17 місяців ми вже живемо при чинному законі про люстрацію. Процес цей почався від прийняття 16 жовтня 2014 року Закону «Про очищення влади». Норми цього закону забезпечують очищення державних, правоохоронних, судових органів від посадовців, які працювали за режиму Януковича, від тих, хто приймав протиправні рішення проти Євромайдану, які здобули статки нечесним шляхом, мають комуністичне, комсомольське або кадебешне минуле. Цей закон допомагає фільтрувати нові призначення у владі, пише Вечірка.
Люстрація найбільше «покосила» слідчих
На початок березня 2016 року в Україні було люстровано 897 осіб. Ще 151000 чиновників пройшли або проходять перевірку і 55000 осіб із числа тих, які претендують на посади у державній службі. З діючих народних депутатів України 21 особа підлягає люстрації – черкаських депутатів серед них немає. Згідно з даними Громадського люстраційного комітету, 2577 посадовців підлягають безумовній люстрації. В Черкаській області таких – 80 осіб. Такі цифри під час круглого столу «Хід люстраційних процесів в Україні та на Черкащині» оприлюднив голова Черкаської обласної організації КВУ Максим Михлик.
Від 13 квітня 2015 року розпочата перевірка особового складу органів внутрішніх справ щодо 3239 осіб. Начальник ГУНП області Владислав Пустовар озвучив статистику щодо люстрованих в УМВС.
На сьогодні перевірку завершено по 3189 особах і жодна особа, яка підпадає під дію Закону про очищення влади, в Національній поліції області не працює за виключенням двох слідчих-жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.
- Усього підлягали звільненню у зв’язку з очищенням влади 88 осіб – 63 слідчих - найбільше в Україні та 25 співробітників патрульної служби, – навів цифри Владислав Пустовар. – За законом про люстрацію звільнено 17 осіб. Із 12 осіб, які подали позовні заяви щодо незаконного звільнення, нікого не поновлено. По 11 особах судом провадження зупинено.
Цілком логічно, що люстраційні звільнення породили кадровий голод слідчих. Так, у Черкаському відділі поліції до 50% посад слідчих – вакантні.
Звернулись до суду для скасування рішення про своє звільнення 12 колишніх правоохоронців.
Прокурори й судді «рулять»
З прокуратури області звільнено чотирьох працівників: прокурора Черкаської області Віктора Миколенка, першого заступника прокурора області Володимира Вегеру, заступника прокурора області Вадима Семенова та прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури області Інну Жук, яка здійснювала процесуальне керівництво у кримінальному провадженні стосовно учасників акцій протесту під час Революції Гідності. Таку інформацію оприлюднила юрист КМГО «Молода Черкащина» Тетяна Кавальчук.
Працівників прокуратури, які погоджували та підтримували в суді клопотання слідчих про тримання під вартою осіб, затриманих через події біля Черкаської ОДА з 21 по 27 січня 2014 року, було перевірено і двох притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Загалом, як повідомила прокуратура Черкаської області, 18 працівників, відносно яких проводились перевірки, звільнені з органів прокуратури.
Нині в судах розглядаються три кримінальні провадження щодо колишніх працівників прокуратури, які, здійснюючі процесуальне керівництво, затримували громадян, погоджували завідомо незаконні підозри та клопотання слідчих міліції про обрання запобіжних заходів.
Адвокат Роман Маселко, який займався справами Автомайдану з самого їх початку і зараз є членом Адвокатської дорадчої групи, зазначив, що понад 330 суддів безпосередньо виносили рішення стосовно справ Майдану і підлягають під дію законів «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади». Їх може бути і більше, але досі не має зведеного реєстру по таких суддях. Згідно з Законом «Про відновлення довіри до судової влади», зараз є 22 рішення Вищої ради юстиції щодо звільнення суддів, які базуються на висновках тимчасової спеціальної комісії про наявність у діях суддів ознак порушення присяги, в тому числі одне рішення - по судді Чорнобаївського райсуду Нелі Цибрі. Однак судді оскаржують рішення Вищої ради юстиції до суду.
