Загиблий на Майдані черкащанин уві сні просив дружину іти за ним

24 лютого 2015, 14:21

77622c303939bac1

— Досі не вірю, що його нема. Жду, що повернеться. Обідно, хлопці загинули, а нічого хорошого з того не вийшло. Але то не марно, вони дали людям надію, — розповідає 30-річна Світлана Пасхаліна. Її чоловік Юрій Пасхалін загинув 19 лютого торік на Майдані від куль снайпера. Поховали в рідному селі Носачів Смілянського району Черкаської області, пише gazeta.ua.

Світлана з 8-річним сином живуть у кімнаті столичного гуртожитку.

— Попугайчик помер, якого Юра мені подарив торік на день святого Валентина. Собака пережив стрес. Перестав до мене підходити. Віддали його в село бабушці.

Держава обіцяє квартиру. В інших містах виділяли, а в Києві про людей забули. Винних так і не знайшли.

Світлана недавно зробила ремонт у кімнаті.

— Нічого у влади не просила. Якось у соцзахисті спитала, чи є хлопці, які помогли б із ремонтом. Сказали, подумають. Два роки тому клеїли шпалери з Юрою. За день удвох усе зробили. А тепер прийшлося самій. Я справлюся, — говорить. — Син дуже схожий на нього. Свекруха каже, що копія Юра в дитинстві. Про тата говорити не може ­навіть зі мною.

Обручку чоловіка зберігаю. Ми познайомилися на 9 травня на дискотеці. Юра мені зразу сподобався — гарний, смаглявий.

Буває, сниться. Останнього разу просив іти з ним. Кажу, вибач, прийду трохи пізніше.

107 орденів Золотої зірки вручив родичам загиблих на Майдані президент України Петро Порошенко минулої п'ятниці. Їм посмертно присвоїли звання героїв.

17 майданівців померли в лікарнях протягом року від поранень. Волонтери нарахували ще одну сотню Майдану — скалічених людей. 50 — без ока, четверо — без кінцівок, кілька десятків — із тяжкими травмами живота, голови й ураженням легень.

Коментарі

Вгору