Забудова черкаської “Митниці” розпочалася у 1968 році (фото)

11 серпня 2017, 09:49

Нині, як 40 років тому, перспективи “черкаської Русанівки” знову на слуху. Тоді, 1977-го, новий жилмасив ще й назви не мав і лише згодом у Держбуді УРСР затвердили його нову – стару назву: Митниця. Про історію одного з черкаських мікрорайонів розповіві краєзнавець Борис Юхно, пише "Дзвін".

Усім відомо, що до революції, а власне – навіть до затоплення, стара Митниця була головною черкаською промзоною. Її площа тоді сягала близько 15 квадратних кілометрів, шести уздовж Дніпра та двох-трьох від ріки до підніжжя тераси. Тут базувалося близько 20 великих промислових об’єктів із 30 діючих у Черкасах. Зокрема, на плані міста 1893 року, нанесені найбільші – ливарний завод Каурова, винокурня Беня, броварня Гомолки, парові млини і лісопилки Грінблата, купців Лемберзьких, Тополянського, Урицького, маслобійня Вакського.

Промислові пріоритети старої околиці не змінювалися кілька наступних десятиліть. Щоправда, на той час Черкаси вже “перебралися на гору”, та Митниця, яка від площі міста займала приблизно четверту частину, залишалася його головним виробничим районом. Тут виросли найбільші на середньому Дніпрі деревообробний комбінат, судноремонтний завод, після війни з Харкова сюди був переведений механічний завод. Зрештою, радянська влада суттєво “окультурила” цю територію: відкрилася семирічна школа, вісім робітничих клубів і бібліотек, стадіони “Труд” і “Червона зірка” та три відкритих плавальних басейни.

Усе змінилося у жовтні 1959-го з перекриттям русла біля Кременчука. Розпочалося “народження моря”. Для більшості сімей переселення із зони затоплення у горішні хрущоби стало найбільшою трагедією у житті. Були й такі, хто свідомо залишився з Митницею назавжди… Велика вода прийшла сюди у 1960 – 1961 роках. На нові місця відселили близько 1500 сімей. Квітневе полотно 1960-го: купи битої цегли, спалені стріхи, звалені бульдозерами дерева із цвітом.

Та у місцевій пресі про це не писали. Статті про переселення випромінювали непоборний оптимізм і віру у світле майбутнє, наблизити яке ціною власного життя мала й старенька Митниця.

“Ми побували у новоселів, колишніх мешканців Митниці. На вулиці Зеленій у новому будинку проживає старшина бакенщиків Трохим Миколайович Подячний з дружиною Яриною Прокопівною. – Не сумуєте за Митницею? – запитую Ярину Прокопівну. – Спочатку було таке. Адже поруч нас ніс свої води Дніпро. Звикли ми до нього, зріднилися з ним. Однак і тут у нас свої принади – будинок хороший, дерева посадили, наше селище благоустроюється”. Що ще жінка мала казати?

А вже 1968 року вийшла Постанова Держбуду УРСР “Про створення показового містобудівного комплексу”, який мав вирости на березі рукотворного моря та намивних територіях. 8 грудня 1974 року жителі обласного центру ознайомилися з орієнтовним планом та макетом першої черги “черкаської Русанівки”. Життя поверталося у найстарішу частину Черкас, але вже у найновіших і найвищих будинках. Та спочатку для цього довелося намити 11 мільйонів кубометрів грунту. Цифра вражаюча, та це лише 20% площі раніше затопленого берега.

Наступні три роки відводилися, що називається, “на закріплення матеріалу” в свідомості містян. 13 листопада 1977 року “Черкаська правда” писала, що “Держбуд України схвалив розроблене планування майбутнього черкаського жилмасиву на березі водосховища. Окремими групами в ньому піднімуться 9-, 12- і 14-поверхові будинки. Філіал Діпроцивільпромбуду приступив до розробленя технічного проекту житлового масиву. Разом з тим триває намивання території для нього”.

Минуло, – ні мало, ні багато, – ще шість років. У вересні 1983-го бригада монтажників товариша С.І.Барсука з домобудівного комбінату завершувала 9-й поверх першого 71-квартирного будинку у… Припортовому районі. Не дивуйтеся, бо допоки остаточно визначилися з офіційною назвою, був він не лише Русанівкою, а й Приморським, Припортовим, Дніпровським та Митницею, звісно. Фінішна пряма видалася “ударною”, у три зміни, з класичним авралом. А виною усьому – “порушення дисципліни поставок”. Утім, – що будинок. За планами Держбуду до цього часу вже мала бути введеною в експлуатацію перша черга мікрорайону. Однак, як би не було – нова Митниця відбулася. Чи таки ще ні?

Коментарі

Вгору