- Судді зайняли шалену захисну позицію, кругова порука у них найсильніша з усіх інших органів, до цього вони мають найсильніші гарантії, - зазначив Роман Маселко. – Ті кримінальні справи, які мали б бути за два роки на завершальному етапі, нині лише на початковому.
Ніхто не забутий
Експерти у висновках щодо люстраційних процесів в області одностайні: люстрація сильно пробуксовує і її саботують. Представник Всеукраїнської ініціативи «Активна громада» Сергій Слинькопредставив статистику, підготовлену експертами Інституту Республіка, за результатами якої Черкаська область посідає 8 місце з показником люстрованих – 30 осіб: 17 осіб звільнені з МВС, 5 – з фінструктур, 4 – з прокуратури, 3 – з СБУ й одна особа зі структури ветеринарної та фітосанітарної служби. Більшість – 17 осіб звільнені за скоєння незаконних дій стосовно учасників Євромайдану, 11 осіб перебували на посадах за часів Януковича й одна людина не вчасно подала заяву у визначений строк.
Експерти одноголосні: без громадськості цей результат був би нульовим, адже винесення таких тем на загал – це маячок владі, що громадськість не забула про тих, хто повинен бути звільнений.
Міфом називає люстрацію директор "Агенції підтримки підприємництва та інвестицій"Євгеній Глєбов: відбувається підміна понять й треба розуміти, де відбуваються кадрові зміни, звичайна ротація або скорочення штатів.
- Те, що люстрація була «злита» – це факт. Чиновники самі себе люструвати не будуть. Чиновники старої закалки орієнтовані на процес, а не на результат, - вважає представник ДемАльянсу та «Руху за Очищення» Володимир Друмашко.
Захисні лазівки
Чому буксує люстрація? Експерти називають ряд причин. Серед них – прийняття судових ухвал, що необґрунтовано забороняють звільняти посадовців; самовільне трактування положень Закону окремими органами державної влади, переведення на іншу посаду і порушення штатного розкладу, повний бардак у майновій люстрації. Для люстрації особи треба довести, що майно було набуте саме під час перебування особи на службовій посаді, що майже нереально. За два роки за цим критерієм звільнено лише 111 осіб. Ще одна шпарина – умисне приховування інформації про конкретних посадовців та порушення штатного розкладу або займання однієї посади – наприклад, заступника, двома особами, хоча штатним розкладом передбачена одна посада. А оскільки посада заступника не може бути люстрована, окремі черкащани вибивають такі посади і уникають в такий спосіб люстрації.
Такого способу уникнення люстрації як отримання статусу учасника АТО найбільше в органах УМВС.
- Визнані учасниками бойових дій в зоні АТО 42 особи – працівники ОВС, а тому люстрація до них не застосовується. До початку перевірки і під час перевірки звільнено 27 осіб, 17 працівників патрульної служби визнано учасниками бойових дій і звільнені від люстрації. Ці особи були в зоні проведення АТО до початку люстрації, в 2014 році, тому не можна розцінювати це як ухилення, – пояснив Владислав Пустовар. – Частина працівників ОВС звільнилась до початку люстрації.
Заважає проводити люстрацію ненадання органами державної влади відповідей на інфозапити. Так, намагаючись з’ясувати, що відбувається з люстрацією в облдержадміністрації, координатор КМГО «Молода Черкащина» Вікторія Феофілова відправила запит, до скількох осіб норми цього закону були застосовані, скількох осіб з ОДА звільнено, або скільки оскаржили звільнення.
- Замість п’яти днів для аналізу запросили 20 днів, після яких врешті ми отримали таку відповідь: «Планові перевірки розпочалися 15 березня 2015 року і завершено перевірку стосовно 154 осіб. За результатами перевірки частини 3,4 Закону до цих осіб не застосовано», – зачитала відповідь Вікторія Феофілова.
Тобто в ОДА нікого не люстрували.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
