто чорні, виглядають похмуро. Пропонували кольорові фото. Але ми відмовилися від цього варіанту. По-перше, такі зображення мають короткий термін збереження, максимум 2-3 роки. По-друге, навіть друковані банери вигоряють і швидко псуються. Тож ми обрали гравіювання на граніті, адже це надійно, довговічно й гідно», - пояснила пані Ольга.
Перед відкриттям Алею прикрасили 80 кущами чорнобривців.
"Люди поставилися з повагою, жодна квітка не була знищена. Це свідчить, що наше суспільство дорослішає", - говорить Ольга Іванівна.
Спочатку планувалося встановити кожну дошку на окремому постаменті, але через рельєф місцевості та погодні умови вирішили об’єднати їх у єдиний каркас. Хоч результат вийшов іншим, ніж уявляли - він виявився навіть кращим.
Серед полеглих захисників, чиї імена викарбувані на Алеї - Барзюк Володимир Володимирович. Його дружина Мар’яна згадує:
«Мій чоловік народився 6 грудня 1987 року в Лебедині. Навчався в школі №2, працював у “Шполаагроіндустрії”, а згодом у Лебединському насіннєвому заводі. 25 лютого 2022 року пішов служити. Як і в цивільному житті, був водієм паливозаправника. Загинув 19 липня 2023 року поблизу Кліщіївки на Донеччині. Посмертно нагороджений медаллю “За мужність” ІІІ ступеня.
Він був доброю людиною, справжнім чоловіком. Виховував сина, вчив його поважати дорослих, не ображати дівчат, займатися спортом. Сьогодні син займається дзюдо, бере участь у змаганнях. Я підтримую його, бо це важливо. Після загибелі батька дитина не повинна залишатися сам на сам із болем".
На думку пані Мар’яни, Алея Слави нагадуватиме молоді про ціну свободи.
"Це прояв шани від жителів села. Це виховання патріотизму. Діти, які щодня проходять повз неї, бачитимуть, що наша свобода не безкоштовна. Я хочу звернутися до молоді: бережіть мир, поважайте захисників. І нехай вам ніколи не доведеться пережити те, що проходять сьогодні родини загиблих, поранених або тих, хто чекає з полону. Ми українці. І маємо жити на своїй землі, за своїми законами, вільні".
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
