“Їжа богів чи отрута?”, – Тетяна Гайова про проблему поширення амброзії на Черкащині

27 серпня 2020, 18:40

Наступає серпень, час жнив, кавунів, диньок на бахчі, смачних груш та …. амброзії. І бідолашні алергіки мають виїжджати з міст на моря чи до Карпат, аби перестати кашляти та чхати, що є найчастішою реакцією на амброзію. Люди, що страждають на амброзійний поліноз, частіше стомлюються, страждають мігренню та дратівливістю.

З насінням цієї рослини нема проблем, вона може продукувати до 100 тис насінин, які зберігаються в ґрунті до 10 років. Тому амброзія шкідлива не тільки для людей, а і для екосистеми міста. Ця окупаційна рослина висушує ґрунт, розвиває велику надземну вегетативну масу і здатна витісняти і пригнічувати культурні рослини.

Амброзія поширена практично скрізь, тому, якщо ви боретеся з нею на своїй ділянці, а на сусідньому вона зростає, то, на жаль, така робота не буде результативною.

Крім того, це ще і велика проблема для сільгоспвиробників. В Україні амброзія входить в число карантинних організмів, тобто держава повинна здійснювати моніторинг, локалізацію та ліквідацію амброзії і вводити карантинний режим при її виявленні.

Але з введенням карантинного режиму накладається заборона на вивезення сільгосппродукції з цих зон, тобто, по суті, блокується робота с/г виробників. Тому виробники мовчать і роблять вигляд, що амброзії немає, щоб не створювати проблем з реалізацією продукції. Черкас цей аспект стосується мало, але це впливає на загальне відношення до проблеми боротьби з амброзією. Залишається надія на фітосанітарний моніторинг і контроль, але дерегулювання і скорочення кількості інспекторів перетворили цей орган карантину рослин в сервісну службу з видачі різних документів.
Якщо говорити про фінансування регіональних програм по боротьбі з цією рослиною, то його немає. Тому, напевно, і результатів чекати не доводиться.

Боротьба з амброзією має бути стратегічною, комплексною та плановою:

• По перше, не лінуватися і робити облік місцевостей , де росте амброзія на карті міста. Наприклад на ресурсі https://ambrozii.net/ ;
• два рази на рік скошувати зарости амброзії – у період цвітіння та за місяць після;
• в парках, на узбіччях доріг, біля адмінбудівель (лікарень, дитсадочків та шкільних закладів) і на вулицях міста Черкаси проводити систематичне викорінення амброзії полинолистої з початку її вегетації (квітень – травень) до періоду цвітіння (кінець липня - початок серпня);
• створювати штучні фітоценози з багаторічних трав у вогнищах амброзії полинолистої;
• знищувати рослини амброзії на засмічених присадибних ділянках перекопуванням або приорюванням ґрунту з подрібненням рослинних решток та з наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих або газонних трав;
• вкрай потрібно працювати над просвітою людей.

До того ж, мабуть, прийшов час, коли держава повинна ввести таку систему штрафів, щоб їх суми перевищували витрати на боротьбу з амброзією, і це правило поширювалося абсолютно на всіх громадян і власників, на чиїх землях росте ця гидота.

Спікерка з питань екології та енергоефективності "Демократичної сокири" Черкас Тетяна Гайова

Вгору